Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Переклад Куліша та Пулюя
Господь сказав Ісусові: “Не бійся і не занепадай на дусі. Візьми з собою ввесь люд, здатний до бою, та встань і йди на Аї. Ось я даю тобі в руки царя Аї, його народ і його місто; й його землю.
І рече Господь Йозейові: Не лякайсь і не вдавайсь у тугу. Бери ввесь люд спосібний до війни з собою, та й іди проти Гаю. Подам тобі на поталу царя Гайського, нарід його, город його й землю його.
Ти зробиш з Аї та з його царем, як був зробив з Єрихоном та його царем; одначе здобич і скотину заберете собі. Та гляди, зроби засідку з тилу міста.”
І зроби з Гаєм і з царем його, як учинив єси з Ерихоном і з царем його; однакже, скільки знайдете лупу там і скотини, заберете собі. Заляжете ж засадом на місто його ззаду.
Вирядився Ісус зо своїм збройним людом, щоб іти на Аї. Вибрав він тридцять тисяч хоробрих вояків та й вислав їх уночі
І встав Ісус з усїм збройним людом, щоб ійти проти Гая. Ісус вибрав трийцять тисяч хоробрих людей, та й вислав їх уночі.
з таким наказом: “Глядіть, ви маєте зробити засідку на місто, з тилу міста; не відходьте надто далеко від міста й будьте всі напоготові.
І наказав їм: Слухайте! Мусите залягти на місто, і то позадь міста, з заходу сонця, та не надто далеко від города і бувайте всї напоготові.
Я ж з усім народом, що зо мною, підійдемо до міста, і як вони вийдуть проти нас, як першим разом, ми будемо втікати від них.
Я ж і всї люде, що зо мною, рушимо проти міста, і як вийдуть вони проти нас уперше, щоб на нас бити, ми будемо втїкати перед ними,
І от вони кинуться за нами, аж поки ми їх відтягнемо від міста, бо гадатимуть, що ми втікаємо, як і перше, від них; і як ми будемо втікати від них,
І гнати муть нас поти, покіль відріжемо їх від міста; бо міркувати муть: Біжать утеком од нас, як і вперед.
ви встанете з засідки й займете місто; Господь, Бог ваш, дасть вам його в руки.
А як ми будемо втїкати, то ви встанете тодї з залягу та й опануєте город: Господь, Бог ваш, подасть вам його в руки.
А як візьмете місто, запалите його вогнем, чинивши згідно з Господнім словом. Глядіть же, Це мій вам наказ!”
Як же город опануєте, тодї запалите його огнем. По слову Господньому чинити мете. Гледїть, се я вам приказаз!
І вислав їх Ісус, і пішли вони в засідку й засіли між Бетелом та Аї, на захід від Аї. Ісус же ночував тієї ночі серед народу.
Оце ж вислав їх Йозей, і залягли вони в засїдку, вибравши місце між Бетельом і Гаєм, на захід сонця від Гаю. А Ісус ночував ту ніч між збройним людом.
На другий же день устав Ісус рано-вранці, переглянув військо й рушив на його чолі, сам він і старшина Ізраїля, на Аї-місто.
Назавтра вранцї перегледїв Йозей військовий люд, і тодї рушив із старшиною Ізрайлевою поперед війська на місто Гай.
Увесь збройний люд, що був з ним, рушив і, наблизившись, підійшов до міста, і отаборився на північ від Аї, так що між ним та містом була долина.
І йшов увесь військовий люд, що був з ним, і наближились вони до города, та й отаборились на північньому боцї міста, так що між ними і містом була долина.
Тоді взяв Ісус яких п'ять тисяч чоловік та й примістив їх у засідку між Бетелом та Аї, на захід від міста.
Тодї взяв він до пяти тисяч чоловіка та й посадив засїдком між Бетельом та Гаєм на західньому боцї міста позадь нього.
А військо розташувалось усім табором на північ від міста, й його задні ряди були на захід від міста; Ісус же провів цю ніч серед долини.
І як отаборилось військо на півночі від города, а його задні люде стояли на захід сонця від города, зостававсь Йозей вночі насеред долини.
Як же побачив те цар Аї, встав він раненько й рушив у бій проти Ізраїля, сам він і ввесь його люд, на схил проти Арави. Не знав же він, що за містом засіла на нього засідка.
Як довідався ж про се Гайський царь, заметушились городяне і рушили рано, щоб ударити на Ізраїля, сам царь і все військо його, на призначене місце, на схід сонця від степу. Та не знав про те, що на заходї від города залягли на нього засїдком.
Ісус і всі ізраїльтяни вдали, ніби їх розбито, і кинулись навтеки по дорозі в пустиню.
Ісус же і всї Ізрайлитяне допустили на себе вдарити та й кинулись утеком ид степу.
І скликано тоді ввесь народ, що був у місті, щоб гнатися за ними; і кинулись вони за Ісусом і віддалилися від міста.
Тодї наказано всїм людям, що були в городї, уганяти за ними; уганяючи ж за ними, віддалялись вони все дальше та дальше від міста.
Нікого не зосталось в Аї, ані в Бетелі, що не вийшов би, щоб гнатися за Ізраїлем; полишили місто відкритим і пустилися в погоню за Ізраїлем.
І не зосталось нїкого в Гаї і в Бетелї позаду, щоб не метнувся за Ізраїлем; і покинули вони місто з відчиненими ворітьми позад себе і вганяли за Ізраїлем.
Тоді Господь промовив до Ісуса: “Простягни списа, що в твоїй руці, проти Аї, бо я даю його тобі в руки.” І простяг Ісус списа, що був у руці його, проти міста.
І промовив тодї Господь до Йозея: Простягни списа, що в руцї в тебе, проти Гаю, бо подам його тобі в руки. І простяг Йозей списа, що був у руцї в нього, проти міста.
Як тільки він простяг руку, люди, що були в засідці, схопились хутенько зо свого місця, і бігцем увійшли в місто, взяли його й негайно підпалили.
Люде ж ті, що лежали в засїдї, схопились, як простяг він руку, і ввійшли в город та й опанували його, і зараз підпалили місто огнем.
Оглянулись мешканці Аї-міста й побачили дим, що знімається над містом до неба, й ніхто з них не мав уже спромоги ні туди, ні сюди втікати, бо ті, що втікали в пустиню, обернулись проти своєї погоні.
Озирнуться тодї Гаяне, коли ж дим над містом устає до неба; тодї втеряли вже снагу сюди чи туди втїкати, бо й ті, що втїкали, обернулись проти них.
Ісус і ввесь Ізраїль, побачивши, що засідка здобула місто і що дим знімається над містом, обернулись назад і розбили людей Аї-міста.
Бо ж Йозей і всї Ізрайлитяне, побачивши, що місто позадь їх опановано та димова хмара встає понад городом, обернулись назад і побивали Гайських горожан.
Інші вийшли теж з міста їм назустріч, і таким робом опинились вони посеред ізраїльтян, що були з одного й з другого боку, і били їх ізраїльтяни, поки не зосталось ні живого, ні втікача.
А ті, що взяли і запалили місто, вийшли з міста на стрічу своїм, а они опинились тепер серед Ізрайлитян, так що сї били на них і по цїм і по тім боцї; і бито їх поти, покіль не зісталось із них нїкого, щоб утекти чи рятуватись.
Царя ж Аї взято живцем і приведено перед Ісуса.
Царя ж Гайського взято живцем і приведено перед Йозея.
Як же Ізраїль вибив геть усіх мешканців Аї в полі та в пустині, кудою погналась була за ним погоня, і як усі вони до останнього полягли від вістря меча, увесь Ізраїль повернувся в Аї і вигубив його вістрям меча.
Як же вигубили Ізрайлитяне всїх осадників Гайських в чистому полї, в степу, де їх наздоганяно, і як вони попадали від меча всї до останнього, то вернулись усї Ізрайлитяне у Гай, та й повигублювали всїх осадників його.
А було всіх тих, що полягли того дня, чоловіків і жінок, дванадцять тисяч, усі мешканці Аї.
А було всїх тих, що полягли того дня, і чоловіків і жінок, дванайцять тисяч осадників Гайських.
Ісус же не спускав руки своєї з простягнутим списом, докіль не винищив дощенту всіх мешканців Аї.
Йозуа же не спускав руки своєї, що держав у нїй списа, докіль не передав прокляттю всїх осадників Гайських.
Тільки скотину та здобич того міста забрав собі Ізраїль, за Господнім словом, як то Господь наказав був Ісусові.
Тільки скотину та здобутий в містї луп позабирали Ізрайлитяне собі по наказу Господньому, що дав Господь Йозейові.
Аї ж спалив Ісус та обернув його раз назавжди в могилу-руїну — посьогодні.
Йозей ж пустив Гай на пожежу і зробив з нього могилу на вічні часи, пустку по сей день.
А царя Аї повісив на дереві аж до вечора. Як же зайшло сонце, велів Ісус зняти з дерева його трупа, й кинуто його при вході до міської брами й насипано над ним велику купу каміння, що лежить там по цей день.
А царя Гайського повісив на шибеницї до вечора. Як же сонце зайшло, повелїв Йозей зняти його трупа з шибеницї і кинуто його у воріт міста та й насипано над ним високу камяну могилу, що стоїть там і по сей день.
Тоді Ісус спорудив жертовник Господеві, Богові Ізраїля, на Евал-горі,
Тодї ж таки спорудив Йозуа жертівника Господеві, Богу Ізрайлевому, на Гебал горі,
як доручив Мойсей, слуга Господній, ізраїльтянам і як написано в книзі закону Мойсея: жертовник з нетесаного каміння, якого не торкнулося залізне долітце, — і принесли на ньому всепалення Господеві й жертвували мирні жертви.
Як заповідав раб Господень Мойсей Ізрайлитянам, як стоїть написане в книзї закону Мойсейового, жертівник з нетесаних каменів, що необроблювано їх залїзним знаряддєм, і принесли вони на ньому всепаленнє Господеві і зложили жертви мирні.
І написав там на каменях відпис закону Мойсея, що його написав він був для синів Ізраїля.
І написав він там на каменнях відпис Мойсейового закону, що написав сей синам Ізрайлевим.
Увесь Ізраїль, старші його, урядовці і його судді, стояли по цім і по тім боці кивота проти священиків-левітів, що несли ковчег Господнього союзу, так чужинці, як і тубільці, половина їх обличчям до Герізім-гори, а половина до Евал-гори, як був велів Мойсей, слуга Господній, зробити перше, ніж будуть благословляти народ.
І поставали всї Ізрайлитяне, громадські мужі і князї і суддї по цїм і по тім боцї скринї сьвідчення навпроти сьвященників Левійських, що носили скриню закону Господнього, так приходні, як і горожане, одна половина їх навпроти Гарисим гори, а друга половина навпроти Гебал гори, як се приказав було раб Господень Мойсей перше, на те, щоб благословляти людей Ізраїля.
Потім прочитав він усі слова закону, благословення і прокляття, все чисто так, як написано в книзі закону.
І потім прочитав він усї слова закону, і благословення і прокляття, так, як воно написано в книзї закону.
І не забракло словечка з того, що його заповідав Мойсей, чого Ісус не прочитав би був перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, перед малечею й перед чужинцями, що серед них перебували.
Не було нїчого з усього того, що заповідав Мойсей усїй громадї Ізраїльській, чого не прочитав би Йозей перед усією громадою Ізраїля, перед жіноцтвом, і перед малечою і перед чужницями, що перебували з ними.