Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 3) | (Дії 5) →

Переклад Хоменка

Переклад Куліша та Пулюя

  • Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї,
  • Як же вони промовляли до народу, приступили до них священики та старшина церковна та Садукеї,
  • незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих,
  • сердячись, що вони навчають народ і проповідують в Ісусї воскресеннє з мертвих.
  • і наклали на них руки та й кинули їх у в'язницю аж до ранку, бо вже був вечір.
  • І наложили на них руки, і оддали їх під сторожу до ранку, бо вже був вечір.
  • Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000.
  • Многі ж з них, що слухали слово, увірували; було ж число людей вірних тисяч з пять.
  • На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим,
  • І сталось, зібрались уранцї князї їх та старші, та письменники в Єрусалимі,
  • і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.
  • та Анна архиєрей, та Каяфа, та Йоан, та Александр і скільки було з родини архиєрейської,
  • Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім'ям ви це зробили?»
  • і, поставивши їх посерединї, питали: Якою силою, або яким імям, зробили ви се?
  • Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші!
  • Тодї Петр, сповнившись Духом сьвятим, рече до них: Князї людські та старші Ізраїлеві!
  • Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим,
  • коли в нас оце допитують ся про добре дїло (зроблене) недужому чоловікові, чим сей спас ся,
  • то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім'ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп'яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами.
  • то нехай знане буде всїм вам і всьому народові Ізраїлевому, що в імя Ісуса Христа Назорея, котрого ви розпяли, котрого Бог воскресив з мертвих; Ним сей стоїть перед вами здоровий.
  • Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі.
  • Се камінь, зневажений од вас будівничих, що став ся головою угла;
  • І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.»
  • і нема нї в кому другому спасення, бо й нема иншого імя під небом, даного людям, щоб ним спасатись нам.
  • Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;
  • Як же побачили вони сьміливість Петра та Йоана, і постерегли, що се люде невчені і прості, то дивувались; і пізнали їх, що вони були з Ісусом,
  • та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти.
  • і, бачивши чоловіка з ними стоячого сцїленого, не мали нїчого сказати проти.
  • Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили:
  • Звелївши ж їм вийти з ради, радились між собою,
  • «Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо.
  • говорячи: Що нам робити з сими людьми? бо велика ознака сталась через них усїм явна, що домують у Єрусалимі, і не можемо відректи.
  • Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім'я нікому з людей.»
  • Тільки ж, щоб більш не ширилось між народом, то заказом закажімо їм, щоб більш не говорили в імя сеє нїкому з людей.
  • І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса.
  • І, покликавши їх, заповіли їм зовсїм не говорити анї навчати в імя Ісусове.
  • Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть!
  • Петр же та Йоан, озвавшись до них, рекли: Чи праведно перед Богом слухати вас більш нїж Бога, — судїть.
  • Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.»
  • Не можна бо нам того, що видїли й що чули, не говорити.
  • Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося.
  • Вони ж заказавши, відпустили їх, не знайшовши нїчого, за що б їх покарати, задля народу; бо всї прославляли Бога за те, що стало ся.
  • Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.
  • Було бо більш сорока років чоловікові тому, на котрому стала ся ся ознака сцїлення.
  • А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали.
  • Відпущені ж прийшли до своїх і сповістили, що казали до них архиєреї та старші.
  • Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.
  • Вони ж, вислухавши те, однодушно підняли голос до Бога й промовили: Владико, Ти єси Бог, що сотворив небо, і землю, і море, і все, що в них;
  • Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне?
  • котрий устами Давида, слуги Твого, промовив: Чого збунтувались погане, і люде задумують марні речі?
  • Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його.
  • Повставали царі земні, і князї зібрались докупи на Господа й на Христа Його.
  • Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,
  • Бо зібрали ся справдї на сьвятого Сина Твого Ісуса, що Його помазав єси, і Ірод, і Понтийський Пилат з поганами й людьми Ізраїлськими,
  • зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося.
  • зробити, що Твоя рука і рада Твоя наперед призначили статись.
  • І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово.
  • І нинї, Господи, споглянь на закази їх, і дай слугам Твоїм з усякою одвагою промовляти слово Твоє,
  • Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.»
  • і простягай руку Твою на сцїленнє, і нехай ознаки й чудеса стають ся через імя сьвятого Сина Твого Ісуса.
  • А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.
  • А як помолились вони, захитало ся місце, де зібрались, і сповнились усї Духом сьвятим, і промовляли слово Боже з одвагою.
  • Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне.
  • Множество ж вірних мали одно серце й одну душу; й нї один, що мав, не казав, що се його, а було в них усе спільнє.
  • Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.
  • І з великою силою давали апостоли сьвідченнє воскресення Господа Ісуса, й ласка велика була на всїх їх.
  • Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане
  • Та й в недостатку нїхто між ними не був; хто бо був властительом земель або домів, ті, продавши, приносили гроші за продане,
  • та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою.
  • та й клали у ногах у апостолів, і роздавали кожному, як кому треба було.
  • А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру,
  • Так Йосія, названий від апостолів Варнава (що єсть перекладом: Син одради), левит, родом Кипрянин,
  • мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.
  • мавши поле, продав, та й принїс гроші, та й положив у ногах у апостолів.

  • ← (Дії 3) | (Дії 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025