Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New Living Translation
І він прибув у Дербу і Лістру. А був там один учень, Тимотей на ім'я, син однієї жінки, віруючої юдейки, а батька грека.
Paul’s Second Missionary Journey
Paul went first to Derbe and then to Lystra, where there was a young disciple named Timothy. His mother was a Jewish believer, but his father was a Greek.
Paul went first to Derbe and then to Lystra, where there was a young disciple named Timothy. His mother was a Jewish believer, but his father was a Greek.
Він мав добру славу між братами Лістри й Іконії.
Павло хотів узяти його з собою і, взявши, обрізав із-за юдеїв, що були в тих місцях; усі бо знали, що його батько був грек.
so Paul wanted him to join them on their journey. In deference to the Jews of the area, he arranged for Timothy to be circumcised before they left, for everyone knew that his father was a Greek.
Якже проходили через міста, передавали їм, щоб берегти ті постанови, що їх були схвалили апостоли і старші в Єрусалимі.
Then they went from town to town, instructing the believers to follow the decisions made by the apostles and elders in Jerusalem.
Отак Церкви утверджувались у вірі й росли числом щоденно.
So the churches were strengthened in their faith and grew larger every day.
Вони пройшли через Фригію і Галатський край, а Дух Святий заборонив їм звіщати слово в Азії.
A Call from Macedonia
Next Paul and Silas traveled through the area of Phrygia and Galatia, because the Holy Spirit had prevented them from preaching the word in the province of Asia at that time.
Дійшовши до Місії, вони пробували пройти у Вітинію, та Дух Ісуса їм того не дозволив,
і, пройшовши Місію, прибули до Троади.
So instead, they went on through Mysia to the seaport of Troas.
Аж тут з'явилось Павлові вночі видіння: один македонець стоїть і, благаючи його, каже: «Перейди в Македонію і допоможи нам.»
That night Paul had a vision: A man from Macedonia in northern Greece was standing there, pleading with him, “Come over to Macedonia and help us!”
Як тільки він побачив це видіння, ми зараз же старались вийти в Македонію, зрозумівши, що Бог нас покликав звіщати їм Євангелію.
Відпливши з Троади, ми подались просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь,
Lydia of Philippi Believes in Jesus
We boarded a boat at Troas and sailed straight across to the island of Samothrace, and the next day we landed at Neapolis.
звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії — (римської) колонії. Ми перебули днів кілька у тім місті.
From there we reached Philippi, a major city of that district of Macedonia and a Roman colony. And we stayed there several days.
Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.
On the Sabbath we went a little way outside the city to a riverbank, where we thought people would be meeting for prayer, and we sat down to speak with some women who had gathered there.
А слухала нас одна жінка, на ім'я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові.
One of them was Lydia from Thyatira, a merchant of expensive purple cloth, who worshiped God. As she listened to us, the Lord opened her heart, and she accepted what Paul was saying.
Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господові, ввійдіть і перебувайте у моїм домі.» І примусила нас.
She and her household were baptized, and she asked us to be her guests. “If you agree that I am a true believer in the Lord,” she said, “come and stay at my home.” And she urged us until we agreed.
Іншим разом, як ми йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток.
Paul and Silas in Prison
One day as we were going down to the place of prayer, we met a slave girl who had a spirit that enabled her to tell the future. She earned a lot of money for her masters by telling fortunes.
Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди — слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!»
She followed Paul and the rest of us, shouting, “These men are servants of the Most High God, and they have come to tell you how to be saved.”
Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов.
This went on day after day until Paul got so exasperated that he turned and said to the demon within her, “I command you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And instantly it left her.
Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади.
Her masters’ hopes of wealth were now shattered, so they grabbed Paul and Silas and dragged them before the authorities at the marketplace.
Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї.
“The whole city is in an uproar because of these Jews!” they shouted to the city officials.
Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.»
“They are teaching customs that are illegal for us Romans to practice.”
І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками;
A mob quickly formed against Paul and Silas, and the city officials ordered them stripped and beaten with wooden rods.
завдавши їм чимало ран, кинули у в'язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх.
They were severely beaten, and then they were thrown into prison. The jailer was ordered to make sure they didn’t escape.
Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в'язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди.
So the jailer put them into the inner dungeon and clamped their feet in the stocks.
Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в'язні слухали їх.
Around midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the other prisoners were listening.
Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв'язалися.
Suddenly, there was a massive earthquake, and the prison was shaken to its foundations. All the doors immediately flew open, and the chains of every prisoner fell off!
Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в'язні повтікали.
The jailer woke up to see the prison doors wide open. He assumed the prisoners had escaped, so he drew his sword to kill himself.
Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!»
But Paul shouted to him, “Stop! Don’t kill yourself! We are all here!”
І, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі;
The jailer called for lights and ran to the dungeon and fell down trembling before Paul and Silas.
а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?»
Then he brought them out and asked, “Sirs, what must I do to be saved?”
Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.»
They replied, “Believe in the Lord Jesus and you will be saved, along with everyone in your household.”
І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі.
And they shared the word of the Lord with him and with all who lived in his household.
А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми.
Even at that hour of the night, the jailer cared for them and washed their wounds. Then he and everyone in his household were immediately baptized.
Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога.
He brought them into his house and set a meal before them, and he and his entire household rejoiced because they all believed in God.
Коли настав день, воєводи послали лікторів, кажучи: «Відпусти тих людей.»
The next morning the city officials sent the police to tell the jailer, “Let those men go!”
Тюремник доніс ті слова Павлові: «Прислали воєводи, щоб вас відпустити; виходьте ж тепер і йдіть собі в мирі.»
So the jailer told Paul, “The city officials have said you and Silas are free to leave. Go in peace.”
Але Павло промовив до них: «Нас, римлян, без судової розправи прилюдно вибили різками і кинули в тюрму, а тепер потай нас виганяють? Ні бо! Нехай самі прийдуть і виведуть нас!»
But Paul replied, “They have publicly beaten us without a trial and put us in prison — and we are Roman citizens. So now they want us to leave secretly? Certainly not! Let them come themselves to release us!”
Ліктори донесли ці слова воєводам. А ті, почувши, що вони римляни, злякались
When the police reported this, the city officials were alarmed to learn that Paul and Silas were Roman citizens.
і, прийшовши, попросили в них вибачення; а як вивели, попросили вийти з міста.
So they came to the jail and apologized to them. Then they brought them out and begged them to leave the city.