Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (1 Самуїла 23) | (1 Самуїла 25) →

Переклад Хоменка

Cовременный перевод WBTC

  • Вийшов Давид звідти й перебував у неприступних місцях Ен-Геді.
  • Когда Саул вернулся после погони за филистимлянами, ему сказали: "Давид в пустыне Эн-Гадди".
  • Якже Саул повернувся з гонитви за філістимлянами, йому донесли: он Давид у пустині Ен-Геді.
  • Саул отобрал три тысячи человек из всего Израиля и пошёл искать Давида и его людей у скал Диких Коз.
  • Взяв тоді Саул три тисячі чоловік, вибраних з усього Ізраїля, й пустивсь шукати Давида та його людей на Скелях Диких Кіз.
  • И пришёл он к овечьему загону у дороги. Там была пещера, и Саул зашёл туда по нужде. Давид же и его люди прятались в глубине пещеры.
  • Прийшов він до кошар, що були при дорозі; а була там печера, й Саул увійшов до неї покрити собі ноги, тим часом як Давид із своїми людьми сиділи в глибині печери.
  • И сказали люди Давиду: "Сегодня тот день, о котором говорил тебе Господь! Господь говорил тебе: "Я предам врага твоего в руки твои, и делай с ним что пожелаешь"". Давид незаметно подкрался к Саулу и отрезал край от его верхней одежды, и Саул не видел его.
  • Кажуть люди Давидові до нього: «Оце той день, що про нього казав тобі Господь: Ось я даю твого ворога тобі в руки: роби з ним, що тобі довподоби.» Устав Давид і крадькома відтяв кусень поли верхньої одежі в Саула.
  • Потом Давид почувствовал угрызения совести, что отрезал край от одежды Саула.
  • Та потім заворушилось у Давида сумління, що він відтяв кусень поли одежі в Саула,
  • Давид говорил своим людям: "Я надеюсь, Господь не даст мне ещё раз сделать подобное своему господину. Саул — избранный Господом царь. Я не должен поднимать руку на Саула, потому что он помазанник Господа!"
  • і він сказав своїм людям: «Нехай Господь мене боронить, щоб я чинив так з моїм паном, з Господнім помазаником, щоб накладав на нього руку: таж він помазаник Господній!»
  • Давид удержал людей своими словами и не дал им напасть на Саула. И Саул вышел из пещеры и пошёл своей дорогой.
  • І перемовив Давид своїх людей тими словами й не дозволив їм накинутися на Саула. І встав Саул і пішов далі дорогою своєю.
  • Затем Давид вышел из пещеры и крикнул Саулу: "Господин мой царь!" Саул оглянулся, и Давид поклонился ему и пал лицом на землю.
  • Потім встав і Давид, вийшов з печери та й закричав услід Саулові: «Пане мій, царю!» Коли ж озирнувся Саул позад, Давид припав лицем до землі й вклонився.
  • Давид сказал Саулу: "Почему ты слушаешь людей, которые говорят, что я замышляю зло против тебя?
  • І каже Давид до Саула: «Чому ти слухаєш людського наговору, мовляв, Давид хоче тобі лиха?
  • Я не хочу причинить тебе зла! Ты увидел это сегодня собственными глазами. Господь отдавал тебя в мои руки в пещере. Но я не убил тебя. Я пощадил тебя. Я сказал: "Не подниму руки моей на господина моего, ибо он царь, избранный Господом".
  • Дивися, ось сьогодні ти бачив власними очима, як Господь тебе видав у мої руки в печері, а мені радили тебе вбити, та я ощадив тебе й сказав собі: Не зніму руки на мого пана, бо він помазаник Господній.
  • Посмотри на кусок ткани в моей руке. Я отрезал край твоей одежды. Я мог убить тебя, но я не сделал этого! Теперь я хочу, чтобы ты знал и убедился, что я ничего не замышляю против тебя! Я не причинял тебе зла, а ты охотишься за мной и пытаешься убить.
  • Отче мій! Глянь, подивися: ось у мене в руці кусень поли твоєї верхньої одежі. І коли я міг відтяти кусень поли твоєї верхньої одежі й не вбив тебе, то затям добре, що я не мислю тобі зла, ані зради, й що я нічим не провинився супроти тебе, а ти так і чигаєш, щоб погубити мою душу.
  • Так пусть Господь рассудит нас! Пусть Господь накажет тебя за то зло, которое ты причинил мне. А моя рука не тронет тебя.
  • Нехай Господь розсудить між мною і тобою! Нехай Господь за мене помститься на тобі, але моя рука не здійметься на тебе!
  • Как говорит древняя притча: "Зло исходит от злодеев". Я не сделал ничего плохого, и рука моя не поднимется на тебя.
  • Як старовинна приповідка каже: Від злих виходить злодіяння, але моя рука не здійметься на тебе!
  • За кем ты гоняешься? Против кого вышел царь Израильский? Ты не преследуешь того, кто причиняет тебе зло! Ты будто за мёртвым псом гоняешься или за блохой.
  • Проти кого вийшов ізраїльський цар? Кого переслідуєш? Здохлу собаку, одну блоху?
  • Пусть Господь рассудит нас. Господь со мной и покажет, что я прав. Господь спасёт меня от руки твоей".
  • Нехай Господь буде суддею, нехай розсудить між мною та тобою, нехай розгляне й оборонить мою справу й визволить мене з руки твоєї.»
  • Когда Давид закончил говорить, Саул спросил: "Твой ли это голос, Давид, сын мой?" Затем он громко зарыдал.
  • Якже Давид скінчив ці слова до Саула, цей промовив: «Чи не твій це голос, сину мій, Давиде?» Та й заплакав Саул уголос.
  • И сказал Саул: "Ты прав, а я нет. Ты был добр ко мне, а я платил тебе злом.
  • І каже до Давида: «Ти справедливіший від мене, бо ти чинив мені добро, я ж відплатив тобі лихом.
  • Ты только что рассказал о своей милости ко мне. Господь отдал меня в твои руки, но ты не убил меня.
  • Ти виявив сьогодні незвичайну доброзичливість у тому, що був учинив для мене, бо хоч Господь видав мене був у твої руки, ти мене не вбив.
  • Разве человек, найдя врага своего, отпустил бы его невредимым? Я надеюсь Господь воздаст тебе добром за то, как ты поступил со мной сегодня.
  • Чи чувано, щоб хтось, зустрівши свого ворога, пустив його спокійно дорогою своєю? Нехай Господь тобі відплатить те добро, що ти зробив мені сьогодні.
  • Я знаю, что ты непременно станешь царём и будешь твёрдо держать в руках царство Израиля.
  • Я оце знаю певно, що ти таки будеш царем і що царська влада над Ізраїлем у твоїй руці укріпиться.
  • А теперь поклянись мне Господом, что ты не убьёшь потомков моих и не уничтожишь имени моего в семье отца моего".
  • Заприсягни ж мені Господом, що ти не вигубиш мого потомства після мене і не згладиш мого ймення з дому мого батька.»
  • И Давид поклялся в этом Саулу. Затем Саул вернулся домой, а Давид и его люди поднялись в укрепление.

  • ← (1 Самуїла 23) | (1 Самуїла 25) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025