Переклад Хоменка

Darby Bible Translation

По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять

Women Minister to Jesus

And it came to pass afterwards that *he* went through [the country] city by city, and village by village, preaching and announcing the glad tidings of the kingdom of God; and the twelve [were] with him,

2

і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів,

2

and certain women who had been healed of wicked spirits and infirmities, Mary who was called Magdalene, from whom seven demons had gone out,

3

Йоанна, жінка Хузи, Іродового урядовця, Сусанна та багато інших, що їм допомагали з своїх маєтків.

3

and Joanna, wife of Chuza, Herod's steward, and Susanna, and many others, who ministered to him of their substance.

4

А коли зібралася сила народу, і з усіх міст приходили до нього, Ісус сказав їм у притчі:

4

The Parable of the Sower

And a great crowd coming together, and those who were coming to him out of each city, he spoke by parable:

5

“Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали.

5

The sower went out to sow his seed; and as he sowed, some fell along the way, and it was trodden under foot, and the birds of the heaven devoured it up;

6

Друге упало на камінь і, зійшовши, висхло, бо вогкости не мало.

6

and other fell upon the rock, and having sprung up, it was dried up because it had not moisture;

7

Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним вкупі, його заглушила.

7

and other fell in the midst of the thorns, and the thorns having sprung up with [it] choked it;

8

Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило.” Кажучи це, Ісус голосно мовив: “Хто має вуха слухати, нехай слухає.”

8

and other fell into the good ground, and having sprung up bore fruit a hundredfold. As he said these things he cried, He that has ears to hear, let him hear.

9

Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча.

9

And his disciples asked him [saying], What may this parable be?

10

Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.

10

And he said, To you it is given to know the mysteries of the kingdom of God, but to the rest in parables, in order that seeing they may not see, and hearing they may not understand.

11

Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже.

11

But the parable is this: The seed is the word of God.

12

Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.

12

But those by the wayside are those who hear; then comes the devil and takes away the word from their heart that they may not believe and be saved.

13

Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.

13

But those upon the rock, those who when they hear receive the word with joy; and these have no root, who believe for a time, and in time of trial fall away.

14

А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.

14

But that that fell where the thorns were, these are they who having heard go away and are choked under cares and riches and pleasures of life, and bring no fruit to perfection.

15

Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.

15

But that in the good ground, these are they who in an honest and good heart, having heard the word keep it, and bring forth fruit with patience.

16

Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.

16

The Lesson of the Lamp

And no one having lighted a lamp covers it with a vessel or puts it under a couch, but sets it on a lamp-stand, that they who enter in may see the light.

17

Нічого бо нема захованого, що б не стало явним, ані нічого тайного, що б не стало знаним і на яв не вийшло.

17

For there is nothing hid which shall not become manifest, nor secret which shall not be known and come to light.

18

Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має.”

18

Take heed therefore how ye hear; for whosoever has, to him shall be given, and whosoever has not, even what he seems to have shall be taken from him.

19

Мати його й брати прийшли були до нього, та зачерез народ не могли до нього доступитись.

19

Jesus' Mother and Brothers

And his mother and his brethren came to him, and could not get to him because of the crowd.

20

Його повідомили: “Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитися з тобою.”

20

And it was told him [saying], Thy mother and thy brethren stand without, wishing to see thee.

21

Він же у відповідь сказав їм: “Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують.”

21

But he answering said to them, My mother and my brethren are those who hear the word of God and do [it].

22

Одного дня Ісус увійшов до човна з учнями своїми і сказав їм: “Переплиньмо на той бік озера.” І відплили.

22

Jesus Stills the Storm

And it came to pass on one of the days, that *he* entered into a ship, himself and his disciples; and he said to them, Let us pass over to the other side of the lake; and they set off from shore.

23

Як же вони плили, він заснув. Тим часом буря з вітром накинулась на озеро, їх почало заливати, і вони були в небезпеці.

23

And as they sailed, he fell asleep; and a sudden squall of wind came down on the lake, and they were filled [with water], and were in danger;

24

І, приступивши, вони збудили його й кажуть: “Наставниче, наставниче, ми гинемо!” Він устав, погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і вони ущухли, і настала тиша.

24

and coming to [him] they woke him up, saying, Master, master, we perish. But he, rising up, rebuked the wind and the raging of the water; and they ceased, and there was a calm.

25

Тоді сказав їм: “Де ваша віра?” Вони ж, налякані й здивовані, один до одного казали: “Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?”

25

And he said to them, Where is your faith? And, being afraid, they were astonished, saying to one another, Who then is this, that he commands even the winds and the water, and they obey him?

26

Вони пристали в краю Геразинськім, що проти Галилеї.

26

Demons Cast into Pigs

And they arrived in the country of the Gadarenes, which is over against Galilee.

27

Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах.

27

And as he got out [of the ship] on the land, a certain man out of the city met him, who had demons a long time, and put on no clothes, and did not abide in a house, but in the tombs.

28

Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!”

28

But seeing Jesus, he cried out, and fell down before him, and with a loud voice said, What have I to do with thee, Jesus Son of the Most High God? I beseech thee torment me not.

29

Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в'язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях.

29

For he had commanded the unclean spirit to go out from the man. For very often it had seized him; and he had been bound, kept with chains and fetters; and breaking the bonds he was driven by the demon into the deserts.

30

Ісус же спитав його: “Як тобі на ім'я?” “Легіон!” — відповів той, багато бо бісів увійшло в нього.

30

And Jesus asked him saying, What is thy name? And he said, Legion: for many demons had entered into him.

31

І вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню.

31

And they besought him that he would not command them to go away into the bottomless pit.

32

А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм.

32

And there was there a herd of many swine feeding on the mountain, and they besought him that he would suffer them to enter into those; and he suffered them.

33

Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло.

33

And the demons, going out from the man, entered into the swine, and the herd rushed down the precipice into the lake, and were choked.

34

Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах.

34

But they that fed [them], seeing what had happened, fled, and told [it] to the city and to the country.

35

І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі — і злякались.

35

And they went out to see what had happened, and came to Jesus, and found the man from whom the demons had gone out, sitting, clothed and sensible, at the feet of Jesus. And they were afraid.

36

Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий.

36

And they also who had seen it told them how the possessed man had been healed.

37

Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся.

37

And all the multitude of the surrounding country of the Gadarenes asked him to depart from them, for they were possessed with great fear; and *he*, entering into the ship, returned.

38

А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи:

38

But the man out of whom the demons had gone besought him that he might be with him. But he sent him away, saying,

39

“Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.

39

Return to thine house and relate how great things God has done for thee. And he went away through the whole city, publishing how great things Jesus had done for him.

40

По повороті Ісус був прийнятий народом, бо всі його чекали.

40

The Healing Touch of Jesus

And it came to pass when Jesus returned, the crowd received him gladly, for they were all expecting him.

41

Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім'я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату,

41

And behold, a man came, whose name was Jairus, and he was [a] ruler of the synagogue, and falling at the feet of Jesus besought him to come to his house,

42

бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.

42

because he had an only daughter, about twelve years old, and she was dying. And as he went the crowds thronged him.

43

Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити,

43

And a woman who had a flux of blood since twelve years, who, having spent all her living on physicians, could not be cured by any one,

44

підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою — спинилась її кровотеча.

44

coming up behind, touched the hem of his garment, and immediately her flux of blood stopped.

45

Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”

45

And Jesus said, Who has touched me? But all denying, Peter and those with him said, Master, the crowds close thee in and press upon thee, and sayest thou, Who has touched me?

46

Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”

46

And Jesus said, Some one has touched me, for *I* have known that power has gone out from me.

47

Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала.

47

And the woman, seeing that she was not hid, came trembling, and falling down before him declared before all the people for what cause she had touched him, and how she was immediately healed.

48

Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”

48

And he said to her, [Be of good courage,] daughter; thy faith has healed thee; go in peace.

49

Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.”

49

While he was yet speaking, comes some one from the ruler of the synagogue, saying to him, Thy daughter is dead; do not trouble the teacher.

50

Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.”

50

But Jesus, hearing it, answered him saying, Fear not: only believe, and she shall be made well.

51

Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір'ю дитини.

51

And when he came to the house he suffered no one to go in but Peter and John and James and the father of the child and the mother.

52

Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.”

52

And all were weeping and lamenting her. But he said, Do not weep, for she has not died, but sleeps.

53

І ті сміялися з нього, бо знали, що вмерла.

53

And they derided him, knowing that she had died.

54

А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!”

54

But *he*, having turned them all out and taking hold of her hand, cried saying, Child, arise.

55

І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.

55

And her spirit returned, and immediately she rose up; and he commanded [something] to eat to be given to her.

56

Батьки ж її були здивовані вельми, та він наказав їм нікому не говорити, що сталося.

56

And her parents were amazed; but he enjoined them to tell no one what had happened.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

Darby Bible Translation

Луки 8

Luke 8