Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
По тому Ісус проходив через міста та села, проповідуючи й звіщаючи Добру Новину про Царство Боже. З ним були дванадцять
После этого Иисус пошёл через города и селения, проповедуя и неся людям добрую весть о Царстве Божьем. И были с Ним двенадцать апостолов,
і деякі жінки, що були оздоровлені ним від злих духів і недуг: Марія, звана Магдалина, з якої вийшло сім бісів,
а также несколько женщин, которых Он исцелил от злых духов и болезней. Была среди них Мария из города Магдалы, из которой Он изгнал семь бесов,
Йоанна, жінка Хузи, Іродового урядовця, Сусанна та багато інших, що їм допомагали з своїх маєтків.
Иоанна, жена Хузы, домоправителя Ирода, Сусанна и много других женщин, которые помогали Иисусу и его апостолам из своих личных средств.
А коли зібралася сила народу, і з усіх міст приходили до нього, Ісус сказав їм у притчі:
И когда собралось вместе множество народа, стекавшегося к Нему из разных городов, Иисус рассказал им такую притчу:
“Вийшов сіяч сіяти своє зерно. І як він сіяв, одне впало край дороги й було потоптане, і птиці небесні його видзьобали.
"Вышел сеятель сеять. Когда он разбрасывал семена, одни из них упали у дороги, и их затоптали, и птицы небесные склевали их.
Друге упало на камінь і, зійшовши, висхло, бо вогкости не мало.
Другие семена попали на каменистую почву и, взойдя, засохли, ибо не имели влаги.
Інше впало між тернину, і тернина, вигнавшися з ним вкупі, його заглушила.
Третьи упали среди колючек, колючки выросли и задушили молодые ростки.
Врешті, інше впало на добру землю і, зійшовши, сторицею вродило.” Кажучи це, Ісус голосно мовив: “Хто має вуха слухати, нехай слухає.”
Остальные семена попали на благодатную почву, проросли и принесли зерна сторицей". Рассказав эту притчу, Он закончил словами: "Имеющий уши да слышит".
Учні його спитали, що б вона могла значити, оця притча.
Ученики стали спрашивать Его, что означает эта притча.
Він сказав їм: “Вам дано знати тайни Божого Царства; іншим же в притчах, щоб вони, дивлячись, не бачили, і слухаючи, не розуміли.
Он сказал: "Вам даровано познать тайны Царства Божьего, но остальным даны только притчи, так что смотрят они и не видят, слышат и не понимают".
Ось що значить оця притча: зерно це слово Боже.
"Вот что означает эта притча: семена — это слово Божье.
Тії, що край дороги, це ті, що слухають, та потім приходить диявол і вириває геть з їх серця слово, щоб вони не увірували та й не спаслися.
Те, что упали при дороге, означают тех людей, которые его слышат, но приходит дьявол и похищает слово из их сердец, так что они не могут поверить в услышанное и обрести спасение.
Ті ж, що на камені, це тії, що, почувши, з радістю приймають слово, але не маючи коріння, вірують дочасу й під час спокуси відпадають.
Те, которые попали на камни, означают тех людей, которые слушают и принимают слово Божье с ликованием, но у них нет прочных корней, и потому они лишь на некоторое время исполняются верой, но когда наступает время испытаний, они теряют веру и отворачиваются от Бога.
А те, що впало між тернину, це ті, що вислухавши, ідуть, та клопоти, багатства і життєві розкоші їх душать, і вони не дають плоду.
Семена, попавшие среди колючек, означают тех, кто слышит слово, но продолжает следовать прежнему образу жизни и со временем задыхается под бременем забот, богатств и удовольствий жизни, и плод их никогда не созревает.
Нарешті, те, що на землі добрій, це ті, що чувши слово серцем щирим, добрим, його держать і дають плід у терпінні.
Зёрна же, попавшие в хорошую землю, означают тех, кто слушает слово Божье с чистым и добрым сердцем, верно хранят его и не отступают, пока оно не принесёт плодов".
Ніхто не засвічує світила, щоб його вкрити посудиною або поставити під ліжко, а, навпаки, його ставлять на свічнику, щоб ті, що входять, бачили світло.
"Никто, зажигая светильник, не ставит его под перевёрнутый кверху дном сосуд и не прячет его под кровать, а наоборот, его ставят на подставку, чтобы все, кто заходит, видели свет.
Нічого бо нема захованого, що б не стало явним, ані нічого тайного, що б не стало знаним і на яв не вийшло.
Ибо нет ничего тайного, что не стало бы явным, и нет ничего скрываемого, что не вышло бы наружу и не стало бы известно.
Вважайте, отже, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, заберуть і те, що йому здається, нібито має.”
Поэтому слушайте внимательно, ибо тот, кому дано, получит ещё больше, а у кого нет ничего, у того отнимется даже то, что он считает своим".
Мати його й брати прийшли були до нього, та зачерез народ не могли до нього доступитись.
И пришла к Иисусу Мать вместе с братьями Его, но они не могли пройти к Нему из-за окружавшей Его толпы.
Його повідомили: “Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитися з тобою.”
Тогда кто-то сказал Ему: "Твоя Мать с братьями стоят на улице и хотят видеть Тебя".
Він же у відповідь сказав їм: “Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують.”
Но Иисус ответил: "Моя мать и Мои братья — это те, кто слушает слово Божье и исполняет его".
Одного дня Ісус увійшов до човна з учнями своїми і сказав їм: “Переплиньмо на той бік озера.” І відплили.
В один из дней Иисус и Его ученики сели в лодку. Иисус сказал им: "Давайте переплывём на другую сторону озера". И они отправились.
Як же вони плили, він заснув. Тим часом буря з вітром накинулась на озеро, їх почало заливати, і вони були в небезпеці.
Но пока они плыли, Он уснул, а на озере разыгралась сильная буря, их лодку стало заливать водой, и они были в опасности.
І, приступивши, вони збудили його й кажуть: “Наставниче, наставниче, ми гинемо!” Він устав, погрозив вітрові й розбурханим хвилям, і вони ущухли, і настала тиша.
Тогда ученики подошли к Нему и разбудили Его со словами: "Господи, Господи, мы тонем!" Проснувшись, Он приказал ветру и волнам, ветер утих, и озеро успокоилось.
Тоді сказав їм: “Де ваша віра?” Вони ж, налякані й здивовані, один до одного казали: “Хто це такий, що вітрам і воді повеліває, і вони слухають його?”
И сказал Он им: "Где вера ваша?" Они в страхе и удивлении говорили друг другу: "Кто же Он, что повелевает водам и ветру, и они повинуются Ему?"
Вони пристали в краю Геразинськім, що проти Галилеї.
И отплыли они в страну Гадаринскую, лежащую против Галилеи.
Як Ісус вийшов на берег, трапився йому назустріч один чоловік з міста, що мав бісів. Він з давнього часу вже не носив одежі й мешкав не в хаті, а по гробах.
Когда Иисус вышел из лодки на берег, к Нему подошёл человек из города, одержимый бесами, который долгое время не носил никакой одежды и жил не в доме, а в гробницах.
Побачивши Ісуса, закричав, припав йому до ніг і сказав голосом сильним: “Що мені й тобі, Ісусе, сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене!”
Бес много раз вселялся в этого человека, и хотя его заковывали в цепи и оковы, и держали под стражей, он каждый раз рвал цепи и, гонимый бесом, убегал в пустыню.
Бо він велів нечистому духові вийти з чоловіка. Дух той часто хапав чоловіка, і його тоді в'язали кайданами та ланцюгами й стерегли, та він трощив окови, і демон гонив його по пустинях.
И приказал Иисус бесу выйти из этого человека. Увидев Иисуса, бесноватый упал перед Ним ниц и громким голосом закричал: "Что Тебе до меня, Иисус, Сын Бога Всевышнего? Прошу Тебя, не мучь меня!"
Ісус же спитав його: “Як тобі на ім'я?” “Легіон!” — відповів той, багато бо бісів увійшло в нього.
Иисус спросил его: "Как твоё имя?" Тот ответил: "Легион", ибо он был одержим многими бесами.
І вони благали його, щоб він не велів їм іти в безодню.
И они молили Иисуса не отправлять их в бездну.
А було там велике стадо свиней, що паслося на горі. І демони просили його, щоб він дозволив їм увійти в них. І він дозволив їм.
Неподалёку от этого места в горах паслось стадо свиней, и бесы стали просить Иисуса, чтобы Он разрешил им вселиться в свиней. И Он позволил им сделать это.
Вийшли ті демони з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро та й потонуло.
Тогда бесы вышли из этого человека и вселились в свиней, и всё стадо кинулось вниз по крутому склону прямо в озеро и утонуло в нём.
Побачивши, що сталося, пастухи кинулись урозтіч і розповіли про це в місті та по селах.
Пастухи же, увидев такое, убежали в страхе, и рассказали о происшедшем в городе и по всей округе.
І вийшли люди подивитися, що сталось. Вони прибули до Ісуса й знайшли, що чоловік, з якого вийшли біси, сидів при ногах Ісуса, зодягнений та при умі — і злякались.
К Иисусу со всех сторон стали стекаться люди посмотреть, что происходит, и нашли они человека, из которого вышли бесы, сидящим у ног Иисуса. На нём была одежда, и он был в полном рассудке, и люди испугались, увидев это.
Наочні свідки їм розповіли, як вилікувався біснуватий.
Видевшие рассказали другим о том, как был исцелён одержимый бесами.
Тоді все населення Геразинської округи почало його просити, щоб відійшов від них, бо великий страх огорнув їх. І він увійшов до човна й повернувся.
Жители страны Гадаринской и окрестностей просили Иисуса уйти из их краёв, ибо великий страх объял их. И Он снова сел в лодку и возвратился туда, откуда приплыл.
А чоловік, з якого вийшли біси, просив Ісуса, щоб бути з ним, але він відпустив його, кажучи:
Человек, из которого вышли бесы, молил Его, чтобы Он взял его с Собой, но Иисус отослал его прочь, сказав:
“Вернися додому й розкажи все те, що Бог зробив тобі.” Пішов той, сповіщаючи по всьому місті, що Ісус зробив йому.
"Возвращайся к себе домой и расскажи всем о том, какое великое дело сделал для тебя Бог". И тот человек ушёл и по всему городу рассказывал о том, какое великое дело сделал для него Иисус.
По повороті Ісус був прийнятий народом, бо всі його чекали.
Когда Иисус возвратился в Галилею, множество народа приветствовало Его, ибо все они дожидались Его прибытия.
Аж ось прийшов чоловік, Яір на ім'я, який був головою синагоги. Припавши до ніг Ісуса, він почав його просити зайти до нього в хату,
И вот к Иисусу подошёл староста синагоги по имени Иаир, упал к Его ногам и стал умолять Его прийти к нему в дом,
бо була в нього дочка одиначка, яких дванадцять років, і вона вмирала. І як він ішов туди, люди тиснулися до нього.
ибо у него была единственная дочь двенадцати лет от роду, и она лежала при смерти. По дороге, когда Он шёл к Иаиру, Его сзади теснила толпа.
Аж тут жінка якась, що була хвора дванадцять років на кровотечу й витратила на лікарів увесь свій прожиток, і ніхто з них не міг її оздоровити,
Одна женщина, которая двенадцать лет страдала кровотечениями и которую никто не мог исцелить, хотя она истратила на врачей всё, что имела,
підійшовши ззаду, доторкнулась краю його одежі й умить стала здоровою — спинилась її кровотеча.
подошла к Нему сзади и коснулась полы Его накидки, и тут же кровотечение у неё прекратилось.
Ісус спитав: “Хто доторкнувся мене?” А що всі відпекувались, Петро мовив: “Наставниче, то люди коло тебе юрмляться і тиснуться.”
Иисус спросил: "Кто дотронулся до Меня?" Но никто не признавался, и Пётр сказал: "Господи, множество народа толпится сзади Тебя и следует за Тобой по пятам".
Ісус же сказав: “Хтось доторкнувся до мене, бо я чув, як сила вийшла з мене.”
Но Иисус сказал: "Кто-то коснулся Меня, ибо Я почувствовал, как сила ушла из Меня".
Побачивши жінка, що не втаїлася, тремтячи підійшла й упавши йому до ніг, призналася перед усіма людьми, чому до нього доторкнулась і як негайно одужала.
Когда женщина увидела, что её поступок не остался незамечен, она приблизилась к Иисусу, вся дрожа, и, склонившись перед Ним, объявила во всеуслышание, что побудило её коснуться Его и как она тотчас исцелилась.
Сказав їй Ісус: “Дочко, віра твоя спасла тебе, йди в мирі!”
Он сказал ей: "Дочь моя, твоя вера исцелила тебя, ступай с миром".
Він говорив ще, як приходить хтось від голови синагоги і каже: “Твоя дочка померла, не турбуй більш Учителя.”
Когда Он ещё говорил это, кто-то вышел из дома старосты синагоги и сказал: "Твоя дочь умерла, не утруждай же больше Учителя".
Ісус почувши це, озвався до нього: “Не бійся, тільки віруй, і вона спасеться.”
Но Иисус, услышав это, ответил: "Не бойся. Только веруй и твоя дочь поправится".
Прийшовши до хати, він не пустив нікого з собою всередину, крім Петра, Йоана та Якова з батьком та матір'ю дитини.
Когда же Он приблизился к дому, то не позволил никому войти вместе с Ним, кроме Петра, Иоанна, Иакова и родителей девочки.
Всі плакали за нею і голосили. Він же мовив: “Не плачте, вона не вмерла, вона тільки спить.”
Все они оплакивали её и скорбели о ней, но Он сказал: "Не плачьте, ибо она не умерла, а просто заснула".
А він узяв її за руку й голосно промовив: “Дівчино, пробудися!”
Тогда Он взял её за руку и воскликнул: "Встань, дитя!"
І дух її повернувсь до неї, і вона миттю встала. Тоді він звелів дати їй їсти.
И душа девочки возвратилась в тело, и она сразу поднялась с ложа; и Он велел дать ей чего-нибудь поесть.