Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.
Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.
и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,
Вошёл же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.
и он пошёл, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.
и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.
Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,
Ісус послав Петра та Йоана: “Ідіть”, — сказав, — “та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.”
и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
Вони його спитали: “Де хочеш, щоб ми приготували?”
Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
Він відповів їм: “Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,
Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдёт он,
і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху?
и скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.”
И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.
Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.
И, когда настал час, Он возлёг, и двенадцать Апостолов с Ним,
І він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,
и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.”
ибо сказываю вам, что уже не буду есть её, пока она не совершится в Царствии Божием.
І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: “Візьміть її і поділіться між собою,
И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите её и разделите между собою,
бо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.”
ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придёт Царствие Божие.
І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.”
И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Моё, которое за вас предаётся; сие творите в Моё воспоминание.
Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.
Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.
И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.”
впрочем, Сын Человеческий идёт по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предаётся.
І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.
И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.
Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.
Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
Не так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.
а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий — как служащий.
Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить.
Ибо кто больше: возлежащий или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,
и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.
да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моём, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,
И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”
но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
“Господи”, — сказав Петро до нього, — “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.”
Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.”
Но Он сказал: говорю тебе, Пётр, не пропоёт петух сегодня, как ты трижды отречёшься, что не знаешь Меня.
Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?”
И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чём недостаток? Они отвечали: ни в чём.
“Нічого”, — відповіли. Він же до них промовив: “А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.
Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.”
ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтён». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!”
Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.
И, выйдя, пошёл по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.”
Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися:
И Сам отошёл от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
“Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!”
говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.
Тоді з'явився йому ангел з неба, що підкріплював його.
Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.
И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.
Встав от молитвы, Он пришёл к ученикам, и нашёл их спящими от печали,
І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!”
и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.
Когда Он ещё говорил это, появился народ, а впереди его шёл один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
А Ісус сказав до нього: “Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?”
Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаёшь Сына Человеческого?
Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: “Господи, чи не вдарити нам мечем?”
Бывшие же с Ним, видя, к чему идёт дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.
И один из них ударил раба первосвященникова, и отсёк ему правое ухо.
Ісус озвався: “Лишіть но!” І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.
Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього: “Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!
Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.”
Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.
Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Пётр же следовал издали.
І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.
Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Пётр между ними.
Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: “І цей з ним був!”
Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
А він відрікся, кажучи: “Не знаю його, жінко!”
Но он отрёкся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
Та трохи згодом другий, побачивши його: “І ти з них”, — каже. Але Петро відповів: “Ні, чоловіче!”
Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Пётр сказал этому человеку: нет!
А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати: “Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!”
Прошло с час времени, ещё некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
Петро озвавсь: “Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.” І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.
Но Пётр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда ещё говорил он, запел петух.
І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав: “Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.”
Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Пётр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: «прежде нежели пропоёт петух, отречёшься от Меня трижды».
Тим часом люди, що держали його, б'ючи його, над ним знущалися
Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
і, накривши, питали його: “Пророкуй, хто той, що вдарив тебе?”
и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій
И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,
і казали: “Коли ти — Христос, скажи нам.” Він відповів їм: “Коли скажу вам, ви не повірите;
и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
а якщо вас спитаю, ви не відповісте.
если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;
Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.”
отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
А всі сказали: “То, значить, ти Син Божий?” Він сказав до них: “Самі ж кажете, що я.”
И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.