Переклад Хоменка

New King James Version

Ми, сильні, мусимо нести немочі безсильних, а не собі догоджати.

Bearing Others’ Burdens

We then who are strong ought to bear with the [a]scruples of the weak, and not to please ourselves.

2

Кожний із нас нехай намагається догодити ближньому: на добро, для збудування.

2

Let each of us please his neighbor for his good, leading to [b]edification.

3

Бо й Христос не собі догоджав, а як написано: «Зневаги тих, що тебе зневажають, упали на мене.»

3

For even Christ did not please Himself; but as it is written, “The reproaches of those who reproached You fell on Me.”

4

Все бо, що було написане давніше, написане нам на науку, щоб ми мали надію через терпеливість й утіху, про які нас Письмо навчає.

4

For whatever things were written before were written for our learning, that we through the [c]patience and comfort of the Scriptures might have hope.

5

Бог же терпеливости й утіхи, за прикладом Христа Ісуса, нехай дасть вам, щоб ви між собою однаково думали за Христом Ісусом;

5

Now may the God of patience and comfort grant you to be like-minded toward one another, according to Christ Jesus,

6

щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.

6

that you may with one mind and one mouth glorify the God and Father of our Lord Jesus Christ.

7

Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас у Божу славу.

7

Glorify God Together

Therefore receive one another, just as Christ also received [d]us, to the glory of God.

8

Кажу бо, що Христос став слугою обрізання ради Божої правди, щоб здійснити обітниці, які було дано отцям;

8

Now I say that Jesus Christ has become a [e]servant to the circumcision for the truth of God, to confirm the promises made to the fathers,

9

а погани щоб прославили Бога за його милосердя, як написано: «Тож прославлятиму тебе серед народів, співатиму імені твоєму!»

9

and that the Gentiles might glorify God for His mercy, as it is written:
“For this reason I will confess to You among the Gentiles,
And sing to Your name.”

10

І знову каже: «Возрадуйтеся, погани, з його народом!»

10

And again he says:
“Rejoice, O Gentiles, with His people!”

11

І знову: «Хваліте Господа, всі народи! Нехай його виславляють усі люди!»

11

And again:
“Praise the Lord, all you Gentiles!
Laud Him, all you peoples!”

12

І ще каже Ісая: «Буде — паросток Єссея, що встане панувати над народами. На нього будуть надіятись народи.»

12

And again, Isaiah says:
“There shall be a root of Jesse;
And He who shall rise to reign over the Gentiles,
In Him the Gentiles shall hope.”

13

Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю та миром у вірі, щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого.

13

Now may the God of hope fill you with all joy and peace in believing, that you may abound in hope by the power of the Holy Spirit.

14

А й я сам, мої брати, переконаний щодо вас, що ви й самі повні доброти, наповнені усяким знанням і можете один одного напоумляти.

14

From Jerusalem to Illyricum

Now I myself am confident concerning you, my brethren, that you also are full of goodness, filled with all knowledge, able also to admonish [f]one another.

15

А коли я, подекуди, трохи сміливіше був написав вам, то я зробив це, щоб пригадати вам завдяки благодаті, яка дана мені Богом

15

Nevertheless, brethren, I have written more boldly to you on some points, as reminding you, because of the grace given to me by God,

16

на те, щоб я був служителем Христа Ісуса між поганами і виконував священицьку службу Божої Євангелії, щоб жертва поган була милою і освяченою у Святім Дусі.

16

that I might be a minister of Jesus Christ to the Gentiles, ministering the gospel of God, that the offering [g]of the Gentiles might be acceptable, sanctified by the Holy Spirit.

17

Я маю, отже, чим хвалитись у Христі Ісусі щодо речей Божих.

17

Therefore I have reason to glory in Christ Jesus in the things which pertain to God.

18

Не смію бо говорити про те, чого Христос не сподіяв через мене для послуху поган, словом і ділом,

18

For I will not dare to speak of any of those things which Christ has not accomplished through me, in word and deed, to make the Gentiles obedient —

19

силою знаків і чудес, силою Духа Божого; так що я розповсюднив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілірику,

19

in mighty signs and wonders, by the power of the Spirit of God, so that from Jerusalem and round about to Illyricum I have fully preached the gospel of Christ.

20

вважаючи, однак, за честь не проповідувати Євангелії там, де Христове ім'я було вже відоме, щоб не будувати на чужій основі,

20

And so I have made it my aim to preach the gospel, not where Christ was named, lest I should build on another man’s foundation,

21

але як написано: «Ті, що про нього їм не звіщалось, його побачать; і ті, що про нього не чули, зрозуміють.»

21

but as it is written:
“To whom He was not announced, they shall see;
And those who have not heard shall understand.”

22

Власне, тому я мав щоразу перешкоди, щоб прийти до вас.

22

Plan to Visit Rome

For this reason I also have been much hindered from coming to you.

23

Тепер же, не маючи більше поля праці в цих країнах і гаряче бажаючи з давніх літ до вас прибути, коли виберуся в Еспанію,

23

But now no longer having a place in these parts, and having a great desire these many years to come to you,

24

надіюсь, як буду проходити, побачити вас і що ви мене туди проведете, після того, як я трохи натішусь вами.

24

whenever I journey to Spain, [h]I shall come to you. For I hope to see you on my journey, and to be helped on my way there by you, if first I may enjoy your company for a while.

25

Тепер же йду в Єрусалим, святим служити,

25

But now I am going to Jerusalem to [i]minister to the saints.

26

бо Македонія і Ахая вирішили зробити якусь збірку на потреби вбогих святих в Єрусалимі.

26

For it pleased those from Macedonia and Achaia to make a certain contribution for the poor among the saints who are in Jerusalem.

27

Вирішили, та й винні їм: бо як погани стали спільниками їхніх духових благ, то повинні допомогти їм у тілесних.

27

It pleased them indeed, and they are their debtors. For if the Gentiles have been partakers of their spiritual things, their duty is also to minister to them in material things.

28

Коли я це виконаю і вручу їм особисто цю збірку, направлюсь від вас в Еспанію.

28

Therefore, when I have performed this and have sealed to them this fruit, I shall go by way of you to Spain.

29

Я знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.

29

But I know that when I come to you, I shall come in the fullness of the blessing [j]of the gospel of Christ.

30

Благаю вас, брати, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа — ревно змагатися зо мною в молитвах за мене до Бога,

30

Now I beg you, brethren, through the Lord Jesus Christ, and through the love of the Spirit, that you strive together with me in prayers to God for me,

31

щоб мені вирватися від невірних в Юдеї і щоб служба моя в Єрусалимі була святим приємна;

31

that I may be delivered from those in Judea who [k]do not believe, and that my service for Jerusalem may be acceptable to the saints,

32

щоб я з радістю прийшов до вас, коли на те воля Божа, і відпочив між вами.

32

that I may come to you with joy by the will of God, and may be refreshed together with you.

33

Нехай Бог миру буде з усіма вами. Амінь.

33

Now the God of peace be with you all. Amen.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Римлян 15

Romans 15