Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
І пішов Мойсей і став промовляти до всього Ізраїля оцими словами,
І пійшов Мойсей і став промовляти такі слова до всього Ізраїля.
кажучи до них: «Тепер мені сто двадцять років; не здолаю вже ні виходити ні входити. Господь сказав мені: Ти не перейдеш через оцей Йордан.
І говорив до них: Тепер менї сто і двайцять лїт; не здолїю вже нї виходити нї входити; Господь рече менї: Ти не перейдеш через Йордань.
Сам Господь, Бог твій, перейде перед тобою, він знищить перед тобою ці народи, й ти ввійдеш у їхню посілість; Ісус (Навин) перейде перед тобою, як заповідав Господь.
Но Господь, Бог твій, перейде через його перед тобою; і він сам підневолить тобі сї народи, щоб ти прогнав їх. Йозей же перейде через його перед тобою, як і заповідав Господь.
І вчинить Господь з ними, як учинив із Сихоном та Огом, аморійськими царями, і з їхнім краєм, знищивши їх.
І чинити ме з ними так Господь, як учинив із Сигоном та з Огом, царями Аморійськими, і з землею їх, понївечивши їх.
Господь віддасть їх вам у руки, й ви зробите з ними точно за наказом, що його я дав вам.
І як віддасть їх вам Господь в руки, то маєте зробити з ними по всїм заповідям, що я заповідав вам.
Тримайтеся кріпко й хоробро, не бійтесь і не лякайтесь їх! Сам Господь, Бог твій, рушає з тобою; він тебе не лишить і не покине.»
Стійте кріпко й твердо, не бійтесь і не лякайтесь їх! Бо сам Господь, Бог твій, буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе.
Потім покликав Мойсей Ісуса й перед очима всього Ізраїля промовив до нього: «Держися кріпко й хоробро! Ти бо ввійдеш із цим народом у землю, про яку Господь клявся їхнім батькам, що дасть її їм, а ти передаси її їм у власність.
Потім покликав Мойсей Йозея і промовив до його перед очима усього Ізраїля: Стій кріпко й твердо: Ти бо вести меш сей нарід у землю, що Господь батькам їх клявся надїлити їм, і ти передаси її в наслїддє їм.
Сам Господь ітиме перед тобою, він сам буде з тобою; не опустить тебе й не покине, тож не бійся й не тривожся.»
І сам Господь ійти ме перед тобою, сам він буде з тобою; не загаїться він і не покине тебе; не лякайсь і не трівожся!
Мойсей списав цей закон і віддав його священикам, синам Леві, що носять кивот Господнього союзу, й усім старійшинам Ізраїля.
І списав Мойсей закон сей та й оддав його сьвященникам, синам Левієвим, що носять скриню Господню, і всїм громадським мужам Ізрайлевим.
І заповідав їм Мойсей, кажучи: «Наприкінці кожного сьомого року, в призначений час відпустового року, в свято кучок,
І заповідав їм Мойсей словами: Як скіньчиться сїм років, у призначений час, у сьвято кучків,
коли ввесь Ізраїль прийде, щоб з'явитися перед Господом, Богом своїм, на тому місці, що його він вибере, читатимеш оцей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули.
Як увесь Ізраїль прийде, щоб явитись перед Господом, Богом твоїм, на тому місцї, котре він вибере, будеш читати сей закон перед усїм Ізраїльом, щоб вони чули.
Згромадь людей — чоловіків, жінок, малолітків і приходнів, що в твоїх містах, щоб слухали та навчалися боятись Господа, Бога вашого, та щоб пильно виконували всі слова цього закону.
Згромадь людей, чоловіків і жінок і малолїтків і пришляка твого, що в оселях твоїх, щоб слухали та навчались боятись Господа, Бога вашого, і додержували усї слова закону сього, сповняючи його.
Також їхні діти, які нічого не знають, нехай слухають і навчаються боятись Господа, Бога вашого, по всі дні вашого життя на землі, що її, перейшовши Йордан, маєте зайняти.»
Та щоб сини їх, що нїчого не знають, слухали й навчались боятись Господа, Бога вашого, покіль жити мете на землї, що займити її переходиш Йордань.
Тоді сказав Господь Мойсеєві: «Ось близько день твоєї смерти. Поклич Ісуса (Навина), і станьте в наметі зборів, а я дам йому мої накази.» Пішли Мойсей і Ісус та й стали в наметі зборів.
Господь же рече Мойсейові: Се наближуються днї смертї твоєї; поклич Йозея, та й увійди з ним в соборний намет, щоб я дав йому веління. І пійшли туди Мойсей і Йозей та й увійшли в соборний намет.
І з'явився Господь у наметі в стовпі хмари; тоді став стовп хмари біля входу в намет.
І показався Господь в наметї, у хмарному стовпі; і став хмарний стовп коло входу намета.
І сказав Господь до Мойсея: «Ти оце ляжеш із твоїми батьками, а народ цей устане й почне блудувати слідом за чужими богами землі, до якої простує; мене ж покине і зламає мій союз, що його я заключив з ними.
І рече Господь до Мойсея: Се ти опочинеш з батьками твоїми, а люд сей стане блудувати слїдом за богами землї, до якої прийде; і він покине мене, і зломить завіт мій, що я зробив його з ними.
Але мій гнів запалає на нього того ж дня, і я покину їх і сховаю від них своє лице, і вони стануть здобиччю інших, і спостигне їх усяка біда та горе. Тоді він скаже: Чи не тому спостигло мене це горе, що немає мого Бога серед мене?
І запалає мій гнїв на них того дня, і я покину їх, і сховаю від них лице моє; і будуть вони знищені, і постигне їх усяка біда і горе. І казати муть вони того дня: Чи не того постигли мене сї горя, що нема серед мене Бога мого?
Я ж цього дня зовсім сховаю своє лице за все те зло, що він його накоїв, що звернувся до інших богів.
Я ж тодї сховаю зовсїм лице моє за всї ледарства, що вони коїли, за те, що до инших богів прихилились.
Отож спишіть собі цю пісню та навчіть її синів Ізраїля, вкладіть її в уста їм, щоб ця пісня була мені свідоцтвом проти синів Ізраїля.
Оце ж спишіть собі сю пісню, та навчи її синів Ізрайлевих, і вложи її в уста їх, щоб ся пісня була менї сьвідоцтвом проти синів Ізрайлевих.
Бо як приведу його в землю, що тече молоком та медом, яку я клявся дати його батькам, він наїсться досита, розтовстіє та й звернеться до інших богів, запопадеться їм служити, — мене ж зневажать і мій союз зламають.
Бо я приведу їх в землю текучу молоком і медом, що оддати її я клявся батькам їх; і будуть вони живитись і стануть ситі і тучні; та й повернуться вони до инших богів і стануть служити їм, і зневажати мене, і зломлять завіт мій.
І коли спіткають його всякі злидні та горе, то ця пісня — бож не забудеться вона в устах його потомків — буде свідком проти нього, що я справді знав перше, ніде впровадив його в землю, про яку клявся, які то заміри ворушаться в ньому вже сьогодні.»
І як постигнуть його всякі злиднї і горя, так пісня ся сьвідкувати ме проти них; бо в устах насїння їх не забудеться вона. Знаю бо задуми їх, що вже й тепер в серцї їх, перш нїж я привів їх у землю, що про неї клявся.
— Того дня Мойсей списав цю пісню і навчив її синів Ізраїля.
І списав Мойсей сю пісню того ж дня та й навчив її синів Ізрайлевих.
Та й дав Господь свої накази Ісусові, (Навинові), і сказав: Будь сильний і відважний! Ти бо маєш привести синів Ізраїля в землю, що про неї я їм клявся, і я буду з тобою.»
І повелїв він Йозеєві Нуненкові словами: Будь сильний і одважний! Ти бо приведеш синів Ізраїля в землю, що я обіцяв їм поклявшись; і буду з тобою.
Коли Мойсей скінчив писати слова цього закону в книзі аж до кінця,
І сталось, як скіньчив Мойсей писати слова закону сього в книзї аж до самого кіньця,
тоді звелів він левітам, які носили кивот Господнього союзу:
Тодї повелїв Мойсей Левитам, що носять скриню завіту Господнього, говорючи:
«Візьміть книгу цього закону й покладіть її з боку біля кивоту союзу Господа, Бога вашого; він буде там свідком проти тебе,
Возьміте книгу сього закону і положіте з боку у завітній скринї Господа, Бога вашого, і буде вона сьвідком проти тебе.
бо я знаю твою непокірливість і що в тебе твердий карк. Як тепер, ще за мого життя з вами, ви противились Господеві, то що вже по моїй смерті!
Бо знаю я добре упертість твою і твою тугу шию. Вже тепер, за життя мого з вами, ви опирались проти Господа; що ж по смертї моїй?
Зберіть до мене всіх старійшин ваших поколінь і ваших начальників, хочу промовляти, щоб ви чули ці слова, і хочу кликати на свідків проти них небо й землю.
Зберіте до мене всїх старших поколїнь ваших і громадських мужів ваших, щоб промовив слова сї в уші їм і покликав у сьвідки проти них небеса і землю:
Знаю бо добре, що після моєї смерти ви зіпсуєтеся зовсім і звернете з дороги, що її я вам заповідав; що в майбутності впаде на вас лихо за те, що чинитимете зло перед очима в Господа, приводивши його до гніву ділами ваших рук.»
Знаю бо, по смерти моїй ви зовсїм зледащієте і звернете з дороги, що я заповідав її вам; і постигнуть вас у дальші часи нещастя за те, що будете чинити ледаче перед очима в Господа, прогнївляючи його дїлами рук ваших.