Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Огієнка
Нема, отже, тепер ніякого засуду для тих, що в Христі Ісусі.
Тож немає тепер жодного о́суду тим, хто ходить у Христі Ісусі не за тілом, а за Духом,
Бо закон духа, (що дає) життя в Христі Ісусі, визволив тебе від закону гріха і смерти.
бо зако́н Духа життя в Христі Ісусі визволив мене від зако́ну гріха й смерти.
Бо те, що було неможливим для закону, ослабленого тілом, Бог, — пославши свого Сина в тілі, схожім на гріховне тіло, ради гріха, осудив гріх у тілі,
Бо що було неможливе для Закону, у чо́му був він безсилий тілом, — Бог послав Сина Свого в подобі гріховного тіла, і за гріх осудив гріх у тілі,
щоб оправдання закону здійснилося на нас, що ходимо не за тілом, а за духом.
щоб ви́коналось ви́правдання Закону на нас, що ходимо не за тілом, а за Духом.
Бо ті, що живуть за тілом, думають про тілесне; ті ж, що за духом, — про духове.
Бо ті, хто ходить за тілом, ду́мають про тілесне, а хто за Духом — про духовне.
Бо прагнення тіла (веде) до смерти, а прагнення духа — до життя і миру;
Бо думка тілесна — то смерть, а думка духовна — життя та мир,
тому що прагнення тіла вороже Богові — бо не кориться законові Божому, та й не може.
думка бо тілесна — ворожне́ча на Бога, бо не ко́риться Законові Божому, та й не може.
Ви ж не тілесні, але духовні, якщо Дух Божий живе у вас. Коли ж хтось Духа Христового не має, той йому не належить.
А ви не в тілі, але в Дусі, бо Дух Божий живе в вас. А коли хто не має Христового Духа, той не Його.
А як Христос у вас, то тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
А коли Христос у вас, то хоч тіло мертве через гріх, але дух живий через праведність.
І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас.
А коли живе в вас Дух Того, Хто воскресив Ісуса з мертвих, то Той, хто підняв Христа з мертвих, ожи́вить і смертельні тіла ваші через Свого Духа, що живе в вас.
Тим то, брати, ми боржники не тілу, щоб за тілом жити;
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
бо коли живете за тілом, то помрете. Якже ви духом умертвляєте тілесні вчинки, будете жити.
бо коли живе́те за тілом, то маєте вмерти, а коли Духом умертвля́єте тілесні вчинки, то бу́дете жити.
Усі бо ті, що їх водить Дух Божий, вони — сини Божі.
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;
Бо ви не прийняли дух рабства, щоб знову підлягати боязні, але прийняли дух усиновленя, яким кличемо: «Авва! — Отче!»
бо не взяли́ ви духа неволі знов на страх, але взяли ви Духа сині́вства, що через Нього кличемо: „Авва, Отче!“
Сам цей Дух свідчить разом із нашим духом, що ми — діти Божі;
Сам Цей Дух сві́дчить ра́зом із духом нашим, що ми — діти Божі.
а коли діти, то й спадкоємці ж Божі — співспадкоємці Христа, якщо ми страждаємо разом із ним, щоб разом з ним і прославитися.
А коли діти, то й спадкоємці, спадкоємці ж Божі, а співспадкоємці Христові, коли тільки ра́зом із Ним ми терпимо́, щоб разом із Ним і просла́витись.
Гадаю бо, що страждання нинішнього часу негідні майбутньої слави, яка має нам з'явитися.
Бо я ду́маю, що страждання тепе́рішнього ча́су нічого не варті супроти тієї слави, що має з'явитися в нас.
Бо створіння очікує нетерпляче виявлення синів Божих.
Бо чека́ння створі́ння очікує з'я́влення синів Божих,
Створіння було підпорядковане суєті не добровільно, а через того, хто його підкорив, у надії,
бо створі́ння покорилось марно́ті не добровільно, але через того, хто скори́в його, в надії,
що й саме створіння визволиться від рабства тління, на свободу слави дітей Божих.
що й саме створіння ви́зволиться від неволі тління на волю слави синів Божих.
Бо знаємо, що все створіння разом понині стогне і разом страждає у тяжких муках.
Бо знаємо, що все створі́ння ра́зом зідхає й ра́зом мучиться аж досі.
Не тільки вони, а й ми самі, що маємо зачаток Духа, ми самі в собі стогнемо, очікуючи усиновлення, визволення нашого тіла,
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
бо ми надією спаслися. Коли ж хтось бачить те, чого надіється, то це не є вже надія; бо що хтось бачить, хіба того надіється?
Надією бо ми спасли́ся. Надія ж, коли бачить, не є надія, бо хто що́ бачить, чому б того й наді́явся?
Якже ми сподіваємося, чого не бачимо, очікуємо його витривало.
А коли сподіва́ємось, чого не бачимо, то очікуємо того з терпеливістю.
Так само й Дух допомагає нам у немочі нашій; про що бо нам молитися як слід, ми не знаємо, але сам Дух заступається за нас стогонами невимовними.
Так само ж і Дух допомагає нам у наших не́мочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимо́вними зідха́ннями.
А той, хто досліджує серця, знає, яке бажання Духа і що він заступається за святих згідно з Божою волею.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
Ми знаємо, що тим, які люблять Бога, — покликаним за його постановою, усе співдіє на добро.
І знаємо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомагає на добре.
Бо яких він передбачив, тих наперед призначив, щоб були подібні до образу Сина його, щоб він був первородний між багатьма братами;
Бо кого Він передба́чив, тих і призна́чив, щоб були подібні до о́бразу Сина Його, щоб Він був перворі́дним поміж багатьма́ братами.
яких же наперед призначив, тих і покликав; а яких покликав, тих оправдав; яких же оправдав, тих і прославив.
А кого Він призначив, тих і покликав, а кого покликав, тих і ви́правдав, а кого ви́правдав, тих і просла́вив.
Що скажемо на це? Коли Бог за нас, хто проти нас?
Що ж скажем на це? Коли за нас Бог, то хто проти нас?
Він власного Сина свого не пощадив, а видав його за всіх нас, — як же разом із ним не подарує нам усього?
Той же, Хто Сина Свого не пожалів, але видав Його за всіх нас, — як же не дав би Він нам із Ним і всього?
Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог — той, що оправдує;
Хто оска́ржувати буде Божих вибранців? Бог Той, що виправдує.
хто ж той, що засудить? Христос Ісус, який умер, ба й воскрес, що по правиці Божій, — він заступається за нас.
Хто ж той, що засу́джує? Христос Ісус є Той, що вмер, надто й воскрес, — Він право́руч Бога, і Він і заступається за нас.
Хто нас відлучить від Христової любови? Горе чи утиск, чи переслідування, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
Хто нас розлучить від любови Христової? Чи недоля, чи утиск, чи переслі́дування, чи голод, чи нагота́, чи небезпека, чи меч?
Як написано: «За тебе нас увесь день убивають, уважають нас за овець (призначених) на заріз.»
Як написано: „За Тебе нас цілий день умертвля́ють, нас уважають за овець, прирече́них на зако́лення“.
Але в усьому цьому ми маємо повну перемогу завдяки тому, хто полюбив нас.
Але в цьому всьому ми перемагаємо Тим, Хто нас полюбив.
Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні князівства, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили,
Бо я пересві́дчився, що ні смерть, ні життя, ні анголи́, ні вла́ди, ні тепе́рішнє, ні майбу́тнє, ні сили,