Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Cовременный перевод WBTC
Тоді ефраїмії мовили до Гедеона: “Чому це ти зробив так з нами, що не покликав нас, коли йшов на війну з мідіянами?” І сварилися вони з ним тяжко.
Ефремляне разозлились на Гедеона. Когда они нашли его, то спросили: "Почему ты так поступил с нами? Почему не позвал нас, когда вышел воевать с мадианитянами?".
А він відказав їм: “Що я зробив інше, ніж ви? Хіба підбирання останків винограду Ефраїмом не ліпше від винозборів Авієзера?
Гедеон ответил им: "Разве вы не сделали больше, чем я сделал? Разве вы, народ Ефрема, не собираете лучший урожай, чем моя семья, семья Авиезера? И во время сбора урожая на ваших полях разве не остаётся больше винограда, чем на полях моей семьи?!
Бог дав вам у руки мідіянських князів Орева й Зеева. Що ж міг би я зробити такого, як ви?” Як це промовив, угамувався гнів їхній на нього.
Так и сейчас: ваш урожай лучше. Господь отдал в ваши руки мадиамских вождей Орива и Зива! Как же я могу сравнивать свой успех с тем, что сделали вы?". Когда Ефремляне услышали ответ Гедеона, они уже так не сердились, как раньше.
Прибувши до Йордану, Гедеон перейшов на той бік, сам він і триста чоловік, що були з ним, стомлені погонею за ворогом.
Затем Гедеон и с ним триста человек пришли к реке Иордан и переправились на другой берег. Они были уставшие и голодные.
І попросив він мешканців Суккоту: “Дайте, будь ласка, хліба людям, що йдуть зо мною, бо вони стомились моєю гонитвою за Зевахом і Цалмунною, мідіянськими царями.”
Гедеон сказал жителям Сокхофа: "Накормите моих солдат. Они очень устали, а мы преследуем Зевея и Салмана, царей Мадиамских".
А князі суккотські відповіли: “Хіба долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам давати хліб для твого війська?”
Но правители города Сокхофа сказали Гедеону: "Почему мы должны кормить твоих воинов? Вы ещё не поймали Зевея и Салмона".
І сказав Гедеон: “Гаразд! Як Господь видасть Зеваха й Цалмунну мені в руки, я пороздираю ваше тіло глодами, що в пустині, ще й будяками.”
Тогда Гедеон сказал: "За то, что вы не дали нам хлеба, я вернусь сюда, когда Господь отдаст мне в руки Зевея и Салмона, и растерзаю тело ваше колючками пустыни и шиповника".
Звідти він двигнувся на Пенуел і сказав його мешканцям так само; а люди в Пенуелі відповіли йому так само, як жителі Суккоту.
Гедеон ушёл из Сокхофа и пришёл в город Пенуэл, и там попросил у жителей хлеба, но они ответили ему так же, как ответили жители Сокхофа.
Тоді він погрозив і мешканцям Пенуелу: “Як вернусь живим-здоровим, зруйную оцю твердиню.”
Гедеон сказал им: "После моей победы я вернусь сюда и разрушу эту башню".
Зевах же і Цалмунна були в Каркорі зо своїм військом — до п'ятнадцять тисяч чоловік, — усе, що зосталося з цілого табору синів сходу, бо полягло їх сто двадцять тисяч чоловік, які справувались добре шаблею.
Зевей и Салман были в городе Каркор со своим войском. Войско их состояло из пятнадцати тысяч человек, оставшихся из всего войска жителей востока. Сто двадцать тысяч сильных солдат этого войска были уже убиты.
Двигнувся, отже, Гедеон шляхом кочовиків на схід Новаху й Йогвеги та й ударив на табір, що спочивав собі безпечно.
Гедеон пошёл по дороге к востоку от городов Новы и Иогбеги, пришёл к городу Каркор и напал на врагов, когда они не ожидали атаки.
Зевах і Цалмунна втекли, він же кинувся за ними й упіймав обох царів мідіянських, Зеваха й Цалмунну, нагнавши страх на все військо.
Зевей и Салман бежали, но Гедеон погнался за ними и поймал мадиамских царей. Так Гедеон и его люди разбили войско врага.
Коли Гедеон, син Йоаша, повертався з війни Херес-схилом,
И вернулся Гедеон, сын Иоаса, с войны. Он возвращался через горный перевал, который назывался перевалом Хереса.
упіймав він хлопчину з Суккоту й випитував його, а той виписав йому сімдесят сім князів і старших суккотських.
Гедеон захватил юношу из города Сокхофа и стал его допрашивать, и он написал Гедеону семьдесят семь имён вождей и старейшин города Сокхофа.
Прийшовши до суккотян, сказав: “Ось Зевах та Цалмунна, за яких ви глузували з мене, казавши: хіба, мовляв, долоні Зеваха й Цалмунни вже в руках у тебе, щоб нам харчувати твоїх стомлених людей?”
Гедеон пришёл в Сакхофу и сказал жителям: "Вот Зевей и Салман. А вы смеялись надо мной и говорили: Почему мы должны давать еду твоим уставшим солдатам? Вы ведь ещё не поймали Зевея и Салмана".
Схопив він тоді старших міста і, взявши пустельняних глодів і будяків, почав шмагати ними суккотян.
Он взял старейшин города Сакхофа и в наказание бил их колючками пустынными и шиповником.
В Пенуелі ж зруйнував він твердиню і повбивав мешканців міста.
Гедеон разрушил Пенуэльскую башню и перебил жителей города.
Тоді спитав Зеваха й Цалмунну: “Як виглядали мужі, що ви їх повбивали на Таворі?” А ті й відповіли: “Так, як ти. Кожний на вид, немов царенко.”
Затем он спросил Зевея и Салмана: "Как выглядели те люди, которых вы убили на горе Фавор?". Зевей и Салман ответили: "Они были похожи на тебя. Каждый из них был похож на принца".
Він же відказав: “То були мої брати, сини матері моєї. Як жив Господь! Якби ви були зоставили їх живими, я не вбивав би вас.”
Гедеон сказал: "Это были мои братья, сыновья моей матери! Клянусь Живым Господом, если бы вы не убили их, я не убил бы вас сейчас".
І повелів він Єтерові, своєму первородному: “Встань, убий їх!” Та хлопчина не виймав меча з піхви, боявся, був бо ще маленький.
Повернувшись к Иеферу, своему старшему сыну, он сказал: "Убей этих царей". Но Иефер не вынул свой меч, потому что был ещё молод и боялся.
Озвались тоді Зевах й Цалмунна: “Встань сам і повбивай нас. Який бо чоловік, така в нього й сила!” Встав Гедеон та й убив Зеваха й Цалмунну, й забрав бляшки, що були на шиї в їхніх верблюдів.
Тогда Зевей и Салман сказали Гедеону: "Иди и убей нас сам. У тебя для этого достаточно силы". Тогда Гедеон убил Зевея и Салмана и снял с шей их верблюдов украшения, имеющие форму серповидной луны.
Тоді ізраїльтяни сказали до Гедеона: “Прав нами, ти сам і син твій, і син твого сина, бо ти визволив нас із рук мідіян.”
Народ Израиля сказал Гедеону: "Ты спас нас от мадианитян. Властвуй над нами, и пусть сын твой и правнук твой властвуют над нами".
Гедеон же відрік їм: “Не буду правити я вами, не буде правити вами й син мій: Господь нехай править вами.”
Но Гедеон ответил израильтянам: "Ни я не буду властвовать над вами, ни сын мой не будет. Пусть Господь владеет вами".
А далі Гедеон додав: “Хочу в вас чогось попросити: дайте мені кожен з вас по каблучці з вашої здобичі.” Вони бо носили золоті каблучки, бо були ізмаїльтяни.
Среди побеждённых были те, кто носил золотые серьги, измаильтяне. Гедеон сказал народу Израиля: "Прошу вас об одном: пусть каждый из вас даст мне по одной золотой серьге из своей добычи".
Вони ж відповіли: “Ми радо дамо тобі їх.” Розстелили вони плащ, і кожен кинув туди каблучку із своєї здобичі.
Они сказали, что с радостью отдадут ему то, что он просит. Они разложили одежду на дороге, и каждый бросил туда по серьге из своей добычи.
І було золотих каблучок, що він попросив, вагою тисяча сімсот шеклів, опріч бляшок, ковтків та пурпурових шат, що були на царях мідіянських, і опріч нашийників, що були на шиях верблюдів.
Когда они собрали эти серьги, то весу в них было тысяча семьсот золотых сиклей. Кроме того, ему дали в подарок золотые серпы, подвески и пурпурные одежды, которые носили мадиамские цари. И ещё дали ему золотые цепи, которые были на шее у их верблюдов.
Гедеон же зробив з того ефод і поставив його в своїм ріднім місті, в Офрі, і весь Ізраїль блудував там з ним, і це стало пасткою для Гедеона та його родини.
Из этого золота Гедеон сделал ефод и положил его в своём городе Офре, и израильтяне стали поклоняться ему. Они не были верны Богу и поклонялись ефоду, и он стал ловушкой для Гедеона и всей его семьи.
Так упокорились мідіяни перед синами Ізраїля і не задирали більше голову вгору. І земля жила миром сорок років, за часів Гедеона.
И смирились мадианитяне перед народом израильским и не причиняли больше хлопот. И покоилась земля сорок лет, пока жив был Гедеон.
Було ж у Гедеона сімдесят синів, яким усім він доводився рідним батьком, мав бо жінок багато.
У Гедеона было семьдесят сыновей. Их было так много потому, что у него было много жён.
А наложниця його, що жила в Сихемі, вродила йому також сина, й назвав він його Авімелех.
И была у него также наложница, которая жила в городе Сихеме. Она родила ему сына, которого назвали Авимелех.
Помер Гедеон, син Йоаша, в глибокій старості, й поховано його в гробниці його батька Йоаша, у Офрі Авієзеріїв.
Гедеон, сын Иоаса, умер в глубокой старости и был похоронен в могиле отца его в городе Офре, где жила вся семья Авиезерова.
А коли Гедеон помер, блудували сини Ізраїля знову за Ваалом й ставили Ваал-Беріта собі за бога.
Как только Гедеон умер, народ Израиля снова изменил Богу и стал поклоняться Ваалам, сделав своим богом Ваалверифа.
І не пам'ятали сини Ізраїля про Господа, Бога свого, що визволяв їх скрізь із рук ворогів їх,
Израильтяне не помнили Господа, Бога своего, Который избавил их от всех врагов, окружавших Израиль.