Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
І по тому ходив Ісус Галилеєю; він не хотів більше ходити Юдеєю, бо юдеї бажали убити його.
Після цього Ісус мандрував по Ґалилеї. Він не хотів йти до Юдеї, бо юдеї намірялися Його вбити.
Отож мовили до нього брати його: «Йди таки в Юдею звідсіль: нехай і учні твої побачать діла, що їх ти робиш.
Тож Його брати сказали Йому: «Тобі слід іти звідси до Юдеї на свято, щоб Твої послідовники могли побачити Твої діла.
Ніхто бо не чинить нічого тайно, коли сам явним бути бажає. Якщо ти таке робиш, то і яви себе світові.»
Ніхто не тримає в тайні свої вчинки, якщо хоче бути відомий усім людям. Отже, якщо Ти можеш зробити це, то покажи Себе світові».
Навіть і брати його, отже, не вірували в нього!
Його брати говорили це, бо навіть вони самі не вірили в Нього.
Тоді Ісус відказав їм: «Ще мій час не надійшов, для вас же пора — завжди готова.
Тоді Ісус мовив до них: «Ще час Мій не настав, але вам годиться будь-який час, щоб піти туди.
Не може світ вас ненавидіти, — а мене він ненавидить, бо я свідчу проти нього, що діла його лихі.
Світ не може ненавидіти вас, а Мене він ненавидить, бо Я кажу людям, що вчинки їхні грішні.
Тож ідіте ви на свято. Я на свято тепер не піду, бо не сповнився ще час мій.»
Ви самі йдіть на свято. Я ж туди зараз не піду, бо час Мій іще не настав».
Та коли брати його пішли на свято, то й він так само пішов, однак не явно, а наче потай.
Коли брати Його пішли на свято, Він також пішов, але не відкрито, а таємно.
Юдеї ж шукали його на святі, питалися: «Де він?»
Юдеї шукали Його на святі, кажучи: «Де Той Чоловік?»
І говорили багато про нього люди між собою: одні твердили, що він добрий, а інші відказували: Ні, — він лише народ туманить.
І багато хто поміж собою говорили про Нього в натовпі. Одні казали: «Він — добра Людина» — а інші — «Ні, Він обдурює людей».
Однак ніхто не говорив про нього явно — зо страху перед юдеями.
Та ніхто не говорив про Нього відкрито, бо всі боялися юдейських правителів.
А як уже настала середина свята, увійшов Ісус у храм і почав навчати.
Коли вже настала середина свята, Ісус прийшов до подвір’я Храму і почав навчати.
І дивувались юдеї, примовлявши: «Як він знає Писання, не вчившися.»
Юдеї дуже здивувалися. Вони питали: «Звідки цей Чоловік знає так багато, ніколи не вчившись?»
А Ісус озвався і мовив до них: «Моя наука не моя, а того, хто послав мене.
У відповідь Ісус мовив їм: «Те, чого Я навчаю, належить не Мені. Моє вчення йде від Того, Хто послав Мене.
Якщо хтось бажає його волю чинити, то і взнає він, чи наука ота від Бога, а чи я промовляю сам від себе.
Якщо людина хоче виконати волю Божу, то зрозуміє, звідки йде вчення — від Бога, чи від Мене Самого.
Хто говорить сам від себе, той слави власної шукає. Хто ж того слави шукає, який послав його, той правдивий, і немає неправди в ньому.
Той, хто говорить від себе самого, намагається здобути славу лише собі. Хто ж прагне здобути славу Тому, Хто послав Його — правдивий, і немає кривди в Ньому.
Хіба не дав вам Мойсей закону? А ніхто з вас закон не виконує! Чого бажаєте мене вбити?»
Хіба Мойсей не дав вам Закон? Та жоден із вас не дотримується його. Чому ви намагаєтеся вбити Мене?»
Озвався народ: «Чи ти навіжений? Хто тебе вбити бажає?»
І натовп озвався: «Чи то біс змусив Тебе втратити глузд? Хто хоче Тебе вбити?»
А Ісус їм у відповідь: «Одне зробив я діло, і ви всі дивуєтесь.
У відповідь Ісус мовив: «Я здійснив одне чудо у суботу, і ви всі здивовані.
Тим то дав вам Мойсей обрізання, — воно й не від Мойсея, лише від предків, — і ви обрізуєте чоловіка в суботу.
Мойсей дав вам обряд обрізання, але обрізання прийшло від предків ваших, а не від Мойсея. Ви ж інколи обрізаєте немовлят навіть по суботах!
Чоловік приймає обрізання в суботу, щоб не був закон Мойсея порушений, — ви ж нарікаєте на мене, що я в суботу цілу людину здоровою вчинив!
Якщо вже обрізання робите по суботах, щоб не порушити Закону Мойсеєвого, то чому ж гніваєтеся на Мене через те, що Я зцілив людину в суботу?
Не судіте з вигляду зовнішнього — судіте справедливим судом!»
Не судіть за зовнішніми ознаками, будьте обережні й судіть судом праведним».
Казали отож деякі з єрусалимлян: «Чи не той це, що бажають його вбити?
Тоді деякі мешканці Єрусалиму почали казати: «Чи не Той це Чоловік, Якого хочуть убити?
Ось він говорить явно, і йому нічого не кажуть. Невже старшина і справді визнала, що він Христос?
Та гляньте! Він розмовляє з натовпом відкрито, і ніхто Його не зупиняє. Може, правителі наші й справді знають, що Він — Христос?
Та ми про нього знаємо, звідкіля він. А Христос коли прийде, то ніхто не знатиме, звідки він.»
Проте ми знаємо, звідки родом цей Чоловік. А коли справжній Христос прийде, ніхто не знатиме, звідки Він прийшов».
Отож Ісус промовив голосно, навчаючи у святині: «І мене знаєте, і знаєте, звідкіля я. Однак прийшов я не від себе самого, правдивий же той, хто послав мене, — а того ви не знаєте.
Навчаючи у Храмі, Ісус голосно сказав: «Невже ж Ви вважаєте, що знаєте Мене і звідки Я родом? Та Я прийшов не зі Своєї волі, а з волі Того, Хто послав Мене. Він — істинний, але ви Його не знаєте.
Я ж його знаю, бо я від нього, і він мене послав.»
Та Його знаю Я, бо прийшов Я від Нього. Це Він послав Мене».
Тим то й хотіли вони схопити його. Та ніхто не наклав рук на нього — не настала бо ще його година.
Коли Ісус промовив це, люди намірилися схопити Його, але ніхто не наважився навіть торкнутися Ісуса, бо час Його ще не прийшов.
Численні з народу увірували в нього і казали: «Невже Христос, коли прийде, то більше чудес чинитиме, аніж цей учинив?»
І багато людей повірили в Нього. Вони говорили: «Ми усі чекаємо на Христа. Та невже коли Він прийде, то здійснить більше чудес, ніж цей Чоловік?»
Зачули фарисеї, що народ отак гомонів про нього, тож первосвященики й фарисеї вислали слуг, щоб його схопити.
Фарисеї почули, що люди кажуть про Ісуса, і разом з первосвящениками послали Храмову варту схопити Його.
Тоді Ісус промовив: «Ще трохи часу я з вами — і піду до того, хто мене послав.
Тоді Ісус сказав: «Люди, Я ще трохи побуду з вами, а потім повернуся до Того, Хто послав Мене!
Шукатимете мене — і не знайдете. І де я буду — не зможете прийти.»
Ви шукатимете Мене, та не знайдете, бо не зможете піти туди, де Я буду».
Юдеї ж говорили між собою: «Куди то він хоче податися, що ми і не знайдемо його? Чи не до отих розсіяних між греками волить іти ще й греків навчати?
Юдейські правителі почали говорити поміж собою: «І куди це Він збирається піти, що ми Його не знайдемо? Може, Він піде до наших людей, які живуть у грецьких містах, і там навчатиме греків?
Що він отим словом сказати хотів: Шукатимете мене, і не знайдете, і де я буду, не зможете прийти?»
Що Він мав на увазі, кажучи: „Ви шукатимете Мене, та не знайдете?” І ще: „Туди, де Я буду, ви не зможете піти?”»
Останнього ж великого дня свята стояв Ісус і закликав на ввесь голос: «Коли спраглий хтось, нехай прийде до мене і п'є!
Настав останній і головний день свята. Ісус підвівся й голосно промовив: «Якщо хто з вас відчуває спрагу, нехай підійде до Мене і нап’ється.
Хто вірує в мене, як Писання каже, то ріки води живої з нутра його потечуть!»
Хто вірить у Мене, то як сказано у Святому Писанні, ріки живої води потечуть із серця його».
Так він про Духа казав, що його мали прийняти ті, які увірували в нього. Не прийшов був ще Дух Святий, бо Ісус не був ще прославлений.
Ісус казав це, маючи на увазі Дух Святий, що зійде на тих, хто повірить у Нього. Тоді Дух Святий ще не був дарований людям, бо Ісус іще не був піднесений до Слави Своєї.
Численні ж з народу, вчувши ті слова, казали: «Він дійсно пророк.»
Деякі люди з натовпу, почувши ці слова, почали казати: «Цей Чоловік і справді Пророк[29]».
Інші ж: «Він — Христос.» Ще інші: «Чи з Галилеї Христос прийде?
Інші говорили: «Цей Чоловік — Христос». А треті промовляли: «Хіба Христос прийде з Ґалилеї?
Хіба в Писанні не сказано, ще з роду Давидового Христос прийде, з села Вифлеєму, звідки був Давид?»
Хіба не сказано у Святому Писанні, що Христос — один із Давидових нащадків і прийде Він із Віфлеєма, міста, де Давид жив?»
І роздор виник із-за нього серед народу.
Так усі люди розділилися, бо мали різні думки про Ісуса.
Бажали і схопити його деякі, та ніхто не наклав рук на нього.
Дехто хотів заарештувати Його, але жоден не наважився навіть пальцем торкнутися Його.
Повернулись, отже, слуги до первосвящеників та фарисеїв, а ті питають їх: «Чому не привели його?»
Тож Храмова варта пішла назад до головних священиків і фарисеїв. Ті запитали воїнів: «Чому ж ви не привели Ісуса сюди?»
Слуги ж відказують: «Ніколи чоловік не говорив так, як цей чоловік говорить.»
І воїни відповіли: «Ніхто досі не говорив так, як цей Чоловік!»
Фарисеї ж: «Чи й не ви дали себе звести?
Тоді фарисеї сказали їм: «Невже й вас Він зміг обдурити?
Невже хтось із старшини або фарисеїв увірував у нього?
Чи вірить у Нього хтось із правителів та фарисеїв? Ні.
Та проклятий той народ, що закону не знає!»
А ці люди, які повірили, не знають Закону, вони прокляті Богом!»
Але озвавсь до них Никодим, що приходив до нього вночі, а був же один з них:
Серед них був чоловік на ймення Никодим, який і раніше приходив до Ісуса.[30] То він сказав:
«Чи дозволяє наш закон засуджувати чоловіка, не вислухавши його спершу та й не довідавшися, що він робить?»
«Наш Закон забороняє засуджувати людину, спершу не вислухавши її і не взнавши, що вона вчинила».
Ті ж йому: «Чи і ти з Галилеї? Розвідайся, то й побачиш: з Галилеї пророк не приходить.»
А юдейські лідери відповіли Никодимові: «Чи не із Ґалилеї часом і ти? Вчи Святе Писання, то й побачиш, що не ведеться там про пророка,[31] який приходить з Ґалилеї».