Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New American Standard Bible
Коли ж Господь дізнався, що зачули фарисеї, начебто Ісус більше збирає і христить учнів, аніж Йоан,
Jesus Goes to Galilee
Therefore when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John
Therefore when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John
— а не христив же Ісус сам, лише учні його,
(although Jesus Himself was not baptizing, but His disciples were),
Отож прибув він до одного міста в Самарії, яке називається Сихар, неподалеку поля, наданого Яковом синові своєму Йосифові.
So He came to a city of Samaria called Sychar, near the parcel of ground that Jacob gave to his son Joseph;
Там і криниця Яковова була. Натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці; було ж під шосту годину.
and Jacob’s well was there. So Jesus, being wearied from His journey, was sitting thus by the well. It was about the sixth hour.
Надходить же жінка з Самарії води взяти. Ісус до неї каже: «Дай мені напитися.»
The Woman of Samaria
There came a woman of Samaria to draw water. Jesus said to her, “Give Me a drink.”
Учні ж його пішли були до міста харчів купити.
For His disciples had gone away into the city to buy food.
Отож каже до нього жінка самарянка: «Юдей єси, а просиш напитися в мене, жінки самарянки?» Не мають бо зносин юдеї з самарянами.
Therefore the Samaritan woman said to Him, “How is it that You, being a Jew, ask me for a drink since I am a Samaritan woman?” (For Jews have no dealings with Samaritans.)
Ісус у відповідь сказав до неї: «Була б ти відала про дар Божий, і хто той, що каже тобі: Дай мені напитися, то попросила б сама в нього, а він дав би тобі води живої.»
Jesus answered and said to her, “If you knew the gift of God, and who it is who says to you, ‘Give Me a drink,’ you would have asked Him, and He would have given you living water.”
Мовить до нього жінка: «Ти й зачерпнути не маєш чим, пане, а й криниця глибока, — то звідкіля б у тебе вода жива?
She said to Him, “Sir, You have nothing to draw with and the well is deep; where then do You get that living water?
Чи більший ти за батька нашого Якова, що дав нам криницю оцю, і сам пив з неї, а й сини його ще й товар його?»
“You are not greater than our father Jacob, are You, who gave us the well, and drank of it himself and his sons and his cattle?”
А Ісус їй у відповідь: «Кожен, хто оту воду п'є, знову захоче пити.
Jesus answered and said to her, “Everyone who drinks of this water will thirst again;
Той же, хто нап'ється води, якої дам йому я, — не матиме спраги повіки. Вода бо, що дам йому я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне.»
but whoever drinks of the water that I will give him shall never thirst; but the water that I will give him will become in him a well of water springing up to eternal life.”
Говорить до нього жінка: «То дай мені, пане, тієї води, щоб не мала я більше вже спраги та й не ходила сюди черпати.»
The woman said to Him, “Sir, give me this water, so I will not be thirsty nor come all the way here to draw.”
«Піди ж, — мовить до неї, — позви чоловіка свого та й повертайся сюди.»
He said to her, “Go, call your husband and come here.”
Озвалася жінка та й каже йому: «Нема в мене чоловіка.» «Добре єси мовила — відрік їй, — Не маю чоловіка!
The woman answered and said, “I have no husband.” Jesus said to her, “You have correctly said, ‘I have no husband’;
П'ятьох бо мала єси чоловіків, та й той, що тепер у тебе, — не чоловік він тобі. Правду мовила єси.»
for you have had five husbands, and the one whom you now have is not your husband; this you have said truly.”
А жінка й каже до нього: «Бачу, пане, — пророк ти.
The woman said to Him, “Sir, I perceive that You are a prophet.
Батьки наші на оцій горі поклонялися, ви ж говорите — в Єрусалимі, мовляв, місце, де поклонятися треба.»
“Our fathers worshiped in this mountain, and you people say that in Jerusalem is the place where men ought to worship.”
Ісус до неї: «Повір мені, жінко, — час надходить, коли ані на оцій горі, ані в Єрусалимі будете ви поклонятись Отцеві.
Jesus said to her, “Woman, believe Me, an hour is coming when neither in this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.
Поклоняєтесь ви, не знавши кому. А ми поклоняємося, знавши кому. Від юдеїв бо й спасіння.
“You worship what you do not know; we worship what we know, for salvation is from the Jews.
Та надійде час, — ба, вже й тепер він, — що справжні поклонники Отцеві кланятимуться у дусі й правді. А таких поклонників і шукає собі Отець.
“But an hour is coming, and now is, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth; for such people the Father seeks to be His worshipers.
Бог — Дух. Ті, що йому поклоняються, повинні у дусі й правді поклонятися.»
“God is spirit, and those who worship Him must worship in spirit and truth.”
Жінка й каже до нього: «Відаю, що має прийти Месія, чи то Христос. А прийде, то все і звістить нам.»
The woman said to Him, “I know that Messiah is coming (He who is called Christ); when that One comes, He will declare all things to us.”
Тоді надійшли його учні і дивувалися, що розмовляє він з жінкою. Не спитав, однак, ані один: «Чого хочеш від неї, або: Чому розмовляєш із нею.»
At this point His disciples came, and they were amazed that He had been speaking with a woman, yet no one said, “What do You seek?” or, “Why do You speak with her?”
Жінка ж покинула свій глечик, побігла в місто та й каже людям:
So the woman left her waterpot, and went into the city and said to the men,
«Ідіть но і подивіться на чоловіка, що сказав мені все, що я робила. Чи, бува, не Христос він?»
“Come, see a man who told me all the things that I have done; this is not the Christ, is it?”
А учні тим часом заходилися просити його, кажучи: «Їж лишень, Учителю.»
Meanwhile the disciples were urging Him, saying, “Rabbi, eat.”
Він же їм: «Їстиму я їжу, незнану вам.»
But He said to them, “I have food to eat that you do not know about.”
Учні тоді заговорили один до одного: «Може хтось йому приніс їсти?»
So the disciples were saying to one another, “No one brought Him anything to eat, did he?”
«Їжа моя, — каже до них Ісус, — волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити.
Jesus said to them, “My food is to do the will of Him who sent Me and to accomplish His work.
Чи ви ж не кажете: «Ще чотири місяці, і жнива настануть. А я вам кажу: Підведіть очі ваші та й погляньте на ниви, — вони вже для жнив доспіли.
“Do you not say, ‘There are yet four months, and then comes the harvest’? Behold, I say to you, lift up your eyes and look on the fields, that they are white for harvest.
Вже і жнець бере свою нагороду, плоди збирає для життя вічного, — щоб сіяч із женцем укупі раділи.
“Already he who reaps is receiving wages and is gathering fruit for life eternal; so that he who sows and he who reaps may rejoice together.
Правильна й приказка до цього: Один сіє, а жне хтось інакший.
“For in this case the saying is true, ‘One sows and another reaps.’
Послав же і я вас те жати, коло чого ви не трудилися. Інші трудилися, ви ж у їхню працю вступили.»
“I sent you to reap that for which you have not labored; others have labored and you have entered into their labor.”
Численні ж самаряни з того міста увірували в нього з-за слів жінки, яка посвідчила: «Сказав мені все, що я робила».
The Samaritans
From that city many of the Samaritans believed in Him because of the word of the woman who testified, “He told me all the things that I have done.”
Тож коли прийшли до нього самаряни, то просили, щоб лишився в них. Він і лишився на два дні там.
So when the Samaritans came to Jesus, they were asking Him to stay with them; and He stayed there two days.
Жінці ж вони сказали: «Віруємо не з-за самого твого оповідання — самі бо чули й знаємо, що направду він — світу Спаситель.»
and they were saying to the woman, “It is no longer because of what you said that we believe, for we have heard for ourselves and know that this One is indeed the Savior of the world.”
А по двох днях вийшов він ізвідти в Галилею.
After the two days He went forth from there into Galilee.
Сам бо Ісус посвідчив: «Не має пошанування пророк у своїй батьківщині.»
For Jesus Himself testified that a prophet has no honor in his own country.
Коли ж прибув у Галилею, то прийняли його галилеяни: бачили бо все те, що вчинив він був на святі в Єрусалимі, — вони бо теж ходили на те свято.
So when He came to Galilee, the Galileans received Him, having seen all the things that He did in Jerusalem at the feast; for they themselves also went to the feast.
Він же подався знов у Кану Галилейську, де ото був перетворив воду на вино. А був один царський урядовець, син якого слабував у Капернаумі.
Healing a Nobleman’s Son
Therefore He came again to Cana of Galilee where He had made the water wine. And there was a royal official whose son was sick at Capernaum.
Зачувши, що Ісус прибув з Юдеї в Галилею, прийшов він до нього та й заходився просити, аби прибув і оздоровив його сина, той бо мав уже вмирати.
When he heard that Jesus had come out of Judea into Galilee, he went to Him and was imploring Him to come down and heal his son; for he was at the point of death.
Ісус і каже до нього: «Не увіруєте, якщо не побачите чудес та див!»
So Jesus said to him, “Unless you people see signs and wonders, you simply will not believe.”
А царський урядовець йому: «Господи, зійди, заки вмре моя дитина!»
The royal official said to Him, “Sir, come down before my child dies.”
Промовив Ісус до нього: «Іди, син твій живий.» Повірив чоловік слову, що вирік йому Ісус, та й пішов собі.
Jesus said to him, “Go; your son lives.” The man believed the word that Jesus spoke to him and started off.
А коли був уже в дорозі, слуги, що йому назустріч вийшли, сказали йому, що син його живий-здоровий.
As he was now going down, his slaves met him, saying that his son was living.
Він же спитав їх, о котрій годині йому полегшало. «Учора ввечері о сьомій годині пропасниця його полишила», — сказали вони йому.
So he inquired of them the hour when he began to get better. Then they said to him, “Yesterday at the seventh hour the fever left him.”
І зрозумів батько, що о тій самій годині сталося те, коли ото Ісус йому сказав: «Син твій живий.» І увірував сам, та й увесь дім його.
So the father knew that it was at that hour in which Jesus said to him, “Your son lives”; and he himself believed and his whole household.