Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Того часу не було царя в Ізраїлі, а Данове коліно шукало собі тоді наділу, де могло б осістись, бо йому й доти ще не випало наділу серед колін Ізраїля.
В то время у Израиля не было царя. Род Дана искал себе место, где бы поселиться. Другие израильские семьи уже имели свою землю, а семья Дана ещё не имела земли.
От і послали сини Дана зо свого роду п'ятьох мужів, мужів відважних, з Цори та Ештаолу, щоб обійти й розглянути край. Вони їм наказали: “Ідіть, розглядайте край!” Прибули вони в Ефраїм-гори до господи Міхая й там заночували.
Народ Дана послал пять воинов, чтобы они нашли хорошую землю, где бы можно было поселиться. Эти пятеро человек были из городов Аоры и Естаола. Их выбрали потому, что они были изо всех семей рода Дана. Им сказали: "Идите и разведайте землю". Они пришли в горную страну Ефремову к дому Михи и переночевали там.
А перебуваючи в господі в Міхая, впізнали вони голос молодого левіта, зайшли до нього та й спитали його: “Хто тебе сюди завів? Що ти тут робиш? За чим ти тут?”
Когда они подходили к дому Михи, то услышали и узнали голос молодого левита. Они остановились у дома Михи и спросили у юноши: "Кто тебя привел сюда? Что ты здесь делаешь и чем занимаешься?".
А той відказав їм: так і так, мовляв, обійшовся зі мною Міхай: найняв мене, щоб я був священиком у нього.
Юноша рассказал им о том, что сделал для него Миха. Он сказал: "Миха нанял меня, и я у него священник".
Вони його й просять: “Спитай, будь ласка, у Бога, щоб нам знати, чи пощастить нам у дорозі, що оце верстаємо.”
Они сказали ему: "Спроси Бога, чтобы знать нам, будут ли успешными наши поиски места, где жить".
Каже до них священик: “Ідіть лишень з миром: дорога, що її верстаєте, Господеві вгодна.”
Священник сказал им: "Идите с миром. Господь поведёт вас".
То й пішли собі далі п'ятеро мужів та й дійшли до Лаїшу. Там побачили, як люди живуть безпечно в місті, звичаєм сидонським, тихо та спокійно, нічого їм земного не бракує, й були вони в достатках. Від сидоніїв були вони далеко й із Сирією не мали взаємин.
И пошли те пятеро мужчин, и пришли в город Лаис. Они увидели, что народ там живёт спокойно, и управляют им сидоняне. У людей есть всё, и жизнь у них тихая и беспечная. У них нет врагов, которые обижали бы их. Живут они далеко от города Сидона, и ни с кем у них нет никаких дел.
Якже повернулися вони в Цору й Ештаол до своїх братів, ті їх питають: “Із чим ви приходите?”
Пятеро мужчин возвратились в Аору и Естаол, и родственники спросили их: "Что вы узнали?"
А ті відповіли: “Вставайте, двигнемося на них, бо ми огледіли їх землю: земля справді прегарна! А ви оце сидите безчинно! Не гайтесь довше, хутенько в дорогу, щоб зайняти ту землю!
Они ответили: "Мы нашли землю, и она очень хороша. Не медлите! Нападите на них и возьмите эту землю!
Коли прибудете туди, то знайдете людей безпечних, а землю широку та простору: її віддасть Бог вам у руки, місце, де не бракує нічого з усього того, що земля родить.”
Когда вы придёте туда, то увидите, что земля та обширна, и нет там ни в чём недостатка, и что народ там не ожидает атаки. Несомненно, Бог дал нам эту землю".
І рушили звідти, з Цори й Ештаолу, шістсот озброєних людей з роду Дана.
И отправились из Аоры и Естаола шестьсот человек из семьи Дана. Они были готовы к войне.
Двигнулися вони й отаборились у Кіріят-Єарім, у Юдеї. Тим і прозивається те місце по цей день Табір Дана — це той, за Кіріят-Єарімом.
По дороге в Лаис они остановились и разбили лагерь возле города Кириафиарим в Иудее. И поэтому это место, на западе от Кириафиарима до сих пор называют "Лагерь Дана".
І звідти пройшли в Ефраїм-гори й прибули до господи Міхая.
Оттуда они отправились в горную страну Ефремову и пришли к дому Михи.
Тоді озвались ті п'ятеро мужів, що ходили в Лаїш на розвідини землі, й сказали своїм братам: “Чи знаєте, що в цих хатах є ефод і терафи та різьблений і литий бовван? Зміркуйте ж оце, що маєте робити!”
И сказали те пятеро, которые ходили исследовать земли Лаиса, родственникам своим: "В одном из этих домов есть ефод. Ещё там есть домашние идолы и истукан, покрытый серебром. Вы знаете, что сделать, — возьмите их".
І завернувши туди, ввійшли до молодого левіта в хату, тобто в хату до Міхая, та й привітали його.
Они остановились у дома Михи, зашли в дом молодого левита и приветствовали его.
А шістсот чоловік, із синів Дана, у військовій зброї, стояли при вході в ворота.
А шестьсот воинов Дана стояли у ворот. Все они были вооружены и готовы воевать.
П'ятеро ж мужів, що ходили на розглядини землі, ввійшовши туди, забрали різьбленого боввана, ефод і терафи та й литого боввана й священика. А шістсот людей в повнім бойовім виряді стояли при вході в ворота.
А пятеро разведчиков зашли в дом и взяли истукана, ефод, домашних идолов и серебряного идола. Священник стоял у ворот с теми шестьюстами вооруженными воинами.
І от як ті, що вдерлись у хату Міхая, забрали різьбленого боввана, ефод, терафи й литого боввана, священик спитав їх: “Що то ви робите?”
Когда зашли в дом и взяли истукана, ефод, домашних идолов и серебряного идола. Молодой левит спросил их: "Что вы делаете?"
Вони ж йому відказали: “Мовчи, затули рота рукою та йди з нами: будеш нам батьком і священиком. Що бо тобі ліпше: бути священиком у домі одного чоловіка чи бути священиком у цілому коліні й в роді в Ізраїлі?”
Пятеро мужчин ответили: "Молчи! Не говори ни слова. Иди с нами и будь у нас отцом и священником. Лучше ли тебе быть священником в доме одного человека или быть священником целого племени и рода Израильского?"
Зрадів священик і, взявши ефода, терафи та литого боввана, пішов посеред гурту.
Левит обрадовался. Он взял ефод, домашних идолов и кумира, и пошёл с народом Дана.
І повернувшись, пішли вони далі, виправивши дітей, худобу й майно поперед себе.
Они повернулись и пошли от дома Михи, и пустили впереди себя детей своих, животных и всё своё имущество.
Були вони вже далеко від Міхаєвої хати, коли люди, що жили по сусідніх хатах, зібралися й кинулися навздогінці за синами Дана
Когда они удалились от этого места, жители домов, по соседству с домом Михи, собрались вместе, погнались за ними и догнали их.
і стали кричати до них. Ті ж, обернувшися, спитали в Міхая: “Що тобі, що ти з таким гуртом прибув?”
Люди Михи кричали народу Дана. И сыны Дана повернулись к ним и спросили Миху: "В чем дело? Почему ты так кричишь?"
А той: “Ви забрали мого бога, Що я собі зробив був, і священика, й пішли геть, нічого не зоставивши мені, та ще й смієте мене питати, що мені?”
Миха ответил: "Вы забрали моих идолов, которых я сделал для себя. Вы также забрали моего священника. Так с чем же я остался? Что же вы спрашиваете меня, почему я кричу?"
І відказали йому сини Дана: “Не так то дуже роззявляй на нас свого рота, а то роздратовані люди кинуться на вас, і згинеш, сам ти й ті, що в тебе в хаті.”
Люди Дана сказали ему: "Ты лучше не спорь с нами. Некоторые из нас очень вспыльчивы, и если ты будешь кричать, они нападут на вас и погубят тебя и твой народ".
І пішли собі сини Дана далі. Міхай же, побачивши, що вони дужчі за нього, повернувся та й пішов назад додому.
Затем люди Дана повернулись и пошли своей дорогой. Миха же, зная, что эти люди намного сильнее его, вернулся к себе домой.
Забравши таким робом те, що зробив був собі Міхай, разом із священиком, що був при ньому, двигнулися вони на Лаїш, на людей тихих та спокійних, і побили їх лезом меча, місто ж вогнем спалили.
Так народ Дана взял то, что сделал Миха, и священника, который был у него, и пришёл в Лаис. Они напали на людей, живущих там в мире и не ожидавших нападения. Они побили народ этот мечами, а город сожгли.
Ніхто не допоміг їм, бо місто було далеке від Сидону, й не мали вони ні з ким ніяких взаємин. Було воно в долині, що тягнулася до Бет-Рехову. Потім відбудували вони місто й осілись у ньому,
Некому было помочь людям, живущим в Лаисе, так как он был далеко от Сидона, и народ Лаиса не имел ни с кем дела. Лаис находился в долине, которая принадлежала городу Беф-Рехов. Народ Дана построил новый город на этом месте, и этот город стал их домом.
і назвали його “Дан”, за іменем предка свого Дана, що був народився в Ізраїля; спершу ж те місто звалось Лаїш.
Они дали ему новое имя: Дан. Они назвали его так в честь своего предка Дана, сына Израилева. Но сначала этот город назывался Лаис.
І поставили сини Дана в себе того різьбленого боввана, священиками ж у коліні Дана був Йонатан, син Гершома, сина Мойсея, сам він і сини його, аж по день поневолення краю.
Народ Дана поставил идолов у себя в городе. Они сделали своим священником Ионафана, сына Гирсона, который был сыном Манассии. Ионафан и сыновья его были священниками в колене Дановом до тех пор, пока народ Израиля не был захвачен в плен и переселён в Вавилон.