Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
А першого дня в тижні, рано-вранці, вони прийшли до гробниці, несучи пахощі, що їх вони приготували,
Рано утром в первый день недели,132 женщины, взяв приготовленные душистые мази, пришли к гробнице.
й застали камінь, відкочений від гробниці.
Здесь они обнаружили, что камень от входа в гробницу отвален.
І от, коли вони не знали, що їм про те думати, два чоловіки з'явились їм у блискучих шатах.
Стоя в недоумении, они увидели, что рядом с ними вдруг появились два человека133 в сияющих одеждах.
Коли ж вони налякались і схилили до землі обличчя, ті до них сказали: “Чому шукаєте живого між мертвими
В испуге женщины опустили свои лица к земле, но те сказали им:
— Что вы ищете живого среди мертвых?
— Что вы ищете живого среди мертвых?
Його нема тут: він воскрес. Пригадайте собі, як промовляв до вас, коли ще був у Галилеї, кажучи:
Его здесь нет, Он воскрес! Вспомните, что Он говорил вам еще в Галилее:
Син Чоловічий має бути виданий грішникам у руки, має бути розіп'ятий і третього дня воскреснути.”
«Сын Человеческий должен быть предан в руки грешников, распят, и на третий день воскреснуть».
а, повернувшися від гробниці, оповіли все те одинадцятьом та всім іншим.
и, вернувшись от гробницы, рассказали обо всем одиннадцати и всем остальным.
То були: Марія Магдалина, Йоанна й Марія, мати Якова. Інші жінки, що були з ними, теж оповіли це апостолам,
Среди тех, кто рассказал это апостолам, были Мария Магдалина, Иоанна, Мария — мать Иакова и другие женщины.
але слова ці їм видавалися пустим верзінням, і вони не повірили їм.
Но они не поверили рассказу женщин, им казалось, что это лишь пустые слова.
Однак, Петро встав, побіг до гробниці й, нахилившись, побачив лиш пов'язки. І повернувсь до себе (додому), дивуючися тому, що сталося.
Петр, однако же, побежал к гробнице. Он наклонился, заглянул внутрь и увидел только льняные полотна. Он вернулся к себе, удивляясь всему случившемуся.
Аж ось того самого дня двоє з них ішли в село, на ім'я Емаус, стадій сто шістдесят від Єрусалиму,
В тот же день двое из учеников шли в селение Эммаус, что расположено в шестидесяти стадиях134 от Иерусалима,
А як вони розмовляли та сперечалися між собою, сам Iсус наблизившись, ішов разом з ними,
И когда они разговаривали и спорили, вдруг Сам Иисус подошел и присоединился к ним,
Він їх спитався: “Що це за розмова, що ви, ідучи, ведете між собою?” Ті зупинились, повні смутку.
Иисус спросил их:
— О чем это вы говорите между собой по дороге?
Они остановились с печальными лицами.
— О чем это вы говорите между собой по дороге?
Они остановились с печальными лицами.
Озвавсь тоді один з них на ім'я Клеопа, і йому каже: “Ти бо один, що мешкаєш у Єрусалимі, а не знаєш, що цими днями в ньому сталося?”
Один из них, которого звали Клеопа, ответил:
— Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
— Ты, видно, единственный из пришедших в Иерусалим, кто не знает о том, что произошло в эти дни.
І він спитав їх: “Що таке?” Вони ж йому сказали: “Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім — ділом та словом перед Богом і всім народом, —
— О чем? — спросил Он.
— О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
— О том, что произошло с Иисусом из Назарета, — ответили они. — Он был пророком, сильным перед Богом и перед людьми в словах и делах.
та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп'яли.
Первосвященники и наши вожди осудили Его на смерть и распяли.
А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось!
А мы надеялись, что Он Тот, Кто должен освободить Израиль. Но вот уже третий день, как все это произошло.
Деякі з наших жінок, щоправда, нас здивували: вони пішли були ранесенько до гробниці,
Однако некоторые из наших женщин удивили нас. Они пошли сегодня рано утром к гробнице
та, не знайшовши його тіла, повернулись і нам оповіли, що вони бачили ангелів, які їм з'явились і сказали, що він живий.
и, не найдя там Его тела, вернулись и рассказали нам, что им явились ангелы и сказали, что Он жив.
Деякі ж з наших пішли до гробниці й знайшли так, як жінки сказали; його ж вони не бачили.”
Потом некоторые из наших друзей пошли к гробнице и нашли там все, как рассказали женщины, но Его они не видели.
А він промовив до них: “О безумні й повільні серцем у вірі супроти всього, що були пророки оповіли!
Иисус сказал им:
— Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
— Как же вы глупы, как медленно вы соображаете, чтобы верить всему, что предсказали пророки!
Хіба не треба було Христові так страждати й увійти в свою славу?”
Разве не должен был Христос пройти через все эти страдания и затем войти в Свою славу?
І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, він вияснював їм те, що в усім Писанні стосувалося до нього.
И начав от Моисея и всех пророков, Он объяснил им, что было сказано о Нем во всех Писаниях.
Коли вони наблизилися до села, куди йшли, Ісус удав, що хоче простувати далі.
Когда они подходили к селению, Иисус сделал вид, что хочет идти дальше,
Вони ж наполягали, кажучи: “Зостанься з нами, бо вже надвечір, і день уже похилився.” І він увійшов, щоб зостатись.
но они стали уговаривать Его:
— Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился.
И Он вошел в дом и остался с ними.
— Останься с нами, ведь уже вечер, день почти окончился.
И Он вошел в дом и остался с ними.
І от, як він був за столом з ними, взяв хліб, поблагословив, і, розламавши його, дав їм.
За столом Иисус взял хлеб, благословил его, разломил и дал им.
Тоді відкрилися в них очі, і вони його пізнали. А він зник від них:
Тогда их глаза открылись, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
І казали вони один до одного: “Чи не палало наше серце в нас у грудях, коли він промовляв до нас у дорозі та вияснював нам Писання?”
Они стали говорить друг другу:
— Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
— Разве не горело в нас сердце, когда Он говорил с нами по дороге и объяснял нам Писания?!
І вони рушили негайно й повернулися в Єрусалим, і там знайшли зібраних одинадцятьох і тих, що були з ними,
Они встали и сразу же пошли обратно в Иерусалим. Там они нашли одиннадцать и тех, кто был вместе с ними.
які їм сказали: “Христос справді воскрес і з'явився Симонові.”
Те сказали им, что Господь действительно воскрес и явился Симону.
І вони розповіли те, що сталося в дорозі і як вони його пізнали при ламанні хліба.
Затем эти двое рассказали все, что произошло с ними по дороге, и то, как они узнали Иисуса, когда Он разламывал хлеб.
Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до них каже: “Мир вам!”
Они еще говорили, когда Иисус Сам появился среди них и сказал:
— Мир вам!
— Мир вам!
Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать.
Они замерли в испуге, думая, что видят призрак.
Та він сказав їм: “Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших?
Он же сказал им:
— Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
— Что вы так испуганы? Почему вы сомневаетесь?
Гляньте на мої руки та на мої ноги: це ж я сам. Доторкніться до мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що я їх маю.”
Посмотрите на Мои руки и на Мои ноги. Это же Я! Потрогайте Меня и рассмотрите. У духов ведь не бывает ни тела, ни костей, а у Меня, как видите, есть.
А як вони з радощів не йняли йому ще віри й чудувались, він сказав: “Чи маєте ви тут що їсти?”
Но они, радуясь и изумляясь, еще не могли поверить. Тогда Иисус спросил их:
— У вас есть что-нибудь поесть?
— У вас есть что-нибудь поесть?
Потім Ісус до них промовив: “Це власне ті слова, що я, бувши ще з вами, сказав вам: Треба, щоб сповнилось усе написане про мене в законі Мойсея, в пророків та у псалмах.”
— Об этом Я и говорил вам, когда был еще с вами, — сказал Он. — Все записанное обо Мне в Законе Моисея, у Пророков и в Псалмах должно исполниться.
Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання,
Затем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний.
і до них мовив: “Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих,
— Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, — сказал Он им.
і щоб у його ім'я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму.
— Во имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов.
Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був. Сидіть у місті, аж поки не одягнетеся силою з висоти.”
Я же пошлю вам обещанное Моим Отцом, но пока вы не получите силу свыше, оставайтесь в городе.
І він вивів їх аж до Витанії і, знявши руки свої, благословив їх.
Потом Он вывел их из города до Вифании и, подняв руки, благословил их.
А як він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо.
И в то время как Он благословлял их, Он стал отдаляться от них и поднялся на небеса.
Вони ж, поклонившися йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим,
Ученики поклонились Ему и, безмерно радуясь, возвратились в Иерусалим,