Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
По тому пішов Ісус на той бік Галилейського Тиверіядського моря.
Jesus Feeds Five Thousand
After this, Jesus crossed over to the far side of the Sea of Galilee, also known as the Sea of Tiberias.
After this, Jesus crossed over to the far side of the Sea of Galilee, also known as the Sea of Tiberias.
І йшла за ним сила народу, бачили бо чуда, які вчинив він із недужими.
A huge crowd kept following him wherever he went, because they saw his miraculous signs as he healed the sick.
Тож зійшов Ісус на гору й сів там з учнями своїми.
Then Jesus climbed a hill and sat down with his disciples around him.
А було вже недалеко до Пасхи, свята юдейського.
(It was nearly time for the Jewish Passover celebration.)
Підвівши ж очі й побачивши, що сила людей іде до нього, каже до Филипа: «Де хліба нам купити, щоб оцим дати їсти?»
Jesus soon saw a huge crowd of people coming to look for him. Turning to Philip, he asked, “Where can we buy bread to feed all these people?”
Мовив же так, іспитуючи його, знав бо сам, що має робити.
He was testing Philip, for he already knew what he was going to do.
Озвався ж до нього Филип: «Хліба й за двісті динаріїв не вистачило б, аби кожному з них хоч трохи припало.»
Але говорить до нього один з учнів, Андрій, брат Симона Петра:
Then Andrew, Simon Peter’s brother, spoke up.
«Є тут один хлопчина; він має п'ять ячмінних хлібів ще й дві риби. Та що це на таку многоту!»
“There’s a young boy here with five barley loaves and two fish. But what good is that with this huge crowd?”
І мовив Ісус: «Веліте людям сісти.» Було ж багато трави на тому місці. Отож посідали чоловіки — числом тисяч із п'ять.
“Tell everyone to sit down,” Jesus said. So they all sat down on the grassy slopes. (The men alone numbered about 5,000.)
І взяв Ісус хліби й, воздавши хвалу, розподілив серед тих, що сиділи; так само й риби: скільки хотіли.
Then Jesus took the loaves, gave thanks to God, and distributed them to the people. Afterward he did the same with the fish. And they all ate as much as they wanted.
Коли ж вони наситилися, то мовив до своїх учнів: «Зберіть кавалки, що позоставалися, щоб нічого не пропало.»
After everyone was full, Jesus told his disciples, “Now gather the leftovers, so that nothing is wasted.”
Отож зібрали — і наповнили дванадцять кошів куснями ячмінного хліба, які залишилися були в тих, що їли.
So they picked up the pieces and filled twelve baskets with scraps left by the people who had eaten from the five barley loaves.
Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.»
І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, — і віддалився сам-один на гору знов.
When Jesus saw that they were ready to force him to be their king, he slipped away into the hills by himself.
Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя
Jesus Walks on Water
That evening Jesus’ disciples went down to the shore to wait for him.
і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них.
But as darkness fell and Jesus still hadn’t come back, they got into the boat and headed across the lake toward Capernaum.
І схвилювалося море від великого вітровію.
Soon a gale swept down upon them, and the sea grew very rough.
Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать — Ісус іде морем, до човна зближається, — та й налякались.
А він же до них: «Це я, не лякайтесь!»
І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували.
Then they were eager to let him in the boat, and immediately they arrived at their destination!
А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі.
Jesus, the Bread of Life
The next day the crowd that had stayed on the far shore saw that the disciples had taken the only boat, and they realized Jesus had not gone with them.
Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку.
Several boats from Tiberias landed near the place where the Lord had blessed the bread and the people had eaten.
Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса.
So when the crowd saw that neither Jesus nor his disciples were there, they got into the boats and went across to Capernaum to look for him.
Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?»
They found him on the other side of the lake and asked, “Rabbi, when did you get here?”
А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися.
Jesus replied, “I tell you the truth, you want to be with me because I fed you, not because you understood the miraculous signs.
Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, — яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»
Вони ж мовили до нього: «Що робити нам, щоб діла Божі чинити?»
They replied, “We want to perform God’s works, too. What should we do?”
А Ісус відповів і сказав їм: «Діло Боже — вірувати в того, кого він послав.»
Jesus told them, “This is the only work God wants from you: Believe in the one he has sent.”
Тоді вони йому: «Який же знак твориш ти, щоб ми побачили й увірували в тебе? Що вчиниш?
They answered, “Show us a miraculous sign if you want us to believe in you. What can you do?
Батьки наші манну в пустині споживали, як ото написано: Дав їм хліб з неба їсти.»
Ісус же сказав їм: «Істинно, істинно говорю вам: Не Мойсей дав хліб вам з неба, лише Отець мій дає вам хліб правдивий з неба.
Jesus said, “I tell you the truth, Moses didn’t give you bread from heaven. My Father did. And now he offers you the true bread from heaven.
Божий бо хліб той, що з неба сходить і життя світові дає.»
The true bread of God is the one who comes down from heaven and gives life to the world.”
Мовили тоді до нього: «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!»
“Sir,” they said, “give us that bread every day.”
Ісус же їм: «Я — хліб життя. Хто приходить до мене — не голодуватиме; хто в мене вірує — не матиме спраги ніколи.
Jesus replied, “I am the bread of life. Whoever comes to me will never be hungry again. Whoever believes in me will never be thirsty.
Та я сказав був вам: Ви й бачили мене, а не віруєте.
But you haven’t believed in me even though you have seen me.
Усе, що Отець мені дає, прийде до мене, і того, хто до мене прибуде, я не відкину;
However, those the Father has given me will come to me, and I will never reject them.
бо зійшов я з неба не для того, щоб волю власну чинити, а волю того, хто мене послав.
For I have come down from heaven to do the will of God who sent me, not to do my own will.
Оце ж воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він дав мені, я нічого не погубив, лише воскресив його останнього дня.
And this is the will of God, that I should not lose even one of all those he has given me, but that I should raise them up at the last day.
Така бо воля мого Отця: щоб кожен, хто Сина бачить і вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його останнього дня.»
For it is my Father’s will that all who see his Son and believe in him should have eternal life. I will raise them up at the last day.”
І обурились юдеї на нього, що сказав був: «Я хліб, який з неба зійшов»,
і говорили: «Чи то ж не Ісус, син Йосифів, що його батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: Я зійшов з неба?»
They said, “Isn’t this Jesus, the son of Joseph? We know his father and mother. How can he say, ‘I came down from heaven’?”
А Ісус їм у відповідь: «Не ремствуйте між собою.
But Jesus replied, “Stop complaining about what I said.
Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, — і я воскрешу його останнього дня.
For no one can come to me unless the Father who sent me draws them to me, and at the last day I will raise them up.
Написано в пророків: Усі будуть поучені Богом. Кожен, хто вчув від Отця, той, навчившися, до мене приходить.
Не (кажу), щоб хтось Отця бачив, бо той тільки Отця бачив, хто від Бога.
(Not that anyone has ever seen the Father; only I, who was sent from God, have seen him.)
Істинно, істинно говорю вам: Хто вірує, той живе життям вічним.
“I tell you the truth, anyone who believes has eternal life.
Батьки ваші манну в пустині споживали, — і померли.
Your ancestors ate manna in the wilderness, but they all died.
Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.
Anyone who eats the bread from heaven, however, will never die.
Я — хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це — тіло моє за життя світу.»
I am the living bread that came down from heaven. Anyone who eats this bread will live forever; and this bread, which I will offer so the world may live, is my flesh.”
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?»
Then the people began arguing with each other about what he meant. “How can this man give us his flesh to eat?” they asked.
А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.
So Jesus said again, “I tell you the truth, unless you eat the flesh of the Son of Man and drink his blood, you cannot have eternal life within you.
Хто тіло моє їсть і кров мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
But anyone who eats my flesh and drinks my blood has eternal life, and I will raise that person at the last day.
Бо тіло моє — їжа правдива, і кров моя — правдивий напій.
For my flesh is true food, and my blood is true drink.
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я — в ньому.
Anyone who eats my flesh and drinks my blood remains in me, and I in him.
Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною.
I live because of the living Father who sent me; in the same way, anyone who feeds on me will live because of me.
Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.»
I am the true bread that came down from heaven. Anyone who eats this bread will not die as your ancestors did (even though they ate the manna) but will live forever.”
Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі.
He said these things while he was teaching in the synagogue in Capernaum.
Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?»
Many Disciples Desert Jesus
Many of his disciples said, “This is very hard to understand. How can anyone accept it?”
Ісус же, знавши в собі що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу?
Jesus was aware that his disciples were complaining, so he said to them, “Does this offend you?
А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, — що тоді?
Then what will you think if you see the Son of Man ascend to heaven again?
Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух — ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя.
The Spirit alone gives eternal life. Human effort accomplishes nothing. And the very words I have spoken to you are spirit and life.
Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його.
But some of you do not believe me.” (For Jesus knew from the beginning which ones didn’t believe, and he knew who would betray him.)
Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.»
Then he said, “That is why I said that people can’t come to me unless the Father gives them to me.”
Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили.
At this point many of his disciples turned away and deserted him.
Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?»
Then Jesus turned to the Twelve and asked, “Are you also going to leave?”
Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе — слова життя вічного!
Simon Peter replied, “Lord, to whom would we go? You have the words that give eternal life.
Ми й увірували й спізнали, що ти — Божий Святий.»
Ісус же відрік їм: «Хіба я не вибрав вас дванадцятьох? Та один же з вас — диявол!»
Then Jesus said, “I chose the twelve of you, but one is a devil.”