Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
«Вслухайтесь небеса, я промовлятиму, слухай слів моїх, земле!
Внимай, небо, я буду говорить; и слушай, земля, слова уст моих.
Нехай, як дощ, накрапає моя наука, росою хай розіллється моє слово, як волога на травицю і як дощ рясний на рослину.
Польётся, как дождь, учение моё, как роса, речь моя, как мелкий дождь на зелень, как ливень на траву.
Бо ім'я Господнє прославляю: воздайте славу нашому Богові!
Имя Господа прославляю; воздайте славу Богу нашему.
Він — скеля; звершені його діла, бо всі його дороги — справедливість; Бог — вірність, без жадної омани, він справедливий і правий!
Он твердыня; совершенны дела Его, и все пути Его праведны; Бог верен, и нет неправды в Нём; Он праведен и истинен;
Зневажали його ті, що не сини йому більше, а кодло крутіїв зрадливих!
но они развратились пред Ним, они не дети Его по своим порокам, род строптивый и развращённый.
То так оддячуєш Господеві, народе глупий, нетямущий? Хіба ж не він — твій батько, твій Творець, що створив тебе і тебе підтримує?
Сие ли воздаёте вы Господу, народ глупый и несмысленный? не Он ли Отец твой, Который усвоил тебя, создал тебя и устроил тебя?
Згадай лишень дні здавен-давні, збагни літа від роду й до роду! Спитай у батька, й він звістує тобі, у людей старих, вони ж тобі повідають.
Вспомни дни древние, помысли о летах прежних родов; спроси отца твоего, и он возвестит тебе, старцев твоих, и они скажут тебе.
Коли Всевишній призначав людям насліддя, коли розділяв народи, то встановив народам межі, за числом синів Ізраїля:
Когда Всевышний давал уделы народам и расселял сынов человеческих, тогда поставил пределы народов по числу сынов Израилевых;
Господня ж частина — народ його, Яків — уділ його насліддя.
ибо часть Господа народ Его, Иаков наследственный удел Его.
Господь знайшов його в краю пустиннім, у дикій пустелі, що її виття звірів наповнює, і заходивсь його пестити, за ним ходити, та берегти, мов зіницю ока.
Он нашёл его в пустыне, в степи печальной и дикой, ограждал его, смотрел за ним, хранил его, как зеницу ока Своего;
Як орел манить (до злету) своїх малят і над орлятами ширяє, так простер він крила, підхопив його та й поніс на своїх перах.
как орёл вызывает гнездо своё, носится над птенцами своими, распростирает крылья свои, берёт их и носит их на перьях своих,
Господь один водив його, не було з ним чужого бога.
так Господь один водил его, и не было с Ним чужого бога.
Водив його по вершинах краю, годував його плодами поля; давав йому мед зо скелі ссати й олію з каменя твердого;
Он вознёс его на высоту земли и кормил произведениями полей, и питал его мёдом из камня и елеем из твёрдой скалы,
Коров'ячу сметану й молоко овече, разом із туком ягнят, башанських баранів, козлів, з тучним зерном пшениці, і пив ти кров грона — вино шипуче.
маслом коровьим и молоком овечьим, и туком агнцев и овнов Васанских и козлов, и тучною пшеницею, и ты пил вино, кровь виноградных ягод.
Потовстішав Єшурун та й вибуяв; став ситний, вгодований, грубий; і покинув Бога, що створив його, зневажив скелю, що його врятувала.
И утучнел Израиль, и стал упрям; утучнел, отолстел и разжирел; и оставил он Бога, создавшего его, и презрел твердыню спасения своего.
Вони розсердили його божищами чужими, гидотами його роздратували.
Богами чуждыми они раздражили Его и мерзостями разгневали Его:
Жертву приносили бісам, не Богові, богам, яких і не знали досі; новим, які поприходили недавно, яких батьки їхні не шанували.
приносили жертвы бесам, а не Богу, богам, которых они не знали, новым, которые пришли от соседей и о которых не помышляли отцы ваши.
Скелю, що привела тебе на світ, ти занехаяв, забув про Бога, що породив тебе.
А Заступника, родившего тебя, ты забыл, и не помнил Бога, создавшего тебя.
Побачив те Господь і відкинув у гніві власних синів і дочок власних.
Господь увидел, и в негодовании пренебрёг сынов Своих и дочерей Своих,
Та й промовив: Сховаю лице моє від них, і побачу, який кінець їх буде; вони бо — кодло перевертнів, діти, що вірности не мають.
и сказал: сокрою лицо Моё от них и увижу, какой будет конец их; ибо они род развращённый; дети, в которых нет верности;
Вони збудили ревнощі мої небогом, розгнівали мене своїми бовванами; а я збуджу їх ревнощі ненародом, я роздратую їх — людом глупим.
они раздражили Меня не богом, суетными своими огорчили Меня: и Я раздражу их не народом, народом бессмысленным огорчу их;
Бо вогонь мого гніву загорівся; горить аж до Підземелля-Прірви; він пожирає землю з її плодами, спалює підніжжя гір.
ибо огонь возгорелся во гневе Моём, жжёт до ада преисподнего, и поядает землю и произведения её, и попаляет основания гор;
Нагромаджу на них нещастя, витрачу проти них стріли мої;
соберу на них бедствия и истощу на них стрелы Мои:
Вони загинуть з голоднечі, їх спалить жар і чума люта. Зуби звірів пошлю на них і отруту плазунів.
будут истощены голодом, истреблены горячкою и лютою заразою; и пошлю на них зубы зверей и яд ползающих по земле;
Ззовні меч убиватиме, а всередині — жах, і юнака, й юначку, і немовлятко із сивим дідом.
извне будет губить их меч, а в домах ужас — и юношу, и девицу, и грудного младенца, и покрытого сединою старца.
Сказав би я: знищу їх, край покладу їхній пам'яті в людей;
Я сказал бы: «рассею их и изглажу из среды людей память о них»;
Якби я не боявся глуму ворога, Щоб гнобителі їхні, побачивши те, не казали: Рука наша потужна, а Не Господь усе це вчинив.
но отложил это ради озлобления врагов, чтобы враги его не возомнили и не сказали: «наша рука высока, и не Господь сделал всё сие».
Це ж народ, позбавлений глузду, і розуму в них немає.
Ибо они народ, потерявший рассудок, и нет в них смысла.
Якби вони були розумні, то збагнули б, зрозуміли б, який кінець їм буде.
О, если бы они рассудили, подумали о сём, уразумели, что с ними будет!
Як міг би один тисячу гнати, а двоє — пустити врозтіч десять тисяч, якщо б їхня Скеля не видала їх на поталу, якби Господь їх не покинув?
Как бы мог один преследовать тысячу и двое прогонять тьму, если бы Заступник их не предал их, и Господь не отдал их!
Та не така їхня скеля, як наша Скеля, самі й вороги наші так судять.
Ибо заступник их не таков, как наш Заступник; сами враги наши судьи в том.
Лоза бо їхня — лоза содомська, вона з полів гоморських; їхній виноград — полин, гіркота — їхні грона.
Ибо виноград их от виноградной лозы Содомской и с полей Гоморрских; ягоды их ягоды ядовитые, грозды их горькие;
Хіба ж не сховане це в мене, не під печаттю в мене в скарбниці?
Не сокрыто ли это у Меня? не запечатано ли в хранилищах Моих?
Мені належить помста й відплата, коли нога в них похитнеться; бо день загибелі їхньої близько, недоля незабаром їх вразить.
У Меня отмщение и воздаяние, когда поколеблется нога их; ибо близок день погибели их, скоро наступит уготованное для них.
Бо Господь судитиме народ свій і змилується над своїми рабами, як побачить, що зникла сила, що нема вже більш ні раба, ні володаря.
Но Господь будет судить народ Свой и над рабами Своими умилосердится, когда Он увидит, что рука их ослабела, и не стало ни заключённых, ни оставшихся вне.
Тоді він скаже: Де ж їхні боги, скеля, до якої прибігали?
Тогда скажет Господь: где боги их, твердыня, на которую они надеялись,
Де ті, що тук їхніх жертв їли, що вино возліянь їхніх пили? Хай встануть і хай вам допоможуть, хай охороною вам будуть!
которые ели тук жертв их и пили вино возлияний их? пусть они восстанут и помогут вам, пусть будут для вас покровом!
Дивіться отже, що я, я — Бог, і нема Бога окрім мене; я вбиваю і оживляю, завдаю ран і зцілюю; ніхто з руки моєї не врятується.
Видите ныне, что это Я, Я — и нет Бога, кроме Меня: Я умерщвляю и оживляю, Я поражаю и Я исцеляю, и никто не избавит от руки Моей.
Бо я зведу руку мою до неба і скажу: Я живу вічно!
Я подъемлю к небесам руку Мою и говорю: живу Я вовек!
Я вигострю блискучий меч і візьму в свою руку справедливість. Тож помщуся на моїх ворогах і ненависникам своїм відплачу.
Когда изострю сверкающий меч Мой, и рука Моя приимет суд, то отмщу врагам Моим и ненавидящим Меня воздам;
Напою кров'ю мої стріли, а меч свій нагодую м'ясом, кров'ю забитих і полонених, розкуйовдженими головами ворогів.
упою стрелы Мои кровью, и меч Мой насытится плотью, кровью убитых и пленных, головами начальников врага.
Радуйтеся, народи, з його людом; бо він помститься за кров своїх рабів, він помститься на ворогах своїх, землі ж своїй, своєму народові простить.»
Веселитесь, язычники, с народом Его! ибо Он отмстит за кровь рабов Своих, и воздаст мщение врагам Своим, и очистит землю Свою и народ Свой!
Прийшов Мойсей і промовив усі слова тієї пісні, до вух народові, він сам і Ісус Навин.
И пришёл Моисей к народу и изрёк все слова песни сей вслух народа, он и Иисус, сын Навин.
Коли Мойсей скінчив промовляти ці слова до всього Ізраїля,
Когда Моисей изрёк все слова сии всему Израилю,
то сказав ще їм: «Візьміть собі до серця всі слова, якими я вас сьогодні остерігаю, і повідайте їх вашим дітям, щоб вони виконували пильно слова цього закону.
тогда сказал им: положите на сердце ваше все слова, которые я объявил вам сегодня, и завещевайте их детям своим, чтобы они старались исполнять все слова закона сего;
Бо це не пусте для вас слово; це — життя ваше, цим словом ви житимете довго на землі, куди ви, перейшовши Йордан, ідете, щоб її зайняти.»
ибо это не пустое для вас, но это жизнь ваша, и через это вы долгое время пробудете на той земле, в которую вы идёте через Иордан, чтоб овладеть ею.
Того ж самого дня промовив Господь до Мойсея словами:
И говорил Господь Моисею в тот же самый день и сказал:
«Зійди на ці гори Аварім, на Нево-гору, яка в землі Моав, проти Єрихону, і подивись на Ханаан-землю, яку даю синам Ізраїля у власність;
взойди на сию гору Аварим, на гору Нево, которая в земле Моавитской, против Иерихона, и посмотри на землю Ханаанскую, которую я даю во владение сынам Израилевым;
ти помреш на горі, що на неї зійдеш, і приєднаєшся до свого народу, як Арон, твій брат, помер на Гор-горі і приєднався до свого народу,
и умри на горе, на которую ты взойдёшь, и приложись к народу твоему, как умер Аарон, брат твой, на горе Ор, и приложился к народу своему,
бо ви були мені невірні серед синів Ізраїля над водами Меріва-Кадешу, у Сін-пустині, тим що не явили своєї святости серед синів Ізраїля.
за то, что вы согрешили против Меня среди сынов Израилевых при водах Меривы в Кадесе, в пустыне Син, за то, что не явили святости Моей среди сынов Израилевых;