Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Сучасний переклад
Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.
По дорозі Ісус побачив чоловіка, який був сліпий від народження.
Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?»
Учні спитали: «Вчителю, хто згрішив: він сам чи його батьки, бо він народився сліпим?»
«Ані він не згрішив, ані батьки його, — відказав Ісус, — але щоб ділам Божим виявитись на ньому!
Ісус тоді відповів: «Ні він, ані батьки його. Він народився сліпим заради того, щоб Бог виявив Свою силу, коли він зцілиться.
Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, — бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.
Поки ще день, ми маємо виконувати волю Того, Хто послав Мене. Коли ж настане ніч, ніхто не може працювати.
Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.
Мовивши це, Він сплюнув на землю, тоді змішав слину з землею, помастив цим очі сліпого і сказав: «Йди й умийся в купальні Силоам» (що означає «посланець»). Тож він пішов, умився й повернувся зрячий.
До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», — що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився — і повернувся зрячим!
Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?»
Тоді сусіди й усі, хто звик бачити його жебраком, запитали: «Чи не той це чоловік, який сидів тут старцем?»
Одні казали: То він, — інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»
Одні стверджували: «Так, це він!» Інші казали: «Ні, він лише схожий на того!» Він же сам сказав: «Я саме той сліпий».
Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»
І тоді його запитали: «Як же ти прозрів?»
А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився — і прозрів.»
На те він відповів: «Чоловік, ім’я Якого Ісус, змішав слину Свою з землею, помазав цим мої очі й мовив до мене: „Іди й умийся в Силоамі”. Я пішов, умився там, після чого й прозрів».
Вони його тоді питають: «Де він?» — «Не знаю», каже той.
Тоді його запитали: «Де ж той Чоловік?» А він відповів: «Я не знаю».
Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.
І привели того чоловіка, що раніше був сліпим, до фарисеїв.
Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.
(А відбулося все це, коли Ісус змішав слину з землею, і коли прозрів сліпий, у суботу.)
То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»
І знову фарисеї питали його, як це сталося, що він прозрів. І той відповів: «Він помазав мені очі грязивом, я вмився і зараз бачу».
Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.
Деякі фарисеї почали казати: «Цей Чоловік не від Бога, бо не дотримується Закону про суботу». Та інші сказали: «Чи може грішник чинити такі чудесні діла?» Тож серед них виникла суперечка.
І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш — про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»
Тоді вони знову звернулися до сліпого: «Що ти можеш сказати про Чоловіка, Який повернув тобі зір?» І той відповів: «Він — пророк».
Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, — аж поки не закликали батьків отого прозрілого.
Та юдейські правителі не вірили, що цей чоловік був сліпим і враз прозрів. Тож покликали його батьків і запитали: «Чи це ваш син — про кого кажете, що він народився сліпим? То як же він став зрячим?»
Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»
Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.
Його батьки відповіли: «Ми знаємо, що це наш син, і що народився він сліпим.
А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»
Але ми не знаємо ні як сталося, що він може тепер бачити, ані того Чоловіка, Який повернув йому зір. Запитайте в нього! Він уже достатньо дорослий і може розповісти про себе сам».
Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.
Його батьки сказали так, бо боялися юдейських правителів, які попередньо змовилися, що як хтось визнає Ісуса Христом, то вони того виженуть із синагоги.
Тим то батьки його й казали: Дорослий він, — самого спитайте.
Тому й сказали батьки: «Він уже дорослий. Запитайте в нього!»
Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік — грішник.»
Тоді юдейські правителі вже вдруге покликали чоловіка, який прозрів, і знову звернулися до нього: «Заклинаємо тебе, скажи правду перед Богом. Ми знаємо, що той Чоловік — грішний».
«Чи грішник він, — озвався він, — я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»
І він відповів: «Я не знаю, грішний той Чоловік, чи ні. Я знаю лиш одне: я був сліпий, а зараз бачу!»
Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»
Тоді вони запитали: «Що Він тобі зробив? Як Він повернув тобі зір?»
Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»
«Я ж уже вам розповідав, — відповів він, — але ви не слухали мене! То навіщо ж ви знову хочете почути це? Чи, може, теж хочете стати Його учнями?»
Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми — Мойсеєві учні!
Тоді, намагаючись образити його, вони сказали: «Це ти Його учень, а ми — Мойсеєві учні.
Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»
Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм, та не знаємо, звідки цей Чоловік».
У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.
А прозрілий відповів їм: «Дивина, що ви не знаєте, звідки Він, адже Він повернув мені зір!
Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить — ось того він вислухує!
Ми знаємо, що Бог не слухає того, що кажуть грішники. Він слухає лише благовірних, тих, хто виконує Його волю.
Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.
Ще ніколи не чувано, щоб хтось дав зір людині, народженій сліпою.
Був би він не від Бога — нічого не спроможен би був зробити!»
Якби цей Чоловік не був від Бога, то не зміг би зробити такого».
Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
Тоді фарисеї розгнівалися й сказали: «Ти завжди був грішником і народжений увесь у гріху, а тепер намагаєшся повчати нас?» І вони вигнали його з синагоги.
Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»
Ісус, почувши, що вони вигнали цього чоловіка з синагоги, знайшов його і мовив: «Чи віриш ти у Сина Людського?»
А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»
Тож прозрілий спитав Його: «А Хто ж Він, Господи? Скажи мені, щоб я міг повірити в Нього».
Ісус же йому: «Ти бачив його; він — той, хто говорить з тобою.»
Тоді Ісус і каже: «Ти Його вже бачив, це Той, з Ким ти розмовляєш зараз».
Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому.
«Я вірю, Господи!» — сказав чоловік і впав перед Ним на коліна.
І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, — сліпими стали.»
Ісус продовжував: «Я прийшов у цей світ судити його: щоб сліпі [35] прозріли, а ті, хто вважають, що вони зрячі, осліпли».
Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»
Дехто з фарисеїв, які були з Ним, почувши це, мовили: «Невже Ти маєш на увазі, що ми сліпі?»