Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Одного разу в суботу, коли Ісус проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски й, розтерши їх руками, їли.
І сталось другої суботи після першої, ійшов Він через засїви, й рвали ученики Його колоссє, та й їли, потерши в руках.
Деякі з фарисеїв їм сказали: “Чому ви робите те, чого не годиться робити в суботу?”
Деякі ж з Фарисеїв казали їм: На що робите, чого не годить ся робити в суботу?
Ісус відповів їм: “Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним?
І, озвавшись до них, рече Ісус: Хиба й того не читали, що зробив Давид, як зголоднїв він і ті, що були з ним:
Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і давав тим, що були з ним, — хліби, яких не дозволено їсти, хіба що тільки самим священикам?”
як, увійшовши він у дом Божий, хлїби показні взяв і їв, і дав також тим, що були з ним, котрих не годилось їсти, хиба одним священикам?
Далі сказав їм: “Син Чоловічий — Владика і суботи.”
І рече їм: Син чоловічий — Він Господь і суботи.
Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою.
І сталось також другої суботи: ввійшов Він у школу та й навчав; а був там чоловік, що рука в него права була суха.
От книжники та фарисеї почали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб знайти якенебудь оскарження на нього.
Назирали ж Його письменники та Фарисеї, чи в суботу сцїляти ме, щоб знайти вину на Него.
Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, який мав суху руку: “Підведись і стань посередині!” Підвівся той і став.
Він же знав думки їх, і рече чоловіку сухорукому: Устань і стань на середину. Він же, вставши, стояв.
Тоді Ісус до них промовив: “Питаю вас: Чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя, чи погубити?”
Рече ж Ісус до них: Спитаю вас: Що годить ся по суботам: добре робити, чи лихе робити? душу спасати, чи погубляти?
І поглянувши кругом на всіх них, сказав до нього: “Простягни свою руку!” Той зробив так, і його рука стала здорова.
І, споглянувши кругом по всїх їх, рече чоловікові: Простягни руку твою. Він же зробив так, і стала рука його здорова, як і друга.
Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б.
Вони ж сповнились лютостю і говорили один до одного, що б зробити Ісусові.
Тими днями він вийшов на гору молитись і провів усю ніч на молитві до Бога.
Стало ж ся тими днями, вийшов Він на гору молитись, і був усю ніч на молитві Богу.
А як настав день, "покликав своїх учнів і вибрав з них дванадцятьох, яких назвав апостолами:
А, як настав день, покликав учеників своїх; і, вибравши з них дванайцятьох, котрих і апостолами назвав:
Симона, якого назвав Петром, Андрія, його брата, Якова, Йоана, Филипа, Вартоломея,
Симона, що назвав Петром, та Андрея брата його, Якова та Йоана, Филипа та Вартоломея,
Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Симона на прізвище Зилота,
Маттея та Тому, Якова Алфеєвого та Симона, на прізвище Зилота,
Юду, сина Якова та Юду Іскаріотського, який став зрадником.
Юду Якового та Юду Іскариоцького, що й став ся зрадником;
Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону.
і зійшовши з ними, став на місцї рівному, й товариство учеників Його, і множество велике людей з усієї Юдеї і Єрусалиму, й з побережжя Тирського та Сидонського, що поприходили слухати Його і сцїляти ся від недуг своїх,
Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись.
і мучені від духів нечистих; і сцїляли ся.
Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
І ввесь народ шукав приторкнутись до Него: бо сила від Него виходила, й сцїляла всїх.
Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати: “Блаженні вбогі, — бо ваше Царство Боже.
І знявши Він очі свої на ученики свої, рече: Блаженні вбогі, бо ваше царство Боже.
Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
Блаженні голодні тепер, бо насититесь. Блаженні плачущі тепер, бо сьміяти метесь.
Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім'я Сина Чоловічого ради.
Блаженні, коли ненавидїти муть вас люде, й коли проженуть вас, і осоромлять, і викинуть імя ваше, як зло, задля Сина чоловічого.
Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
Радуйтесь того дня і веселїтесь, ось бо нагорода ваша велика на небі; так бо чинили пророкам батьки їх.
Горе ж вам, багатим, бо ви одержали втіху вашу.
Горе ж вам, багатим! бо прийняли ви утїху вашу.
Горе вам, що ситі нині, бо будете голодувати. Горе вам, що смієтеся нині, бо будете ридати й сумувати.
Горе вам, ситим! бо голодувати мете. Горе вам, що сьмієтесь тепер; бо сумувати мете да плакати мете.
Горе вам, коли про вас усі люди будуть добре говорити. Так само бо з ложними пророками поводилися батьки їхні.
Горе вам, коли добре говорити муть про вас усї люде; так бо робили лжепророкам батьки їх.
А вам, що слухаєте, кажу: Любіть ворогів ваших, добро чиніте тим, які вас ненавидять,
Тільки ж глаголю вам, слухаючим: Любіть ворогів ваших, добре робіть ненавидникам вашим,
благословляйте тих, які вас проклинають, моліться за тих, що вас зневажають.
благословляйте кленучих вас, і молїть ся за обидників ваших.
Тому, хто б'є тебе в одну щоку, підстав і другу; хто ж бере в тебе свиту, не борони й одежі.
Хто бє тебе у щоку, підстав і другу; а хто бере твою свиту, й жупанка не борони.
Дай кожному, хто тебе просить; хто бере щось твоє, не допоминайся.
Всякому, хто просить у тебе, дай, і хто бере що твоє, не допевняй ся.
І як бажаєте, щоб вам чинили люди, чиніть їм і ви так само.
І, як хочете, щоб чинили вам люде, так і ви чинїть їм.
Коли ви любите тих, що вас люблять, яка вам заслуга? Таж бо й грішники люблять тих, що їх люблять.
І коли любите тих, хто любить вас, яка вам дяка? бо й грішники тих, хто їх любить, люблять.
І коли чините добро тим, що вам чинять, яка вам заслуга? Та й грішники те саме чинять.
І коли добро робите тим, хто добро робить вам, яка вам дяка? бо й грішники те саме чинять.
І коли ви позичаєте тим, від кого маєте надію назад узяти, яка вам заслуга? Адже і грішники грішникам позичають, щоб відібрати від них рівне.
І коли позичаєте тим, від кого маєте надїю одержати, яка вам дяка? бо й грішники грішникам позичають, щоб одержати стільки ж.
Ви ж любіть ворогів ваших, добро чиніте їм, і позичайте, не чекаючи назад нічого, а велика буде ваша нагорода, й будете Всевишнього синами, бо він благий для злих і невдячних.
Нї, любіть ворогів ваших, і добро робіть, і позичайте, нїчого від них не сподїваючись; а буде нагорода ваша велика, й будете синами Вишнього; бо Він благий до невдячних і лихих.
Будьте милосердні, як і Отець ваш милосердний.
Будьте ж оце милосерні, як і Отець ваш милосерден.
Не судіть, і не будете суджені; не засуджуйте, й не будете засуджені; простіть, і вам проститься.
І не судїть, то й не будете суджені; не осуджуйте, то й не будете осуджені; прощайте, то й буде вам прощено.
Дайте, то й вам дасться: міру добру, натоптану, потрясену, переповнену дадуть вам. Якою бо мірою ви міряєте, такою й вам відміряють.”
Давайте, то й вам буде дано; міру добру, наталовану, й струснуту, й надто пересипану давати муть вам на лоно ваше. Такою бо мірою, якою міряєте, відміряєть ся вам.
Він їм сказав також і притчу: “Чи може сліпий водити сліпого? Хіба вони обидва не впадуть у яму?
Сказав же приповість їм: Чи може слїпий слїпого водити? хиба обидва в яму не впадуть?
Учень не більший за вчителя, але, навчившися, кожний буде, як його вчитель.
Нема ученика над учителя свого; звершений же — буде кожен, як учитель його.
Чому дивишся на скалку в оці твого брата, колоди ж у власнім оці не відчуваєш?
Чого ж дивиш ся на порошину в оцї брата твого, полїна ж у своєму оцї не чуєш?
І як можеш сказати братові твоєму: Дай, брате, вийму скалку, що в твоїм оці, — ти, що не бачиш колоди, що у твоїм оці? Лицеміре, вийми перше колоду з ока свого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
І як можеш казати братові твоєму: Брате, дай вийму порошину, що в оцї твоїм, сам в оцї своїм полїна не бачивши? Лицеміре, викинь перше ломаку з ока твого, а тодї бачити меш вийняти порошину з ока брата твого.
Немає доброго дерева, що родило б плід поганий, ані дерева поганого, що родило б плід добрий.
Нема бо дерева доброго, що родить овощ пустий; анї дерева пустого, що родить овощ добрий.
Кожне бо дерево за своїм власним плодом пізнається; не зривають бо з тернини смокви, ані з ожини не збирають винограду.
Кожне бо дерево по свому овощу пізнаєть ся; не збирають бо з тернини смокви, анї збирають з ожини винограду.
Добра людина з доброго скарбу серця свого виносить добре; лиха ж — з лихого (серця) лихе виносить, бо з переповненого серця говорять його уста.
Добрий чоловік з доброго скарбу серця свого виносить добре; а лихий чоловік з лихого скарбу серця свого виносить лихе: бо з переповнї серця промовляють уста його.
Чому ви мене звете: Господи, Господи, а не робите, що я говорю?
На що ж мене звете Господи, Господи, й не робите, що я глаголю?
Кожний, хто приходить до мене, слухає мої слова й виконує їх, — покажу вам на кого він схожий.
Всякий, хто приходить до мене, й слухає слова мої, та й чинить їх, покажу вам, кому він подобен:
Він схожий на чоловіка, що, будуючи дім, викопав глибоко й поклав підвалину на камінь. І як настала злива, води наперли на дім той, але не могли його захитати, бо він збудований був добре.
подобен він чоловікові, будуючому будинок, що викопав глибоко, й положив підвалину на каменї; як же повідь настала, наперла бистрінь на будинок той, та не змогла схитнути його: збудовано бо його на каменї.
Той же, хто слухає й не чинить, схожий на чоловіка, який збудував дім свій на землі, без підвалин. Води наперли на нього, й він відразу завалився, і руїна того дому була велика.”
Хто ж слухає, та не чинить, подобен чоловікові, будуючому будинок на землї, без підвалини, на котрий наперла бистрінь, і зараз упав, і була руїна будинка того велика.