Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
New King James Version
Як Аполлос був у Корінті, Павло, пройшовши через горішні околиці, прибув у Ефес і, знайшовши там деяких учнів,
Paul at Ephesus
And it happened, while Apollos was at Corinth, that Paul, having passed through the upper regions, came to Ephesus. And finding some disciples
And it happened, while Apollos was at Corinth, that Paul, having passed through the upper regions, came to Ephesus. And finding some disciples
спитав їх: «Чи отримали ви Святого Духа, коли увірували?» Ті йому відповіли: «Та ми й не чули, чи є Святий Дух.»
he said to them, “Did you receive the Holy Spirit when you believed?”
So they said to him, “We have not so much as heard whether there is a Holy Spirit.”
So they said to him, “We have not so much as heard whether there is a Holy Spirit.”
І він спитав: «Яким хрищенням ви христились?» Ці відповіли: «Хрищенням Йоана.»
And he said to them, “Into what then were you baptized?”
So they said, “Into John’s baptism.”
So they said, “Into John’s baptism.”
Тоді Павло промовив: «Йоан христив хрищенням покаяння, кажучи людям, щоб вірували в того, що по ньому прийде, тобто в Ісуса.»
Then Paul said, “John indeed baptized with a baptism of repentance, saying to the people that they should believe on Him who would come after him, that is, on Christ Jesus.”
Почувши це, вони христились в ім'я Господа Ісуса.
When they heard this, they were baptized in the name of the Lord Jesus.
Як Павло поклав на них руки, зійшов на них Дух Святий, і вони почали говорити мовами й пророкувати.
And when Paul had laid hands on them, the Holy Spirit came upon them, and they spoke with tongues and prophesied.
Увійшовши у синагогу, три місяці там промовляв відважно, бесідуючи і переконуючи про Царство Боже.
And he went into the synagogue and spoke boldly for three months, reasoning and persuading concerning the things of the kingdom of God.
Як же деякі запекло не хотіли вірувати і злословили перед народом путь (Господню), він їх покинув і, відокремивши учнів, щодня провадив з ними бесіди в школі Тирана.
But when some were hardened and did not believe, but spoke evil of the Way before the multitude, he departed from them and withdrew the disciples, reasoning daily in the school of Tyrannus.
І так воно тяглось два роки, так що всі ті, що жили в Азії, юдеї і погани, чули слово Господнє.
And this continued for two years, so that all who dwelt in Asia heard the word of the Lord Jesus, both Jews and Greeks.
Та й чуда неабиякі творив Бог руками Павла:
Miracles Glorify Christ
Now God worked unusual miracles by the hands of Paul,
Now God worked unusual miracles by the hands of Paul,
досить було прикласти до недужих хустинку чи хвартух, які були діткнулись його тіла, і недуги їх покидали, і виходили злі духи.
so that even handkerchiefs or aprons were brought from his body to the sick, and the diseases left them and the evil spirits went out of them.
Деякі з юдейських мандрівних заклиначів пробували й собі призивати ім'я Господа Ісуса на тих, що мали злих духів, кажучи: «Заклинаю вас Ісусом, якого Павло проповідує.»
То були сім синів якогось Скеви, юдейського первосвященика, які таке робили.
Also there were seven sons of Sceva, a Jewish chief priest, who did so.
Злий дух озвався до них, кажучи: «Ісуса я знаю і Павла знаю; ви ж, хто такі?»
And the evil spirit answered and said, “Jesus I know, and Paul I know; but who are you?”
І наскочив на них той чоловік, в якому був злий дух, і перемігши їх — одних і других, — подужав так їх, що вони голі і поранені втекли з того дому.
Довідались про це всі юдеї і погани, що мешкали в Ефесі, і страх напав на них усіх, і славилося ім'я Господа Ісуса.
This became known both to all Jews and Greeks dwelling in Ephesus; and fear fell on them all, and the name of the Lord Jesus was magnified.
Багато з тих, що увірували, приходили і признавались та об'являли свої вчинки.
And many who had believed came confessing and telling their deeds.
Чимало з тих, що чарували, позносивши докупи книги, палили їх перед усіма. І злічено ціну їх на п'ятдесят тисяч срібняків.
Also, many of those who had practiced magic brought their books together and burned them in the sight of all. And they counted up the value of them, and it totaled fifty thousand pieces of silver.
Отак, завдяки Господній силі, слово зростало і зміцнялось.
So the word of the Lord grew mightily and prevailed.
А коли це здійснилося, Павло постановив у своїм дусі перейти через Македонію і Ахаю та й удатися до Єрусалиму, кажучи: «Коли там буду, треба мені (потім) і Рим побачити.»
The Riot at Ephesus
When these things were accomplished, Paul purposed in the Spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, “After I have been there, I must also see Rome.”
When these things were accomplished, Paul purposed in the Spirit, when he had passed through Macedonia and Achaia, to go to Jerusalem, saying, “After I have been there, I must also see Rome.”
І він послав у Македонію двох із своїх помічників, Тимотея й Ераста, сам же затримався деякий час в Азії.
So he sent into Macedonia two of those who ministered to him, Timothy and Erastus, but he himself stayed in Asia for a time.
А під ту пору зчинився чималий розрух з приводу путі (Господньої).
And about that time there arose a great commotion about the Way.
Один бо, на ім'я Димитрій, золотар, робив срібні храмики Артеміди: тим давав ремісникам чималий заробіток.
Зібрав він їх і (інших) робітників, які робили подібне, і до них промовив: «Мужі, ви знаєте, що від цієї праці залежить добробут наш,
He called them together with the workers of similar occupation, and said: “Men, you know that we have our prosperity by this trade.
і бачите та й чуєте, що не лиш в Ефесі, але сливе в усій Азії оцей Павло переконав і звів багато люду, кажучи, що це не боги, яких зроблено руками.
Moreover you see and hear that not only at Ephesus, but throughout almost all Asia, this Paul has persuaded and turned away many people, saying that they are not gods which are made with hands.
І це загрожує не лише привести наше ремесло до занепаду, але й допровадити до того, що храм великої богині Артеміди вважатимуть ні за що; та й скінчиться тим, що та, яку вся Азія і ввесь світ шанує, буде позбавлена своєї величі.»
Почувши це, вони сповнились гнівом і закричали: «Велика ефеська Артеміда!»
Now when they heard this, they were full of wrath and cried out, saying, “Great is Diana of the Ephesians!”
І місто наповнилося заколоту. А вони кинулися, як один, гурмою до театру, схопивши Ґая та Аристарха, македонян, що були з Павлом.
So the whole city was filled with confusion, and rushed into the theater with one accord, having seized Gaius and Aristarchus, Macedonians, Paul’s travel companions.
Якже Павло хотів продертися в юрбу, учні не пустили його.
And when Paul wanted to go in to the people, the disciples would not allow him.
Ба й дехто з азійських начальників, що були йому приятелями, послали до нього і просили, щоб не удавався до театру.
Тож одні одне кричали, другі друге. Збори були бурхливі, але більшість не знали, чого зібралися.
Some therefore cried one thing and some another, for the assembly was confused, and most of them did not know why they had come together.
Деякі з юрби намовили Олександра, якого юдеї наперед висували, й Олександер дав знак рукою, що хотів виправдатись перед народом.
And they drew Alexander out of the multitude, the Jews putting him forward. And Alexander motioned with his hand, and wanted to make his defense to the people.
Та коли довідалися, що він юдей, всі в один голос гукали яких дві години: «Велика ефеська Артеміда!»
But when they found out that he was a Jew, all with one voice cried out for about two hours, “Great is Diana of the Ephesians!”
Нарешті писар міста втихомирив натовп і промовив: «Мужі ефеські! Чи є на світі чоловік, який не знав би, що місто Ефес — охоронець великої Артеміди та її образу, який упав з неба?
Отже тому, що того не можна заперечити, вам треба вгамуватись і нічого необачного не чинити.
Therefore, since these things cannot be denied, you ought to be quiet and do nothing rashly.
Ви бо привели цих людей, які ні святокрадці, ні богохульники супроти нашої богині.
Коли ж Димитрій та ті, що з ним, ремісники, мають на когось скаргу, то на те є суди, є проконсули; хай позивають одні одних.
А як ви домагаєтесь чогось більше, то це вирішиться на законних зборах.
But if you have any other inquiry to make, it shall be determined in the lawful assembly.
Інакше бо грозить нам небезпека, що нас обвинуватять у бунті за те, що сталося сьогодні, — коли збагнути, що нема ніякої причини, яка б дала нам змогу виправдати оце збіговисько.» Сказавши це, розпустив громаду.