Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Синодальный перевод
Перший завіт мав також свої установи щодо служби і святиню земну.
И первый завет имел постановление о Богослужении и святилище земное:
Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби появлення: він зветься «Святе».
ибо устроена была скиния первая, в которой был светильник, и трапеза, и предложение хлебов, и которая называется «святое».
За другою ж завісою був намет, званий «Святе Святих»,
За второю же завесою была скиния, называемая «Святое Святых»,
із золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, цілковито покритий золотом; в ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту.
имевшая золотую кадильницу и обложенный со всех сторон золотом ковчег завета, где были золотой сосуд с манною, жезл Ааронов расцветший и скрижали завета,
А зверху над ним херувими слави, що крильми отінювали віко. Але про це не час тепер говорити докладно.
а над ним — херувимы славы, осеняющие очистилище; о чём не нужно теперь говорить подробно.
І при такому влаштуванні всього цього в перший намет увіходять завжди священики, виконуючи служби,
При таком устройстве в первую скинию всегда входят священники совершать Богослужение;
в другий — раз на рік — лиш архиєрей, і то не без крови, що її він приносить за свої і людські провини.
а во вторую — однажды в год один только первосвященник, не без крови, которую приносит за себя и за грехи неведения народа.
Цим Святий Дух показує, що дорога у святиню ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
Сим Дух Святой показывает, что ещё не открыт путь во святилище, доколе стоит прежняя скиния.
Це образ теперішнього часу, коли приносяться дари і жертви, які не можуть у сумлінні зробити досконалим того, хто служить.
Она есть образ настоящего времени, в которое приносятся дары и жертвы, не могущие сделать в совести совершенным приносящего,
Це лиш тілесні установи щодо страв, напоїв та різних обмивань, установлені до часу їх виправлення.
и которые с яствами и питиями, и различными омовениями и обрядами, относящимися до плоти, установлены были только до времени исправления.
Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, —
Но Христос, Первосвященник будущих благ, придя с большею и совершеннейшею скиниею, нерукотворенною, то есть не такового устроения,
і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, — увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення.
и не с кровью козлов и тельцов, но со Своею Кровию, однажды вошёл во святилище и приобрел вечное искупление.
Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла,
Ибо если кровь тельцов и козлов и пепел телицы, через окропление, освящает осквернённых, дабы чисто было тело,
то скільки більше кров Христа, — який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, — очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
то кольми паче Кровь Христа, Который Духом Святым принёс Себя, непорочного, Богу, очистит совесть нашу от мёртвых дел, для служения Богу живому и истинному!
Власне тому він і є посередник нового завіту, щоб — після того, як наступила його смерть для відкуплення гріхів першого завіту — вибрані одержали обітницю вічного спадкоємства.
И потому Он есть ходатай нового завета, дабы вследствие смерти Его, бывшей для искупления от преступлений, сделанных в первом завете, призванные к вечному наследию получили обетованное.
Бо де є заповіт, мусить там наступити смерть заповітника.
Ибо, где завещание, там необходимо, чтобы последовала смерть завещателя,
Заповіт має силу лиш по смерті, він не варт нічого, поки живе заповітник.
потому что завещание действительно после умерших: оно не имеет силы, когда завещатель жив.
Тому навіть і перший завіт був освячений кров'ю.
Почему и первый завет был утверждён не без крови.
Коли Мойсей був проголосив усі заповіді за законом усьому народові, він узяв крови бичків та козлів з водою, червоної вовни та іссопу й покропив саму книгу та ввесь народ,
Ибо Моисей, произнеся все заповеди по закону перед всем народом, взял кровь тельцов и козлов с водою и шерстью червлёною и иссопом, и окропил как самую книгу, так и весь народ,
кажучи: «Це кров завіту, що його Бог установив для вас.»
говоря: «это кровь завета, который заповедал вам Бог».
Так само й намет і ввесь служебний посуд покропив кров'ю.
Также окропил кровью и скинию и все сосуды Богослужебные.
Зрештою, за законом, майже все очищується кров'ю, і без кровопролиття відпущення немає.
Да и все почти по закону очищается кровью, и без пролития крови не бывает прощения.
Тож треба було, щоб тоді, як подоби речей небесних очищувались таким чином, то самі небесні речі — жертвами, багато ліпшими від отих.
Итак, образы небесного должны были очищаться сими, самое же небесное — лучшими сих жертвами.
Христос бо ввійшов не в рукотворну святиню, яка була подобою правдивої, а в саме небо, щоб тепер з'явитися за нас перед обличчям Божим.
Ибо Христос вошёл не в рукотворенное святилище, по образу истинного устроенное, но в самое небо, чтобы предстать ныне за нас перед лицо Божие,
Та й не на те, щоб принести себе самого багато разів у жертву, як входить архиєрей щороку в святиню з не своєю кров'ю;
и не для того, чтобы многократно приносить Себя, как первосвященник входит во святилище каждогодно с чужою кровью;
інакше бо він був би мусів багато разів страждати від заснування світу. Тепер же він раз назавжди з'явився на кінці віків, щоб знищити гріх своєю жертвою.
иначе надлежало бы Ему многократно страдать от начала мира; Он же однажды, к концу веков, явился для уничтожения греха жертвою Своею.
І як призначено людям раз умерти, потім же суд,
И как человекам положено однажды умереть, а потом суд,
так і Христос лише один раз мав себе принести, щоб узяти на себе гріхи багатьох, а вдруге не заради гріха з'явиться тим, що очікують його на спасіння.
так и Христос, однажды принеся Себя в жертву, чтобы подъять грехи многих, во второй раз явится не для очищения греха, а для ожидающих Его во спасение.