Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Солунян 1) | (Солунян 3) →

Переклад Хоменка

English Standard Version

1 Thessalonians 2

Самі ж ви знаєте, брати, що наш прихід до вас не був даремний;

Paul’s Ministry to the Thessalonians

For you yourselves know, brothers,a that our coming to you was not in vain.

але хоч ми перед тим зазнали страждань та зневаг, як вам відомо, у Филиппах, Бог наш дав нам сміливість проповідувати вам Божу Євангелію з великою запопадливістю.

But though we had already suffered and been shamefully treated at Philippi, as you know, we had boldness in our God to declare to you the gospel of God in the midst of much conflict.

Бо наша заохота не має в собі ні облуда, ні нечистоти, ані підступу.

For our appeal does not spring from error or impurity or any attempt to deceive,

Але, як Бог, визнавши нас гідними, доручив нам Євангелію, так ми й говоримо, стараючись подобатися не людям, а Богові, який випробовує серця наші.

but just as we have been approved by God to be entrusted with the gospel, so we speak, not to please man, but to please God who tests our hearts.

Та й не було в нас ніколи лестивого слова, як знаєте, ані таємної зажерливої думки. Бог тому свідок!

For we never came with words of flattery,b as you know, nor with a pretext for greed — God is witness.

Ми не шукали від людей слави, ні від вас, ані від інших,

Nor did we seek glory from people, whether from you or from others, though we could have made demands as apostles of Christ.

хоч і могли, як апостоли Христові, бути тягарем вам. Ми, навпаки, були лагідні між вами. Як годувальниця піклується про своїх дітей,

But we were gentlec among you, like a nursing mother taking care of her own children.

так і ми, з палкого до вас почуття, раді були передати вам не лише Божу Євангелію, а й власні душі; такими дорогими ви нам стали.

So, being affectionately desirous of you, we were ready to share with you not only the gospel of God but also our own selves, because you had become very dear to us.

Ви пам'ятаєте, брати, про наш труд та про працю: вночі і вдень ми працювали, щоб з вас когось не обтяжити, та проповідували вам Божу Євангелію.

For you remember, brothers, our labor and toil: we worked night and day, that we might not be a burden to any of you, while we proclaimed to you the gospel of God.

Ви й Бог свідки, як свято, справедливо й бездоганно ми поводилися між вами, віруючими.

You are witnesses, and God also, how holy and righteous and blameless was our conduct toward you believers.

Самі знаєте, як ми кожного з вас, мов батько своїх дітей,

For you know how, like a father with his children,

просили, умовляли й заклинали жити достойно перед Богом, який вас кличе до свого Царства і слави.

we exhorted each one of you and encouraged you and charged you to walk in a manner worthy of God, who calls you into his own kingdom and glory.

І тому ми також дякуємо Богові безперестанку за те, що ви, ледве почувши від нас слово Боже, прийняли його не як слово людське, а як воно є справді — як Боже слово, що й діє у вас, віруючих.

And we also thank God constantlyd for this, that when you received the word of God, which you heard from us, you accepted it not as the word of mene but as what it really is, the word of God, which is at work in you believers.

Ви бо, брати, почали наслідувати Божі Церкви, що в Юдеї у Христі Ісусі, бо й ви терпіли те саме від ваших земляків, як і вони від юдеїв,

For you, brothers, became imitators of the churches of God in Christ Jesus that are in Judea. For you suffered the same things from your own countrymen as they did from the Jews,f

які і Господа Ісуса вбили, і пророків, і нас переслідували, чим вони й Богові не подобалися, і усім людям супротивні.

who killed both the Lord Jesus and the prophets, and drove us out, and displease God and oppose all mankind

Вони забороняють нам до поган говорити, щоб ті спаслися, тож повсякчасно доповнюють свої провини. Врешті спіткав їх гнів.

by hindering us from speaking to the Gentiles that they might be saved — so as always to fill up the measure of their sins. But wrath has come upon them at last!g

А ми, брати, розлучені з вами на коротку хвилину обличчям, не серцем, старалися щоскоріш побачити ваше обличчя: така наша туга за вами.

Paul’s Longing to See Them Again

But since we were torn away from you, brothers, for a short time, in person not in heart, we endeavored the more eagerly and with great desire to see you face to face,

Тому хотіли прийти до вас, таки я, Павло, — раз і вдруге, та сатана перешкодив нам.

because we wanted to come to you — I, Paul, again and again — but Satan hindered us.

Яка бо наша надія або радість, або вінець слави, як не ви, перед Господом нашим Ісусом, у день його приходу?

For what is our hope or joy or crown of boasting before our Lord Jesus at his coming? Is it not you?

Так! Ви — наша слава й наша радість.

For you are our glory and joy.

← (Солунян 1) | (Солунян 3) →

Паралельне читання

Переклад Хоменка

English Standard Version

Солунян 2

1 Thessalonians 2