Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
По тому було свято юдейське, тож Ісус прибув до Єрусалиму.
Вскоре после этого наступил иудейский праздник, и Иисус направился в Иерусалим.
А є в Єрусалимі при Овечих воротах купелеве місце, по-єврейському воно зветься Витесда, що має п'ять критих переходів.
Там у Овечьих ворот есть купальня, называемая по-еврейски Вифезда, окружённая колоннадой с пятью портиками.
Лежала в них сила недужих, сліпих, кривих, усохлих, які чекали, коли то зрушиться вода:
Под ними обычно лежало множество больных:
ангел бо Господній сходив час від часу в купелеве місце та й заколочував воду, і хто, отже, перший поринав по тому, як вода заколочувалася, то одужував, — хоч яка б там була його хвороба.
слепых, хромых и увечных.
Один чоловік там був, що нездужав тридцять і вісім років.
И был среди них один человек, который был болен тридцать восемь лет.
Побачив Ісус, що він лежить, а довідавшися, що було воно вже дуже довго, каже до нього: «Бажаєш одужати?»
Когда Иисус увидел его лежащим там и узнал, что он болен столь долгое время, Он спросил: "Хочешь ли быть здоров?"
«Не маю нікого, пане, — одрікає йому недужий, — хто б мене, коли ото вода зрушиться, та й спустив у купіль: бо ось тільки я прийду, а вже інший передо мною поринає.»
И тот ответил: "Господи, нет у меня никого, кто мог бы помочь мне сойти в воду, когда она начинает бурлить. Когда я пытаюсь спуститься к воде, кто-нибудь всегда опережает меня".
Мовить Ісус до нього: «Устань, візьми ложе твоє і ходи!»
Иисус сказал ему: "Встань, возьми свою постель и иди".
Відразу ж і одужав той чоловік, і взяв ложе своє і почав ходити. Був же той день — субота.
И в тот же миг тот человек исцелился, подобрал свою постель и пошёл. Всё это произошло в субботний день.
Юдеї і кажуть до одужалого: «Субота адже ж! Не личить тобі ложе носити!»
И тогда иудеи стали говорить исцелённому: "Сегодня суббота, закон не разрешает тебе нести в руках постель".
А той їм у відповідь: «Візьми ложе твоє і ходи, — сказав мені, хто мене оздоровив.»
А он ответил: "Человек, исцеливший меня, сказал: "Возьми свою постель и иди".
Спитали його: «Хто він — той, що сказав тобі: Візьми і ходи?»
Они спросили его: "Кто же это Тот, Кто сказал тебе: "Подбери свою постель и иди?"
Та одужалий не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що юрмився на тому місці.
Но исцелённый не знал, Кто это был, ибо там была толпа народа, и он не заметил, куда пошёл Иисус.
Щойно потім знайшов його Ісус у храмі й мовив до нього: «Оце ти видужав, — тож не гріши більше, щоб щось гірше тобі не сталось.»
Потом Иисус встретил его во дворе Храма и сказал ему: "Вот, ты теперь здоров. Не греши больше, чтобы не случилось с тобой чего хуже". Человек тот пошёл
Чоловік пішов і оповів юдеям, мовляв, той, хто його оздоровив, — Ісус.
и рассказал иудеям, что это Иисус исцелил его.
Ось тому й переслідували юдеї Ісуса: вчинив бо він те в суботу.
Иудеи же стали преследовать Иисуса, ибо Он сделал всё это в субботу.
А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»
Иисус сказал им: "Мой Отец всегда трудится, поэтому и Я должен трудиться".
За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його — не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові.
И иудеи ещё упорнее стали искать случая убить Иисуса, ибо Он не только нарушил закон субботний, но ещё и назвал Бога Своим Отцом, приравнивая этим Себя к Богу.
І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить.
Иисус же сказал им: "Истинно говорю: Сын ничего не может совершить по Своей воле, Он делает лишь то, что, как Он видит, делает Отец. Что делает Отец, то и Сын делает.
Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися.
Отец любит Сына Своего и не таит от Него Своих поступков, и Он откроет Ему ещё большие свершения, чем эти, и вы удивитесь.
Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче.
Ибо подобно тому, как Отец воскрешает мёртвых и дарует им жизнь, так и Сын возвращает к жизни, кого пожелает.
Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь,
Отец никого не осуждает, Он передал суд в руки Своего Сына,
щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його.
чтобы все стали почитать Сына так же, как почитают Отца. Тот, кто не почитает Сына, не почитает и пославшего Его Отца.
Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, — живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
Истинно говорю: слышащий Мои слова и верующий в Того, Кто послал Меня, обрёл жизнь вечную и не будет судим, перешёл от смерти к жизни вечной.
Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, — ба, вже й тепер він, — коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши — оживуть.
Истинно говорю: приближается время, и оно уже настало, когда мёртвые услышат голос Сына Божьего, и те, кто услышит его, воскреснут к жизни.
Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі.
Отец — источник жизни, и Сыну Своему позволил Он даровать людям жизнь
І владу йому дав суд чинити, він бо — Син Чоловічий.
и дал Ему власть быть судьёй, ибо Он — Иисус, Сын Человеческий.
І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують,
Не удивляйтесь этому, ибо приближается время, когда все лежащие в могилах услышат голос Сына Человеческого
і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, — воскреснуть на суд.
и восстанут из своих могил. Те, кто вершил праведные дела, воскреснут для жизни, те же, кто чинил зло, воскреснут, чтобы быть судимыми".
Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
"Я ничего не могу сделать Сам. Я сужу сообразно с тем, что Мне велит Бог, и суд Мой праведен, ибо Я стремлюсь к исполнению не того, что Я хочу, а лишь того, что угодно Пославшему Меня.
Неправдиве моє свідоцтво, коли свідчу я сам за себе.
Если Я Сам расскажу о Себе людям, они могут не поверить Мне.
Але за мене свідчить інший, і відаю я, що те його свідоцтво, яким він за мене свідчить, — правдиве.
Но есть тот, кто рассказывает обо Мне, и Я знаю, что он рассказывает правду.
Послали ви були до Йоана, і він посвідчив правду.
Вы посылали к Иоанну людей, и он подтвердил, что всё это правда.
Я ж бо не від людини свідоцтво приймаю, але кажу вам це, щоб ви спаслися.
Но Я не полагаюсь на свидетельство человеческое. Я говорю вам это, чтобы спасти вас.
Той був світич, який палає і світить, тож ви й побажали на часинку з світла повтішатись.
Иоанн был словно светильник, который, выгорая, даёт свет, и вы какое-то время с радостью принимали его свет.
Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, — ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав.
Но у Меня Самого есть доказательство о Себе более основательное, чем то, что говорил Иоанн, ибо то, что повелел Мне исполнить Отец и что Я исполняю сейчас, свидетельствует, что Отец послал Меня.
І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи.
И даже Сам Отец Мой, пославший Меня, свидетельствует в Мою пользу. Но вы никогда не слышали Его голоса и никогда не видели Его,
І слова його не маєте, що перебувало б серед вас, — ви бо не віруєте в того, кого він послав.
и вы не храните слово Его в сердцах ваших, ибо не верите в Посланного Им.
Простежте Писання, в яких, як ото ви гадаєте, ваше життя вічне, — а й вони свідчать за мене!
Вы изучаете Писания, ибо считаете, что через них обретёте вечную жизнь, но эти же самые Писания свидетельствуют обо Мне!
Але ви не бажаєте до мене прийти, щоб жити життям вічним.
И всё же, вы не хотите прийти ко Мне, чтобы обрести вечную жизнь.
Та я спізнав вас, що не маєте в собі любови до Бога.
Но Я знаю вас и знаю, что в вас нет любви к Богу!
В ім'я Отця мого прийшов я, а ви не приймаєте мене. Прийшов би інший у вашому імені, ви б такого прийняли.
Я пришёл к вам во имя Отца Моего, но вы не принимаете Меня, если же кто-то другой явится к вам сам от себя, то того вы примете!
Як можете ви вірувати, коли ви славу один від одного приймаєте, а слави, яка від самого Бога, не шукаєте?
Как можете вы принять Меня, если приемлете хвалу друг от друга, но не стремитесь к одобрению Единого Бога?
Не гадайте, що я перед Отцем винуватиму вас: Мойсей — ось обвинувач ваш, отой, на якого ви сподівання покладаєте.
Не думайте, что Я стану осуждать вас перед Отцом. Моисей, тот, на кого рассчитываете вы, что он вас спасёт, осудит вас.
Бо якби вірили ви Мойсеєві, то й мені б ви вірили: про мене бо писав він!
Если бы и вправду вы верили в Моисея, то уверовали бы и в Меня, ибо он писал обо Мне.