Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Івана 6) | (Івана 8) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
  • І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити.
  • Наближалося ж юдейське свято Кучок.
  • Було ж близько Жидівське сьвято кучок.
  • Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
  • Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш.
  • Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
  • Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові.
  • Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!
  • Бо й брати Його не вірували в Него.
  • Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.
  • Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова.
  • Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
  • Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі.
  • Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
  • Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась.
  • Мовивши так до них, залишився у Галилеї.
  • Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї.
  • Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
  • Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай.
  • Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
  • Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він?
  • І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.
  • І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ.
  • Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.
  • Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами.
  • А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
  • Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав.
  • І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
  • І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись?
  • А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
  • Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене.
  • Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
  • Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю.
  • Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
  • Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому.
  • Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
  • Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити?
  • Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
  • Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе?
  • А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
  • Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь.
  • Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
  • Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка.
  • Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
  • Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу?
  • Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»
  • Не судїть по виду, а праведний суд судїть.
  • Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
  • Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його?
  • Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
  • І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос?
  • Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
  • Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він.
  • Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.
  • Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте.
  • Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
  • Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав.
  • Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.
  • Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його.
  • Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
  • Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив?
  • Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
  • Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його.
  • Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.
  • Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене.
  • Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»
  • Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти.
  • Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
  • Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян?
  • Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
  • Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти?
  • Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
  • В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє.
  • Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
  • Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть.
  • Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
  • Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся.
  • Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
  • Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк,
  • Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
  • инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити?
  • Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
  • Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде?
  • І роздор виник із-за нього серед народу.
  • Тодї повстало роздїленнє в народї через Него.
  • Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
  • Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук.
  • Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
  • Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його?
  • Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
  • Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік.
  • Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?
  • Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено?
  • Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
  • Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв?
  • Та проклятий той народ, що закону не знає!»
  • А сей народ, що не знає закону, проклятий.
  • Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
  • Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них:
  • «Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
  • Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить?
  • Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»
  • Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає.
  • І розійшлися кожен до свого дому.
  • І пійшов кожен до дому свого.

  • ← (Івана 6) | (Івана 8) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025