Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Хоменка
Новый русский перевод
Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
Авимелех, сын Еруббаала, пришел к братьям своей матери в Шехем и сказал им и всему клану своей матери:
“Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам'ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.”
— Спросите всех жителей Шехема: «Что для вас лучше, чтобы вами правили все семьдесят сыновей Еруббаала или всего лишь один?» Помните, что я — ваша плоть и кровь.
Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: “Він брат нам.”
Когда братья его матери пересказали все это жителям Шехема, они склонились на сторону Авимелеха, потому что говорили: «Он наш брат».
То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
Они дали ему семьдесят шекелей46 серебра из храма Баал-Берита, и Авимелех нанял на них праздных и безрассудных людей, которые пошли за ним.
Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
Он пришел в дом своего отца в Офре и убил семьдесят своих братьев, сыновей Еруббаала, на одном камне. Но Иотам, самый младший сын Еруббаала, спрятался и спасся.
Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам'ятковим дубом, що був біля Сихему.
Все жители Шехема и Бет-Милло собрались у дуба в Шехеме и провозгласили Авимелеха царем.
Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: “Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
Когда об этом рассказали Иотаму, он поднялся на вершину горы Гаризим и закричал им:
— Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
— Послушайте меня, жители Шехема, чтобы и Бог послушал вас!
Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
Пошли однажды деревья помазать над собою царя. Они сказали оливе: «Царствуй над нами».
Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
Но олива сказала: «Бросить ли мне свое масло — богов и людей им славят, — чтобы править деревьями?»
Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
Инжиру сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
Но сказал им инжир: «Бросить ли мне свой плод, такой хороший и вкусный, чтобы править деревьями?»
Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
Сказали деревья лозе виноградной: «Ты приди, царствуй над нами».
А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
Но лоза им сказала: «Бросить ли мне свой сок — богов и людей веселит он, — чтобы править деревьями?»
Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
Тогда терновнику сказали деревья: «Ты приди, царствуй над нами».
Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
И терновник ответил деревьям: «Если вы и вправду хотите помазать меня над собою царем, то приходите, в тени моей покойтесь; но если нет, то пусть выйдет из терновника пламя и пожрет ливанские кедры».
Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
Итак, честно ли и достойно ли вы поступили, провозгласив Авимелеха царем? По совести ли вы поступили с Еруббаалом и его семьей, так ли обошлись с ним, как он того заслуживает?
за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
Мой отец сражался за вас, рисковал жизнью, чтобы избавить вас от руки Мадиана
ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
(но сегодня вы восстали против семьи моего отца, убили семьдесят его сыновей на одном камне и сделали Авимелеха, сына его рабыни, царем над жителями Шехема, потому что он ваш брат).
якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
Если сегодня вы поступили с Еруббаалом и его семьей честно и достойно, то радуйтесь за Авимелеха, и пусть он радуется за вас!
Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!”
Но если нет, то пусть из Авимелеха выйдет пламя и пожрет вас, жители Шехема и Бет-Милло, и пусть из вас, жители Шехема и Бет-Милло, выйдет пламя и пожрет Авимелеха!
І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
Иотам бежал и поселился в городе Беэре, потому что боялся своего брата Авимелеха.
Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
Бог послал злого духа между Авимелехом и жителями Шехема, и жители Шехема стали поступать с Авимелехом вероломно.
щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
Это произошло, чтобы жестокость с семьюдесятью сыновьями Еруббаала была наказана,47 и кровь их легла на их брата Авимелеха и на жителей Шехема, которые помогли ему убить своих братьев.
Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
Жители Шехема из вражды к нему устраивали засады на горных вершинах, чтобы грабить каждого проходящего мимо, и об этом было донесено Авимелеху.
Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
В Шехем пришел Гаал, сын Эведа, вместе со своими братьями, и жители Шехема поверили ему.
І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
Они вышли в поле, собрали виноград, давили его и праздновали. Они пошли в храм своего бога, ели и пили и проклинали Авимелеха.
Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: “Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
Гаал, сын Эведа, сказал:
— Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
— Кто такой Авимелех и кто такие мы в Шехеме, чтобы подчиняться ему? Разве он не сын Еруббаала, и разве не Зевул его наместник? Служите людям Хамора, отца Шехема! Зачем нам служить Авимелеху?
Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!”
Если бы только эти люди были у меня под началом! Тогда я избавился бы от Авимелеха. Я бы сказал48 ему: «Собери свое войско и выходи!»
Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
Когда Зевул, правитель города, услышал слова Гаала, сына Эведа, он очень разгневался.
і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: “Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
Он тайно послал вестников к Авимелеху, чтобы сказать ему:
— Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
— Гаал, сын Эведа, и его братья пришли в Шехем и возмущают город против тебя.
Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
Итак, приходи ночью со своими воинами и устрой в поле засаду.
завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.”
А утром, на рассвете, напади на город. Когда Гаал и его воины выйдут против тебя, делай с ними все, что можешь.
Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
Авимелех вместе со всеми своими воинами отправился в путь, и они залегли в засаду у Шехема четырьмя отрядами.
Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
А Гаал, сын Эведа, вышел и стоял у входа в городские ворота как раз тогда, когда Авимелех и его воины выходили из засады.
Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: “Он спускається військо з вершин гір.” А Зевул йому: “То тінь від гір здається тобі людьми.”
Увидев их, Гаал сказал Зевулу:
— Гляди, с горных вершин спускаются люди!
Зевул ответил:
— Тени от гор кажутся тебе людьми.
— Гляди, с горных вершин спускаются люди!
Зевул ответил:
— Тени от гор кажутся тебе людьми.
Озвавсь Гаал удруге та й сказав: “Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.”
Но Гаал вновь сказал:
— Гляди, с возвышенности49 спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.50
— Гляди, с возвышенности49 спускаются люди, и один отряд идет со стороны дуба Колдунов.50
Тут Зевул йому й каже: “Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!”
Зевул сказал ему:
— Где твоя похвальба,51 ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
— Где твоя похвальба,51 ты, говоривший: «Кто такой Авимелех, чтобы нам ему подчиняться?» Разве не этих людей ты высмеивал? Выходи же теперь и сразись с ними!
І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
Гаал пошел во главе жителей Шехема и сразился с Авимелехом.
Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
Авимелех погнался за ним, и он побежал от него. Многие пали ранеными у самого входа в ворота.
Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
Авимелех расположился в Аруме, а Зевул выгнал Гаала и его братьев из Шехема.
На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
На следующий день жители Шехема вышли в поле, и об этом донесли Авимелеху.
Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх.
Он взял своих воинов, разделил их на три отряда и устроил в поле засаду. Увидев людей, которые выходили из города, он поднялся и напал на них.
Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
Авимелех и отряды, которые были с ним, поспешили занять место у входа в городские ворота, а два отряда ринулись на тех, кто был в поле, и стали убивать их.
І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
Весь день Авимелех воевал с городом, пока не взял его и не перебил его жителей. После этого он сровнял город с землей и засыпал это место солью.
Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
Услышав об этом, все жители Шехемской башни вошли в убежище храма Эл-Берита.52
Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
Когда Авимелеху донесли, что они собрались там,
пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: “Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!”
он вместе со всеми своими воинами поднялся на гору Цалмон. Он взял топор, срубил несколько веток и положил их на плечи. Затем он приказал воинам, которые были с ним:
— Быстро делайте то же, что и я.
— Быстро делайте то же, что и я.
І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
И все его воины нарубили веток и пошли за Авимелехом. Они сложили их у убежища и подожгли его вместе с теми, кто в нем был. И все, кто был в Шехемской башне, около тысячи мужчин и женщин, погибли.
Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
Затем Авимелех пошел к Тевецу, осадил его и захватил.
Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
Но в городе была крепкая башня, и туда бежали все мужчины и женщины — все жители города. Они заперлись изнутри и поднялись на крышу башни.
Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
Авимелех пришел к башне и напал на нее, но когда он приблизился ко входу, чтобы поджечь ее,
Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
одна женщина сбросила ему на голову обломок жернова и проломила ему череп.
Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому “Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!” Пробив його тоді джура, й він помер.
Он тотчас же подозвал своего оруженосца и сказал ему:
— Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина».
Слуга пронзил его, и он умер.
— Вытащи меч и убей меня, чтобы не говорили обо мне: «Его убила женщина».
Слуга пронзил его, и он умер.
Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
Увидев, что Авимелех умер, израильтяне разошлись по домам.
Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
Так Бог воздал за зло, которое Авимелех сделал своему отцу, убив семьдесят своих братьев.