Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Були в народі й пророки неправдиві, як і між вами будуть учителі ложні, які введуть погубні єресі й, відрікшися Владики, що відкупив їх, наведуть на себе скору погибель.
Сила людей піде слідом за їхньою розбещеністю, і через них дорога правди буде зневажатися.
У зажерливості, оманними словами торгуватимуть вони вами; засуд на них уже здавна не бариться, і погибель не дрімає.
Бо коли Бог не пощадив ангелів, які були згрішили, а кинув у пекло й передав їх до темної безодні, щоб їх тримати на суд;
і коли він не пощадив старовинний світ, — а зберіг вісім душ, з яких був Ной, цей проповідник правди, — і навів потоп на світ безбожних;
і коли він, щоб дати приклад безбожникам майбутнім, міста Содом і Гомору обернув у попіл, засудив їх на загладу цілковиту;
коли він вирятував праведного Лота, якого пригнітала розбещена поведінка беззаконників,
— бо праведник, живучи між ними, мучився день-у-день бувши праведною душею, глядівши і слухавши беззаконних учинки, —
то Господь знає, як визволяти побожних від спокуси, неправедних же, призначених для кари, тримати на день суду;
особливо тих, які лише шукають брудних похотей тіла і зневажають Всевладу. Зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя,
тоді як ангели, хоч силою і міццю більші, не виносять на них перед Господом — зневажливого осуду.
Вони, мов нерозумна тварина, що з природи на те й родиться, щоб її ловили й нищили, зневажаючи те, чого не розуміють, у тлінні своїм будуть знищені
і зазнають кари як відплати за несправедливість. Вони повсякденні розкоші за щастя вважають, — брудні й мерзенні, насолоджуються у своїх облудах, бенкетуючи собі з вами.
Очі в них сповнені перелюбом і грішать безнастанно; вони зваблюють нестійкі душі; серце в них до зажерливости вправне, — діти прокляття!
Вони, покинувши дорогу просту, заблудили, ідуть слідом за Валаамом, сином Беора, що милувався у неправедній заплаті,
тож дознав докору за власний переступ: ослиця, німа, підяремна, заговорила людським голосом і спинила безум пророка.
Вони — джерела безводні, хмари, хуртовиною гонені. Для них приготована чорна пітьма.
Верзуть вони пусті нісенітниці, розбещеними похотями тіла приваблюють людей, які ледве що втекли від тих, які проводять життя у блуді.
Вони обіцяють їм волю, самі раби зіпсуття, бо хто ким був переможений, того він і невільником став.
Бо коли ті, що, спізнавши Господа і Спаса нашого Ісуса Христа, втекли від погані світу, а знов обплутані нею, їй улягають, то останнє їхнє гірше, ніж перше.
Ліпше було б їм дороги справедливости не спізнати, аніж, спізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.
З ними трапилося те, про що приповідка влучно каже: «Пес повернувся до своєї блювотини», або: «Свиня, вимита, качається у грязюці.»
← (2 Петра 1) | (2 Петра 3) →