Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
«Потім повернулись ми й рушили в пустиню, шляхом до Червоного моря, як велів мені Господь, і обходили довго гори Сеїр.
"Тогда мы исполнили то, что повелел мне Господь, возвратились обратно в пустыню по дороге, ведущей к Красному морю. Мы шли много дней, обходя горы Сеира,
Годі вам ходити навкруги цих гір, поверніть на північ.
"Довольно вам ходить вокруг этой горы, поворачивайте на север.
Ти ж повели людям: Оце маєте перейти край братів ваших, синів Ісава, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, ви однак уважайте.
Скажи народу вот что: вы пройдёте через землю Сеир, принадлежащую вашим сородичам, потомкам Исава, и они испугаются вас, будьте с ними очень осторожны.
Не задирайтеся з ними; бо не дам вам ні п'яді їхньої землі, тому що Сеїр-гори віддав я Ісавові на власність.
Не сражайтесь с ними: Я не дам вам их землю, ни единой пяди, ибо Я отдал горную страну Сеира во владение Исаву.
Харчі купите в них за гроші, щоб ви мали що їсти, та й води придбаєте в них за гроші, щоб мали що пити.
Заплатите народу Исава за пищу, которую будете там есть, и за воду, которую будете там пить.
Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякім ділі рук твоїх, піклувався твоєю мандрівкою по тій великій пустині: ось уже сорок років Господь, Бог твій, був з тобою; нічого не бракувало тобі.
Помните, что Господь, Бог ваш, благословил вас во всём, что вы делали, и знает о том, что вы идёте по великой пустыне. Господь, Бог ваш, был с вами все эти 40 лет, и у вас всегда было всё, что нужно".
І пройшли, поодаль від наших братів, синів Ісава, що живуть у Сеїрі; звернувши з шляху на Араву, на Елат і на Еціон-Гевер, ми пустилися дорогою в Моав-пустиню.
И вот мы прошли мимо наших сородичей, народа Исавова, живущего в Сеире, свернули с дороги, ведущей из Иорданской долины к городам Елафу и Ецион-Гаверу, и повернули на дорогу, ведущую в пустыню Моав".
І промовив до мене Господь: Не зачіпай Моава й не починай війни з ним, бо не дам тобі ні клаптика з їхньої землі в посідання; я віддав бо Ар синам Лота в посілість.
"И сказал мне Господь: "Не беспокойте народ Моава, не начинайте с ними войну. Я не дам вам ни куска их земли, ибо они потомки Лота, и Я отдал им город Ар"".
Спершу там жили емії, люд великий, численний і дебелий, як анакії;
(В прошлом, в Аре жили емимы, народ сильный, многочисленный и высокий, как енакитяне.
за рефаїв уважали їх, як і анакіїв; моавитяни ж звуть їх еміями.
Енакитяне были частью рефаимского народа, и народ считал, что емимы тоже рефаимы, но моавитяне называли их емимами.
А в Сеїрі жили спершу хорії; їх вигнали були сини Ісава й винищили перед собою, оселившись на їхньому місці, так, як це зробив Ізраїль у землі, що її дав йому Господь у посілість.
В Сеире раньше жили также и хорреи, но народ Исава захватил их землю. Народ Исава уничтожил хорреев и поселился на их земле, поступив с ними точно так же, как израильский народ поступил с народом той земли, которую Господь отдал им во владение. )
Тож вставайте й переправляйтеся через потік Зеред. І ми перейшли потік Зеред.
Господь сказал мне: "Теперь отправляйтесь на другую сторону долины Заред", и мы пересекли долину Заред.
Того ж часу, що йшли ми від Кадеш Барне, аж поки перейшли потік Зеред, було 38 років, поки не зник із табору ввесь рід вояків, як поклявсь був їм Господь.
С того времени, как мы вышли из Кадес-Варни, и до того времени, когда мы прошли через долину Заред, прошло 38 лет, и в нашем стане уже умерли все мужчины того поколения, способные воевать, ибо Господь поклялся, что это случится.
Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору дощенту.
Господь был против них, и они все умерли, и не осталось их в нашем стане.
І коли всі придатні до війни люди повимирали з-поміж народу,
Когда все мужчины, способные воевать, умерли,
Ти збираєшся сьогодні перейти через границю Моава, тобто Ар,
"Сегодня пересеките границу у Ара и войдите в Моав.
і наблизитися проти синів Аммона; не зачіпай їх, ані не починай війни з ними, бо не дам тобі нічого в посідання з землі синів Аммона: я віддав її синам Лота в посілість.
Когда подойдёте ближе к аммонитянам, не начинайте с ними раздора, не воюйте с ними, ибо Я не дам вам их землю: они — потомки Лота, и Я отдал эту землю им"".
Ця земля теж уважалась землею рефаїв, і рефаї жили в ній спершу; аммонії звуть їх замзумміями;
Эта страна называется также страной рефаимов. Когда-то в прошлом здесь жили рефаимы. Аммонитяне же называли их замзумимами.
люд це великий, численний і дебелий, як анакії, та вигубив їх Господь перед аммоніями, які прогнали їх і оселились на їхньому місці.
Замзумимов было множество, народ очень сильный и высокий, как енакитяне, но Господь помог аммонитянам уничтожить замзумимов, и аммонитяне захватили их землю и теперь живут там.
Так, як учинив був синам Ісава, що живуть у Сеїрі, знищивши перед ними хоріїв; ті прогнали їх і живуть досі на їх місці.
Бог сделал то же самое и для народа Исавова: когда-то в Сеире жили хорреи, но народ Исавов истребил хорреев, и потомки Исава живут там и по сей день.
Так само, як і аввіїв, що жили хуторами аж до Гази, винищили й оселились на їхніх місцях кафторії, що вийшли з Кафтору.
Бог сделал то же самое и для кафторимов из Кафтора, которые пришли и истребили аввеев, живших в городах вокруг Газы, захватили ту землю и живут там по сей день.
Тож уставайте, рушайте в дорогу і переходьте через потік Арнон: ось я віддаю тобі в руки Сихона, царя хешбонського, аморія, разом з його землею; починай підбій, іди війною на нього!
"Господь сказал мне: "Собирайтесь, пересеките долину Арнона, и Я дам вам победить аморрея Сигона, царя Есевонского, и захватить его землю. Сражайтесь с ним и захватите его землю.
Нинішнього дня почну наводити твій жах і страх на всі народи під небесами; як тільки почують вістку про тебе, дрижатимуть і тремтітимуть перед тобою.
С этого дня Я сделаю так, что все народы повсюду будут бояться вас и, услышав весть о вас, испугаются и затрепещут от страха".
Тоді послав я посланців з Кедемот-пустині до Сихона, хешбонського царя, з мирними словами, кажучи:
Когда мы были в долине Кедемоф я отправил послов к Сигону, царю Есевонскому, и они предложили Сигону мир, сказав:
Дозволь мені перейти через твою землю; я йтиму тільки по дорозі, не звертаючи, ні праворуч, ні ліворуч.
"Позволь нам пройти через твою землю. Мы пойдём по дороге, не сворачивая с неё ни направо, ни налево,
Харчі за гроші продаватимеш мені, щоб я мав що їсти, та й воду даватимеш мені за гроші, щоб я мав що пити. — Дай мені тільки перейти,
и заплатим серебром за съеденную пищу и выпитую воду, мы только пройдём через твою страну.
як це вчинили мені сини Ісава, що живуть в Сеїрі, і моавитяни, що живуть в Арі, поки не переправлюсь через Йордан у землю, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.
Позволь нам пройти через твою землю, чтобы дойти до реки Иордан и выйти на землю, которую даёт нам Господь, Бог наш. Другие народы позволили нам пройти через их земли: даже народ Исава, живущий в Сеире, и народ моавский, живущий в Аре".
Але Сихон, цар хешбонський, не захотів перепустити нас через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив його дух запеклим, а серце його твердим, щоб віддати його тобі в руки, як воно і е сьогодні.
Но Сигон, царь Есевонский, не позволил нам пройти через его землю, ибо Господь, Бог ваш, сделал так, что он заупрямился; Господь сделал это, чтобы дать вам победить царя Сигона, и сегодня мы знаем, что так и случилось!
І промовив тоді Господь до мене: Ось я віддаю тобі на поталу Сихона і його землю; починай, займай його землю.
Господь сказал мне: "Я отдаю вам царя Сигона и страну его, идите и завладейте его землёй!"
І виступив Сихон проти нас, він сам і ввесь його люд, до бою під Ягцою.
И тогда Сигон со всем своим народом вышел на сражение с нами при Яаце,
Та Господь Бог віддав його на поталу, й ми побили його й синів його та ввесь люд його.
но Господь, Бог наш, предал его нам в руки, и мы одолели царя Сигона вместе с его сыновьями и со всем его народом,
Ми тоді забрали всі його міста, та й піддали знищенню кожне місто, чоловіцтво, жіноцтво й дітей, та й не зоставили живим нікого.
захватили все принадлежавшие в то время царю Сигону города и истребили весь народ в этих городах: и мужчин, и женщин, и детей, никого не оставив в живых!
Тільки скотину взяли ми для себе як здобич та луп по містах, що їх ми звоювали.
Мы взяли в добычу только скот и всё ценное из этих городов.
Від Ароеру, що на берегах Арнон-потоку, та й міста, що в долині, аж до Гілеаду не було міста, яке було б для нас неприступним; все віддав нам Господь, Бог наш.
Мы одолели город Ароир на краю долины Арнона и ещё один город посередине этой долины. Господь дал нам одолеть все города между долиной Арнона и Галаадом, ни один город не устоял против нас!
Тільки до землі синів Аммона ти не наближався, ані до всієї долини Яббок-потоку, ані до міст у горах: усе так, як Господь, Бог наш, заповідав нам.»
Только к земле, принадлежащей аммонитянам, мы не подошли, не подошли ни к берегам реки Иавок, ни к горным городам, ни к одному из тех мест, которыми Господь, Бог наш, не дал нам завладеть".