Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Дії 6) | (Дії 8) →

Переклад Хоменка

Переклад Турконяка

  • А первосвященик спитав: «Чи воно справді так?»
  • Первосвященик запитав: Чи це так?
  • Він же відповів: «Мужі брати й отці, слухайте: Бог слави з'явився батькові нашому Авраамові, як він ще був у Месопотамії, перш ніж він оселивсь у Харані,
  • А він промовив: Мужі, брати і батьки, послухайте! Бог слави з’явився нашому батькові Авраамові, коли він був у Месопотамії перед тим, як він оселився в Харані.
  • і сказав до нього: Вийди з землі твоєї і з роду твого, і йди в землю, яку покажу тобі.
  • І сказав йому: Вийди зі своєї землі, від свого роду та піди в край, який Я тобі покажу.
  • Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселивсь у Харані; а звідси, як умер його батько, (Бог) переселив його у цю землю, в якій живете нині.
  • Тоді він вийшов з Халдейської землі й оселився в Харані. А звідти, після смерті його батька, Бог переселив його в цю землю, де ви тепер живете.
  • І не дав йому в ній спадщини ані на ступінь ноги, але обіцяв дати її йому в посілість, і його потомкам після нього, хоч у нього й не було дитини.
  • І не дав йому спадщини в ній навіть на стопу ноги, але обіцяв дати її для володіння йому та його нащадкам після нього, хоч не було в нього дитини.
  • А Бог сказав йому, що його потомство буде захожим у чужій країні, і його поневолять, і будуть гнобити чотириста років.
  • І сказав йому Бог, що нащадки його будуть переселенцями в чужій землі, будуть поневолені й гнобитимуть їх чотириста років.
  • Але народ, що вони йому будуть служити, — сказав Бог, — я буду судити, а після цього вони вийдуть і служитимуть мені на оцім місці.
  • Але Я, — сказав Бог, — судитиму народ, якому вони служитимуть, і після цього вийдуть і будуть служити Мені на цьому місці!
  • І дав йому союз обрізання, тож Авраам породив Ісаака й на восьмий день його обрізав, а Ісаак — Якова, а Яків — дванадцять патріярхів.
  • І дав йому завіт обрізання. І він породив Ісаака й обрізав його восьмого дня, Ісаак — Якова, Яків — дванадцятьох патріархів.
  • А патріярхи із заздрости продали Йосифа у Єгипет, та Бог був з ним
  • А патріархи позаздрили Йосифові й продали його в Єгипет. Та з ним був Бог
  • і визволив його з усіх його скорбот, і дав йому мудрість і ласку перед фараоном, царем єгипетським, а цей настановив його правителем над Єгиптом та над усім домом.
  • і визволив його від усіх утисків, дав йому мудрість і милість перед фараоном, царем єгипетським, і поставив його правителем над Єгиптом і над усім своїм домом.
  • Аж тут настала голоднеча по всьому Єгипті й Ханаані та велике лихо, і наші батьки не знаходили поживи.
  • Настав же голод по всій [землі] Єгипетській та Ханаанській, і прийшла велика скрута, — наші батьки не знаходили поживи.
  • Зачувши ж Яків, що в Єгипті є збіжжя, послав туди перше батьків наших;
  • Почувши, що в Єгипті є пшениця, Яків послав спочатку наших батьків.
  • а другим разом Йосиф дав себе пізнати своїм братам, і фараонові стало відомим походження Йосифа.
  • Коли ж вони прибули вдруге, Йосиф признався своїм братам, і рід Йосифа став відомим фараонові.
  • А Йосиф послав і прикликав до себе свого батька Якова й усю родину — сімдесят п'ять душ.
  • Йосиф послав покликати свого батька Якова з усім родом, — сімдесят п’ять [1] душ.
  • От і зійшов Яків у Єгипет і помер, сам він і батьки наші.
  • Тож Яків переселився в Єгипет, де помер сам і батьки наші;
  • І перенесли їх у Сихем, і поклали в гробі, що його Авраам був собі купив за ціну срібла в синів Хамора у Сихемі.
  • і перенесли їх до Сихема й поклали до гробниці, яку Авраам купив за срібло в синів Емора в Сихемі.
  • Якже наближався час обітниці, що нею Бог поклявся був Авраамові, народ розрісся і намножився в Єгипті,
  • Коли наближався час виконання обітниці, яку Бог проголосив Авраамові, народ в Єгипті збільшився і помножився,
  • аж поки настав інший цар в Єгипті, що не знав Йосифа.
  • доки не постав у Єгипті інший цар, який не знав Йосипа.
  • Він, обходячись підступно з нашим людом, гнобив батьків наших і змушував їх викидати власних дітей, щоб вони не жили.
  • Він, замисливши зло проти нашого роду, гнобив наших батьків, примушуючи їх викидати своїх немовлят, аби не давати їм жити.
  • І саме під ту пору народився Мойсей і був угодний Богу; його годовано три місяці у домі батька його.
  • У цей час народився Мойсей, і був він гарний перед Богом; його годували три місяці в батьківському домі.
  • Коли ж він був викинутий, взяла його дочка фараонова і вигодувала його собі за сина.
  • Коли ж його покинули, то дочка фараона взяла його й вигодувала собі за сина.
  • І Мойсея вивчено всієї мудрости єгиптян, і він був сильний у своїх словах і ділах.
  • І Мойсей був навчений усієї єгипетської мудрості, був сильний у своїх ділах та словах.
  • А як йому сповнилося сорок років, спало йому на думку відвідати братів своїх, синів Ізраїля;
  • А коли сповнилося йому сорок років, прийшло йому на серце відвідати своїх братів — синів Ізраїля.
  • і як він побачив, що одному з них чинили кривду, заступився за нього і відомстив покривдженого, вбивши єгиптянина.
  • Побачивши, як кривдили одного з них, допоміг і, убивши єгиптянина, помстився за покривдженого.
  • Брати його, гадав собі, зрозуміють, що Бог його рукою давав спасіння їм; але вони не зрозуміли.
  • Він думав, що його брати зрозуміють, що це Бог його рукою дає їм спасіння. Та вони не зрозуміли.
  • На другий день з'явився їм, як вони бились, і єднав їх у мирі, кажучи: Мужі, ви ж брати, чому один одному завдаєте кривду?
  • Наступного дня з’явився перед ними, коли вони билися, і намагався їх помирити, сказавши: Мужі, та ви ж брати, навіщо кривдите один одного?
  • А той, що кривдив ближнього, відіпхнув його і мовив: Хто це тебе поставив над нами князем і суддею?
  • А той, який кривдив ближнього, відштовхнув його, сказавши: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами?
  • Чи не хочеш ти й мене вбити, як учора вбив єгиптянина?
  • Чи ти хочеш мене вбити так само, як учора вбив єгиптянина?
  • При цім же слові втік Мойсей і жив приходнем у землі Мідіянській, де породив двох синів.
  • Через цю справу Мойсей утік і став чужинцем у Мадіямській землі, де породив двох синів.
  • Коли минуло сорок років, з'явився йому в пустині гори Синаю ангел у полум'ї куща вогняного.
  • Коли минуло сорок років, з’явився йому в пустелі при Сінайській горі ангел [Господній] у вогняному полум’ї куща.
  • Мойсей, побачивши, здивувався тим видінням; та коли підійшов ближче, щоб придивитись, пролунав голос Господній:
  • Побачивши це, Мойсей дивувався з видіння. А коли він підійшов, щоб роздивитися, то пролунав голос Господа:
  • Я — Бог твоїх батьків, Бог Авраама, Ісаака та Якова. — Увесь тремтячи, Мойсей не зважувався глянути.
  • Я, Бог твоїх батьків, Бог Авраама й Ісаака та [Бог] Якова! Охоплений трепетом, Мойсей не наважився поглянути.
  • Тоді Господь сказав до нього: Скинь з ніг твоїх взуття, бо місце, де стоїш — земля свята.
  • Та Господь сказав йому: Зніми взуття зі своїх ніг, бо місце, на якому стоїш, — це свята земля!
  • Бачив я, бачив муку мого народу в Єгипті і стогін його почув я, і от зійшов їх визволити. Ходи ж тепер, пошлю тебе в Єгипет. —
  • Я поглянув і побачив гноблення Мого народу, який у Єгипті, Я почув їхній стогін, тож зійшов визволити їх. А тепер іди, Я посилаю тебе до Єгипту!
  • Оцього Мойсея, якого вони відцурались, кажучи: Хто тебе поставив князем і суддею? — оцього Бог послав як князя та збавителя, за посередництвом ангела, що йому в кущі з'явився.
  • Цього Мойсея, якого відкинули, сказавши: Хто тебе поставив старшим і суддею? — його, з’явившись у кущі, Бог рукою ангела послав як старшого й визволителя.
  • Оцей вивів їх, робивши чудеса та знаки в Єгипетській землі й у Червонім морі, й у пустині сорок років.
  • Саме він вивів їх, зробивши чудеса й ознаки в Єгипетській землі та на Червоному морі й упродовж сорока років у пустелі.
  • Це той Мойсей, що сказав синам Ізраїля: Бог воздвигне з-поміж братів ваших пророка, як мене.
  • Це той Мойсей, який сказав синам ізраїльським: Пророка поставить вам Бог з ваших братів, як мене, [Його слухайте]!
  • Це той що в громаді, на пустині був з ангелом, який говорив до нього на горі Синай, та з нашими батьками; то він одержав живі слова, щоб вам їх передати.
  • Це той, хто в пустелі на зібранні був разом з Ангелом, який на Сінайській горі говорив до нього та до наших батьків, хто одержав живі слова, щоби дати нам;
  • Це той, якому батьки наші коритись не хотіли, а відіпхнули його й серцями своїми повернулись у Єгипет,
  • якого не схотіли послухатися наші батьки, але відкинули його й повернулися своїми серцями до Єгипту,
  • кажучи, Аронові: Зроби нам богів, які б ходили перед нами; бо той Мойсей, що вивів нас з Єгипетського краю — не відаємо, що з ним сталося.
  • сказавши Ааронові: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо не знаємо, що сталося з цим Мойсеєм, який вивів нас із Єгипетської землі!
  • І теля зробили собі тими днями, і жертви приносили бовванові, і були раді ділом рук своїх.
  • І тими днями вони зробили теля, принесли жертву ідолові й веселилися з витвору своїх рук.
  • І відвернувся Бог і видав їх, щоб служили небесному війську, як то написано у книзі пророків: Чи ви приносили мені заколене і жертви за сорок років у пустині, доме Ізраїля?
  • Тож Бог відвернувся і передав їх служити небесному війську, як написано в книзі Пророків: Доме Ізраїля, чи приносили ви Мені сорок років у пустелі заколення і жертви?
  • Ви носили намет Молоха і зорю бога Рефана, образи, що ви собі зробили, щоб їм поклонятись! Тому виселю вас поза Вавилон.
  • Ви ж підняли намет Молоха і зірку вашого бога Райфана — зображення, які самі зробили, щоби поклонятися їм! Я переселю вас аж за Вавилон!
  • У наших батьків був намет свідоцтва у пустині, як повелів був той, хто говорив до Мойсея зробити його за зразком, що його він бачив.
  • Наші батьки мали в пустелі намет свідчення, як наказав Той, Хто велів Мойсеєві зробити його за зразком, який він бачив.
  • Його наші батьки взяли і винесли з Ісусом у землю, що нею погани володіли, яких Бог вигнав був з-перед обличчя батьків наших, аж до днів Давида,
  • Узявши його, батьки наші занесли його разом з Ісусом у землю тих народів, які вигнав Бог з-перед обличчя наших батьків, — і так аж до днів Давида,
  • що знайшов ласку перед Богом і просив знайти житло для Бога Якова.
  • який знайшов благодать у Бога і просив, щоби знайти дім для Бога Якова.
  • А Соломон збудував йому дім.
  • Та дім Йому збудував Соломон.
  • Та не в рукотворених проживає Всевишній як пророк говорить:
  • Але Всевишній проживає не в рукотворному, як каже пророк:
  • Небо — престол мій, земля ж — підніжок ніг моїх. Який дім ви мені збудуєте, каже Господь, або яке місце мого відпочинку?
  • Небо — Мій престол, а земля — підніжжя для Моїх ніг. Який дім збудуєте Мені, — каже Господь, — або яке місце для Мого спочинку?
  • Хіба то не моя рука створила те все?
  • Хіба не Моя рука все це зробила?
  • Ви, твердошиї та необрізані серцем і вухом! Ви завжди противитеся Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви.
  • Ви, твердошиї, з необрізаними серцями й вухами! Ви завжди противитеся Святому Духові, — як батьки ваші, так і ви!
  • Кого з пророків не гонили батьки ваші? Вони вбили тих, що наперед звіщали прихід Праведного, якого ви тепер стали зрадниками й убивцями;
  • Кого з пророків не переслідували ваші батьки? І повбивали тих, які наперед провіщали про прихід Праведника, Якого ви тепер зрадили й убили.
  • ви, що одержали закон через звістування ангелів, але не зберігали його.»
  • Ви, котрі одержали Закон через веління ангелів, але не зберегли його!
  • Почувши це, вони розлютилися своїм серцем і скреготали зубами на нього.
  • Слухаючи це, вони палали гнівом у своїх серцях і скреготали на нього зубами.
  • (Стефан же), повний Духа Святого, дивлячись у небо, побачив славу Божу й Ісуса, який стояв по правиці Бога,
  • Але Степан, сповнений Святого Духа, поглянув на небо, побачив славу Божу й Ісуса, Який стояв праворуч Бога,
  • і мовив: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога.»
  • і сказав: Ось я бачу відкриті небеса й Сина Людського, Який стоїть праворуч Бога!
  • Вони ж закричали голосом великим і, затуливши вуха свої, кинулись на нього разом
  • Голосно закричавши й затуливши свої вуха, вони одностайно накинулися на нього.
  • та вивели за місто, і почали каменувати. Свідки ж поклали свою одежу у ногах хлопця, що звався Савло.
  • І, вивівши за місто, вони почали побивати його камінням. А свідки поклали свій одяг біля ніг юнака, якого звали Савлом.
  • І каменували Стефана, який взивав, мовивши: «Господи Ісусе, прийми дух мій!»
  • І побивали камінням Степана, а він молився і казав: Господи Ісусе, прийми дух мій!
  • А впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Господи, не постав їм цього за гріх!» І промовивши це, смертю заснув.
  • Ставши на коліна, він скрикнув голосно: Господи, не зарахуй їм це за гріх! І, промовивши це, він упокоївся.

  • ← (Дії 6) | (Дії 8) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025