Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.
Савл одобрил убийство Стефана. В тот день началось великое гонение на церковь в Иерусалиме, и все, кроме апостолов, рассеялись по Иудее и Самарии.
Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.
Преданные люди похоронили Стефана и громко оплакали его.
Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в'язницю.
Савл же стал пытаться уничтожить церковь; переходя от дома к дому, он брал под стражу мужчин и женщин и бросал их в темницу.
Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).
Рассеявшиеся же ходили повсюду и благовествовали.
Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.
Филипп пришёл в город Самарию и провозглашал учение о Христе.
А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,
Услышав Филиппа и увидев чудеса, которые он творил, народ стал единодушно внимать ему.
бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.
Ибо из многих одержимых выходили с громкими воплями нечистые духи, и множество немощных и хромых было исцелено.
А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім'я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.
Но был там человек по имени Симон, занимавшийся и прежде волшебством, и поражавший этим самаритян. И выдавал он себя за кого-то великого.
За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік — сила Божа, що її звуть великою.»
Все, от самого малого до самого великого, слушали его, говоря: "В этом человеке — сила Божья, называемая "Великой Силой".
Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.
А слушали его потому, что долгое время он изумлял их своим волшебством.
Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім'я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.
Но когда поверили Филиппу, проповедовавшему благую весть о Царстве Божьем и о величии Иисуса Христа, крестились и мужчины, и женщины.
Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.
Уверовал и сам Симон, крестившись, и был всё время с Филиппом, и, видя совершающиеся великие знамения и чудеса, изумлялся.
Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.
Услышав, что жители Самарии приняли слово Божье, апостолы, которые всё ещё были в Иерусалиме, послали к ним Петра и Иоанна.
Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,
Прибыв туда, они помолились за верующих, чтобы на них снизошёл Дух Святой,
бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім'я Господа Ісуса.
ибо, хотя они уже были крещены во имя Господа Иисуса, но Святой Дух ни на кого из них ещё не снизошёл.
Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.
Тогда Пётр и Иоанн стали возлагать на них руки, и Святой Дух снисходил на них.
Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші
Симон же, увидев, что Святой Дух снисходит, когда апостолы возлагают на них руки, предложил им денег, говоря:
і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»
"Дайте и мне эту власть, чтобы на кого бы я ни возложил руки, на того снизошёл Святой Дух".
Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.
Пётр сказал ему: "Пусть сгинут твои деньги вместе с тобой самим, ибо подумал ты, что сможешь купить за деньги дар Божий.
Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.
Нет тебе ни части, ни доли в трудах наших, ибо сердце твоё неправедно перед Богом.
Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;
Так раскайся же в этом зле и моли Господа, может быть, Он простит тебе твои помыслы.
бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»
Ведь я вижу, что ты полон горькой зависти и находишься в плену у греха".
А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»
Тогда Симон ответил: "Помолитесь Господу за меня, чтобы меня не постигло ничего из сказанного вами".
Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.
Апостолы же, рассказав людям обо всём, чему были свидетелями, и провозгласив слово Господне, вернулись в Иерусалим; на пути туда они благовествовали во многих самаритянских селениях.
Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»
Ангел Господний сказал Филиппу: "Соберись, и иди на юг, на дорогу, что ведёт из Иерусалима в Газу через пустыню".
І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, —
И он собрался, и пошёл. Один эфиоп, евнух, вельможа при дворе Кандакии, царицы Эфиопской, хранитель её казны, побывавший в Иерусалиме на поклонении,
він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.
возвращался по той дороге домой. Он сидел в своей колеснице и читал пророка Исайю.
Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»
Тогда Дух сказал Филиппу: "Подойди к колеснице и останься там".
Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»
Подбежав, Филипп услышал, как евнух читает пророка Исайю. И он спросил его: "Понимаешь ли ты, что читаешь?"
А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.
"Как мне понять? — ответил евнух. — Разве что кто-нибудь объяснит мне". И он пригласил Филиппа подняться на колесницу и сесть с ним рядом.
Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.
Вот какое место из Писания он читал: "Как овцу, на заклание вели Его, и, как ягнёнок перед стригущими его безгласен, так и Он не открывал уст Своих.
В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»
Его унижали и отказывали Ему в правосудии. И никто не сможет рассказать о Его потомках, ибо жизнь Его на земле закончена".
Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»
И спросил евнух Филиппа: "Прошу тебя, скажи мне, о ком говорит пророк: о себе или о ком-то другом?"
Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.
Тогда Филипп начал говорить, и, начав с этого Писания, стал благовествовать ему об Иисусе.
А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»
Продолжая свой путь, они приехали к воде, и евнух сказал: "Посмотри, вот вода, что препятствует мне принять крещение?"
Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, — можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»
И Филипп сказал: "Если веруешь ты всей душой своей, то можешь быть крещён". И тот сказал: "Я верую, что Иисус Христос — Сын Божий".
І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва — Филип та скопець — зійшли у воду і він охристив його.
И он приказал остановить колесницу. И оба они, Филипп и евнух, сошли в воду, и Филипп крестил его.
А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.
Когда же они выходили из воды, Дух Господний унёс Филиппа, и евнух больше не видел его, но радостно продолжал свой путь.