Переклад Хоменка

New King James Version

По смерті Ісуса сини Ізраїля спитали в Господа: “Хто з нас має виступати першим проти ханаанян, щоб воювати з ними?”

The Continuing Conquest of Canaan

Now after the death of Joshua it came to pass that the children of Israel asked the Lord, saying, “Who shall be first to go up for us against the Canaanites to fight against them?”

2

І сказав Господь: “Юда нехай виступає. Ось я віддаю край йому в руки.”

2

And the Lord said, “Judah shall go up. Indeed I have delivered the land into his hand.”

3

Юда й сказав своєму братові Симеонові: “Йди зо мною в мою частку, й будемо воювати з ханаанянами; а потім піду й я з тобою в твою частку.” І пішов Симеон разом з ним.

3

So Judah said to Simeon his brother, “Come up with me to my allotted territory, that we may fight against the Canaanites; and I will likewise go with you to your allotted territory.” And Simeon went with him.

4

Виступив Юда, і віддав Господь ханаанян та перізіїв йому на поталу, і розбили вони з них під Безеком десять тисяч чоловік.

4

Then Judah went up, and the Lord delivered the Canaanites and the Perizzites into their hand; and they killed ten thousand men at Bezek.

5

Біля Безеку зіткнулись вони з Адонівезеком, вдарили на нього й розбили ханаанян та перізіїв.

5

And they found Adoni-Bezek in Bezek, and fought against him; and they defeated the Canaanites and the Perizzites.

6

Адонівезек утік, та вони кинулися за ним, схопили його й повтинали йому на руках і на ногах великі пальці.

6

Then Adoni-Bezek fled, and they pursued him and caught him and cut off his thumbs and big toes.

7

Сказав тоді Адонівезек: “Сімдесят царів з повідтинаними пальцями на руках і ногах збирали кришки під столом у мене. Як я вчинив, так Господь відплатив мені!” І привели вони його в Єрусалим, де він і вмер.

7

And Adoni-Bezek said, “Seventy kings with their thumbs and big toes cut off used to gather scraps under my table; as I have done, so God has repaid me.” Then they brought him to Jerusalem, and there he died.

8

І вдарили сини Юди на Єрусалим, опанували його, винищили лезом меча, а місто спалили.

8

Now the children of Judah fought against Jerusalem and took it; they struck it with the edge of the sword and set the city on fire.

9

Потім сини Юди спустились, щоб воювати з ханаанянами, що жили в горах, на півдні, та по узгір'ях.

9

And afterward the children of Judah went down to fight against the Canaanites who dwelt in the mountains, in the [a]South, and in the lowland.

10

Далі виступив Юда проти ханаанян, що жили в Хевроні, — Хеврон же звавсь раніше Кіріят-Арба, — і розбили Шешая, Ахімана й Талмая.

10

Then Judah [b]went against the Canaanites who dwelt in Hebron. (Now the name of Hebron was formerly Kirjath Arba.) And they killed Sheshai, Ahiman, and Talmai.

11

А звідтіля пішов на мешканців Девіру, що звався колись Кіріят-Сефер.

11

From there they went against the inhabitants of Debir. (The name of Debir was formerly Kirjath Sepher.)

12

І обіцяв тоді Калев: “Хто нападе на Кіріят-Сефер і візьме його, за того віддам дочку мою Ахсу.”

12

Then Caleb said, “Whoever attacks Kirjath Sepher and takes it, to him I will give my daughter Achsah as wife.”

13

І взяв його Отнієл, син Кеназа, меншого Калевового брата, і віддав він за нього дочку свою Ахсу.

13

And Othniel the son of Kenaz, Caleb’s younger brother, took it; so he gave him his daughter Achsah as wife.

14

А коли вона прибула, він підмовив її просити в батька поле; і як зіскочила з осла, Калев спитав її; “Що тобі?”

14

Now it happened, when she came to him, that [c]she urged him to ask her father for a field. And she dismounted from her donkey, and Caleb said to her, “What do you wish?”

15

А та до нього: “Дай мені, — каже, — благословення: дав бо єси мені суху землю, дай мені і джерела вод! І дав він їй горішні й долішні джерела.

15

So she said to him, “Give me a blessing; since you have given me land in the South, give me also springs of water.”
And Caleb gave her the upper springs and the lower springs.

16

Сини кенія Ховава, Мойсеєвого тестя, з Пальмового міста, повиходили разом із синами Юди в пустиню Юди, що на південь від Араду; пішли вони й оселились з амалекитянами.

16

Now the children of the Kenite, Moses’ father-in-law, went up from the City of Palms with the children of Judah into the Wilderness of Judah, which lies in the South near Arad; and they went and dwelt among the people.

17

Згодом двигнувся Юда з братом Симеоном, і розбили вони ханаанян, що жили в Цефаті, і цілком знищили його, тим і прозвано те місто Хорма.

17

And Judah went with his brother Simeon, and they attacked the Canaanites who inhabited Zephath, and utterly destroyed it. So the name of the city was called Hormah.

18

Далі завоював Юда Газу з її околицею, Аскалон з околицею й Екрон з околицею.

18

Also Judah took Gaza with its territory, Ashkelon with its territory, and Ekron with its territory.

19

Господь був з Юдою, так що він посів гори. Подолян же не здолав прогнати, бо в них були залізні колісниці.

19

So the Lord was with Judah. And they drove out the mountaineers, but they could not drive out the inhabitants of the lowland, because they had chariots of iron.

20

І дали вони Калевові Хеврон, як заповідав Мойсей, і повиганяв він звідтіль трьох синів Анака.

20

And they gave Hebron to Caleb, as Moses had said. Then he [d]expelled from there the three sons of Anak.

21

Євусіїв же, мешканців Єрусалиму, не повиганяли сини Веніямина, так що живуть євусії в Єрусалимі з синами Веніямина по цей день.

21

But the children of Benjamin did not drive out the Jebusites who inhabited Jerusalem; so the Jebusites dwell with the children of Benjamin in Jerusalem to this day.

22

Дім Йосифа виступив і собі проти Бетела, і Господь був з ними;

22

And the [e]house of Joseph also went up against Bethel, and the Lord was with them.

23

бо як вони розглядали Бетел, що звався перше Луз,

23

So the [f]house of Joseph sent men to spy out Bethel. (The name of the city was formerly Luz.)

24

побачили розглядачі чоловіка, що виходив з міста, і сказали йому “Покажи нам, де можна вломитись у місто, й ми тебе помилуємо.”

24

And when the spies saw a man coming out of the city, they said to him, “Please show us the entrance to the city, and we will show you mercy.”

25

І він показав їм вхід до міста, й вони побили його вістрям меча, чоловіка ж того й усю родину відпустили.

25

So he showed them the entrance to the city, and they struck the city with the edge of the sword; but they let the man and all his family go.

26

Пішов той чоловік у хеттитську землю, збудував місто й назвав його Луз. Так зветься воно й по цей день.

26

And the man went to the land of the Hittites, built a city, and called its name Luz, which is its name to this day.

27

Манассія не прогнав мешканців Бетшеану з його присілками, ані мешканців Танаху з його присілками, ані мешканців Дору з його присілками, ані мешканців Ївлеаму з його присілками, ані мешканців Мегіддо з його присілками. І зостались ханааняни вперто жити в цій країні.

27

Incomplete Conquest of the Land

However, Manasseh did not drive out the inhabitants of Beth Shean and its villages, or Taanach and its villages, or the inhabitants of Dor and its villages, or the inhabitants of Ibleam and its villages, or the inhabitants of Megiddo and its villages; for the Canaanites were determined to dwell in that land.

28

Як же Ізраїль вбився в потугу, зробив він їх рабами, повиганяти ж їх — не повиганяв він.

28

And it came to pass, when Israel was strong, that they put the Canaanites [g]under tribute, but did not completely drive them out.

29

Та й Ефраїм теж не повиганяв ханаанян, що жили в Гезері, так і зостались ханааняни жити в Гезері.

29

Nor did Ephraim drive out the Canaanites who dwelt in Gezer; so the Canaanites dwelt in Gezer among them.

30

Завулон не повиганяв мешканців Кітрону і Нагалолу. Так і жили ханааняни поміж ними, але були їхніми рабами.

30

Nor did Zebulun drive out the inhabitants of Kitron or the inhabitants of Nahalol; so the Canaanites dwelt among them, and [h]were put under tribute.

31

Ашер не повиганяв мешканців Акко й мешканців Сидону, Хелеву, Ахзіву, Хелви, Афеку і Рехову,

31

Nor did Asher drive out the inhabitants of Acco or the inhabitants of Sidon, or of Ahlab, Achzib, Helbah, Aphik, or Rehob.

32

і жили ашерії серед ханаанян, мешканців краю, бо вони їх не повиганяли.

32

So the Asherites dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land; for they did not drive them out.

33

Нафталі не повиганяв мешканців Бетшемешу і Бет-Анату, і жив серед ханаанян, що перебували в цій країні, але мешканці Бетшемешу і Бет-Анату стали їхніми рабами.

33

Nor did Naphtali drive out the inhabitants of Beth Shemesh or the inhabitants of Beth Anath; but they dwelt among the Canaanites, the inhabitants of the land. Nevertheless the inhabitants of Beth Shemesh and Beth Anath were put under tribute to them.

34

Аморії ж відкинули даніїв у гори й не давали їм спускатись у долину.

34

And the Amorites forced the children of Dan into the mountains, for they would not allow them to come down to the valley;

35

І жили аморії й далі в Гархересі, в Аялоні й у Шаалвімі. Як же почав дім Йосифа брати над ними гору, вони стали їхніми кріпаками.

35

and the Amorites were determined to dwell in Mount Heres, in Aijalon, and in [i]Shaalbim; yet when the strength of the house of Joseph became greater, they [j]were put under tribute.

36

Границя ж аморіїв ішла від узвозу Акраббім і від Селі далі вгору.

36

Now the boundary of the Amorites was from the Ascent of Akrabbim, from Sela, and upward.

Паралельне читання

Переклад Хоменка

New King James Version

Суддів 1

Judges 1