Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Турконяка
Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого.
А коли Він ішов, то побачив чоловіка, сліпого від народження.
Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він — чи батьки його, що сліпим він уродився?»
Його учні запитали Його, кажучи: Учителю, хто згрішив: він чи батьки його, що сліпим народився?
«Ані він не згрішив, ані батьки його, — відказав Ісус, — але щоб ділам Божим виявитись на ньому!
Ісус відповів: Ні він не згрішив, ні його батьки, але щоб виявилися на ньому Божі діла.
Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, — бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.
Доки є день, потрібно, щоб ми робили діла Того, Хто Мене послав; надходить ніч, коли ніхто не зможе робити.
Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому.
Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив грязиво зі слини й помазав ним очі сліпому,
До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», — що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився — і повернувся зрячим!
і сказав йому: Піди вмийся в купальні Силоам! Силоам у перекладі означає «посланий». Отже, він пішов, умився і прийшов зрячим.
Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів — жебрачив?»
Сусіди ж і ті, котрі бачили його раніше, як він був жебраком, казали: Хіба це не той, хто сидів і жебрав?
Одні казали: То він, — інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!»
Деякі говорили, що це він; інші говорили, що ні, але подібний до нього. Він [же] казав: Це я!
Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?»
Тоді випитували в нього: Як тобі відкрилися очі?
А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився — і прозрів.»
Він відповів: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив грязиво й помазав мої очі та сказав мені: Іди в [купальню] Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів.
Вони його тоді питають: «Де він?» — «Не знаю», каже той.
І запитали в нього: Де Він? Той каже: Я не знаю.
Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв.
Тож повели того, який був колись сліпий, до фарисеїв.
Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі.
А того дня, коли Ісус зробив грязиво й відкрив йому очі, була субота.
То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.»
Знову запитували його фарисеї, як він прозрів. Він сказав їм: Грязиво поклав мені на очі, я вмився і бачу.
Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них.
Деякі з фарисеїв говорили: Ця Людина не є від Бога, бо не дотримується суботи. Інші ж казали: Як може грішна людина робити такі чудеса? І виник між ними поділ.
І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш — про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.»
Знову кажуть сліпому: Що ти скажеш про Нього, оскільки Він відкрив твої очі? Він же сказав: Це Пророк!
Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, — аж поки не закликали батьків отого прозрілого.
Але юдеї не повірили в те, що він був сліпим і став зрячим, аж поки не покликали батьків того, хто прозрів,
Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?»
і не запитали їх, говорячи: Чи це ваш син, про якого ви кажете, що народився сліпий? Як же він тепер бачить?
Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився.
У відповідь його батьки сказали [їм]: Знаємо, що він — наш син і що народився сліпий,
А як він тепер бачить — не знаємо, і хто відкрив йому очі — не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.»
а чому тепер бачить, — не знаємо, або хто відкрив йому очі, — ми не знаємо. Він дорослий, його й запитайте; нехай говорить сам за себе!
Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме.
Таке сказали його батьки, оскільки боялися юдеїв; а юдеї вже змовилися, що коли хто визнає його за Христа, то буде відлучений він від синагоги.
Тим то батьки його й казали: Дорослий він, — самого спитайте.
Ось чому його батьки сказали: Він дорослий, тож запитайте його самого.
Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік — грішник.»
Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпий, і сказали йому: Віддай славу Богові! Ми знаємо, що Той Чоловік грішний!
«Чи грішник він, — озвався він, — я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.»
У відповідь він сказав: Чи Він грішний, — я не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу!
Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?»
[Ще раз] запитали його: Що Він тобі зробив? Як відкрив твої очі?
Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?»
Він відповів їм: Я вам уже сказав, та ви не вислухали. Що ще хочете почути? Чи й ви хочете стати Його учнями?
Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми — Мойсеєві учні!
І докорили йому, кажучи: Це ти Його учень, а ми — учні Мойсея.
Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.»
Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог, а Цей — ми не знаємо звідки Він!
У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив.
Чоловік сказав їм у відповідь: Дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі.
Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить — ось того він вислухує!
Адже відомо, що грішників Бог не слухає, але коли хто Бога шанує і чинить Його волю, того Він слухає.
Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому.
Споконвіку не чувано, щоби хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим.
Був би він не від Бога — нічого не спроможен би був зробити!»
Якби Він не був від Бога, то не міг би робити нічого!
Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
А вони йому у відповідь сказали: Ти весь у гріхах народився, і ти ще нас учиш? І вигнали його геть.
Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?»
Почувши, що його вигнали геть, Ісус знайшов його і сказав [йому]: Чи віриш ти в Сина Людського?
А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?»
Той у відповідь сказав: А хто Він, Господи, щоб я повірив у Нього?
Ісус же йому: «Ти бачив його; він — той, хто говорить з тобою.»
Ісус сказав йому: І ти Його бачив, оце Він говорить з тобою.
Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» — і поклонився йому.
Він же сказав: Вірю, Господи! — і вклонився Йому.
І мовив Ісус: «На суд у цей світ прийшов я: щоб ті, які не бачать, бачили, а ті, які бачать, — сліпими стали.»
А Ісус сказав: На суд Я прийшов у цей світ, щоб сліпі бачили, а зрячі щоб ставали сліпими!
Почули те деякі з фарисеїв, що були при ньому, і кажуть йому: «Невже і ми сліпі?»
Почули це деякі фарисеї, які були з Ним, і сказали Йому: Невже й ми сліпі?