Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 3) | (Дії 5) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • Коли вони ще промовляли до народу, надійшли священики, наставник храму й садукеї,
  • Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї [1] ,
  • незадоволені тим, що вони народ навчають та звіщають в Ісусі воскресіння мертвих,
  • обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі.
  • і наклали на них руки та й кинули їх у в'язницю аж до ранку, бо вже був вечір.
  • Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір.
  • Однак, багато з тих, що чули слово, увірували, а число чоловіків — було яких 5 000.
  • Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч.
  • На другий день зібралися їхні начальники, старші та книжники в Єрусалим,
  • А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники [2];
  • і первосвященик Анна, і Каяфа, і Йоан, й Олександер, і скільки було з первосвященичого роду.
  • і Анна — первосвященик, і Каяфа, і Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду;
  • Вони поставили їх посередині й питали: «Якою силою або яким ім'ям ви це зробили?»
  • поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили?
  • Тоді Петро, наповнений Духом Святим, до них промовив: «Начальники народу й старші!
  • Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]!
  • Коли вже нас допитують сьогодні про добре діло, зроблене недужому, і як він став здоровим,
  • Якщо нас нині допитують про добрий учинок хворій людині, як вона одужала,
  • то нехай буде відомо всім і всьому народові ізраїльському, що ім'ям Ісуса Христа Назарянина, якого ви розіп'яли, а якого Бог воскресив з мертвих, — ним цей стоїть здоровий перед вами.
  • то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами.
  • Він — отой камінь, яким ви, будівничі, знехтували і який став головним на розі.
  • Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, — камінь, що став наріжним.
  • І нема ні в кому іншому спасіння, бо й імени немає іншого під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися.»
  • І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!
  • Побачивши сміливість Петра і Йоана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і спізнали, що вони були з Ісусом;
  • Помітивши відвагу Петра й Івана і дізнавшись, що це люди невчені й прості, вони дивувалися, бо знали їх, що були з Ісусом.
  • та бачивши, що вилікуваний чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти.
  • І дивлячись на оздоровленого чоловіка, який стояв з ними, вони нічого не могли сказати проти.
  • Звелівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою і говорили:
  • Наказавши їм вийти із синедріону [3] , вони радилися між собою,
  • «Що нам із цими людьми робити? Бож вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо.
  • кажучи: Що нам робити з цими людьми? Адже через них зроблено явне чудо, яке відоме всім, хто живе в Єрусалимі, — і не можемо того заперечувати.
  • Але, щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш в це ім'я нікому з людей.»
  • Але щоби більше не поширювалося між народом, заборонімо їм [під загрозою], щоби далі нікому з людей не говорили про це Ім’я!
  • І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили, ані не навчали іменем Ісуса.
  • І, покликавши їх, наказали зовсім не говорити і не навчати в Ім’я Ісуса.
  • Та Петро і Йоан сказали їм у відповідь: «Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, — розсудіть!
  • А Петро та Іван у відповідь сказали їм: Розсудіть, чи справедливо перед Богом більше слухати вас, аніж Бога?
  • Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.»
  • Адже ми не можемо не розповідати про те, що бачили і чули!
  • Ті, погрозивши знов їм, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося.
  • Вони ж, погрозивши, відпустили їх, нічого не знаходячи, щоби покарати їх, — через народ, бо всі прославляли Бога за те, що сталося.
  • Чоловік же, над яким сталося це чудо оздоровлення, мав понад сорок років.
  • А чоловік, з яким сталося це чудо зцілення, мав понад сорок років.
  • А як їх відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики і старші до них сказали.
  • Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що їм говорили первосвященики і старші.
  • Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є.
  • Ті, коли почули, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико [Боже], Ти, Котрий створив небо і землю, море й усе, що в них!
  • Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида: Чого заметушилися погани й задумали народи марне?
  • Який Святим Духом устами нашого батька, Твого слуги Давида, сказав: Чому розбушувалися люди, і народи задумали марноту?
  • Царі землі зібралися, і князі зійшлися докупи на Господа і на помазаника його.
  • Зійшлися земні царі, зібралися правителі разом проти Господа та проти Його Христа!
  • Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими,
  • Адже справді в цьому місті зібралися проти святого Слуги Твого Ісуса, Якого Ти помазав, — Ірод і Понтій Пилат із язичниками та людьми Ізраїлю,
  • зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося.
  • аби здійснити те, що наперед призначила Твоя рука і Твоя воля, щоб воно сталося.
  • І нині, Господи, споглянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово.
  • Тепер же, Господи, поглянь на їхні погрози і дай Своїм рабам з усією сміливістю говорити Твоє слово.
  • Простягни твою руку на вилікування, нехай стаються знаки і чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.»
  • Коли простягнеш Свою руку для оздоровлення, ознак і чудес, щоби збувалися вони святим Ім’ям Твого слуги Ісуса!
  • А як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.
  • І як вони помолилися, затряслося те місце, де вони були зібрані, і всі наповнилися Святим Духом і сміливо почали говорити Боже Слово.
  • Громада вірних мала одне серце й одну душу, і ні один не називав своїм щось з того, що кому належало, але все в них було спільне.
  • Усі ті, які повірили, мали одне серце і душу; і ніхто нічого зі свого майна не називав власним, бо все було в них спільне.
  • Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса й були всім вельми любі.
  • Апостоли з великою силою свідчили про воскресіння Господа Ісуса, і велика благодать була на них усіх.
  • Тому й ніхто з них не був у злиднях, бо ті, що були власниками земель або мали доми, їх продавали, приносили гроші за продане
  • Не було між ними жодного нужденного. Бо ті, хто мав поле або дім, продавали їх та приносили кошти від проданого
  • та й клали в ноги апостолів, — і роздавалось це кожному за його потребою.
  • і клали біля ніг апостолів, а кожному давалося те, чого хто потребував.
  • А Йосиф, якого апостоли прозвали Варнавою, що значить син утіхи, левіт, родом з Кіпру,
  • Так Йосиф, прозваний апостолами Варнавою, — що в перекладі означає «син потіхи», — левіт, родом з Кіпру,
  • мав поле; продавши його, він приніс гроші й поклав у ногах апостолів.
  • мав поле; він продав його, приніс гроші й поклав біля ніг апостолів.

  • ← (Дії 3) | (Дії 5) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025