Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Переклад Хоменка
І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.
Господь сказав до Аврама: "Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу.
І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен.
А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім'я, а ти станеш благословенням.
І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.
Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться."
І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.
І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові 75 років, коли він вийшов із Харану.
І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.
Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, що придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Ханаан-край.
І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Море, Канаанеї ж тодї жили в тїй землї.
Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни.
І явивсь тодї Господь Аврамові, і рече йому: Потомкам твоїм надїлю землю сю. І спорудив там він жертівника Господеві, що явивсь йому.
І з'явився Аврамові Господь і сказав: "Потомкам твоїм дам я цю землю!" І спорудив він там жертовник Господеві, що з'явивсь йому.
І двинув звідти в гори, на восток ід Бетелю, і напяв намет свій на захід сонця від Бетеля, а від Гая на востоцї, і спорудив там жертівника Господеві, і призвав імя Господнє.
Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап'яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господеві та й закликав ім'я Господнє.
І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.
Тоді кочував Аврам, мандруючи дедалі на південь.
І сталась голоднеча в тїй землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тїй землї.
Голод виник у краю, і Аврам зійшов у Єгипет, щоб перебути там, бо голод у країні був тяжкий.
Сталося ж, як наближавсь до входу в Египет, рече він Сарі, жінцї своїй: Оце ж я знаю, що ти молодиця гарна.
І як наблизився він, щоб увійти в Єгипет, сказав до Сараї, своєї жінки: "Ось я знаю, що ти жінка гарна з виду.
От, як Египтяне тебе побачять, дак і казати муть: Се жінка його, та й убють мене, тебе ж оставлять живою.
Побачать тебе єгиптяни, то й скажуть: "Це його жінка", і мене вб'ють, тебе ж лишать живою.
Кажи ж, що ти менї сестра, щоб добре менї було задля тебе.
Скажи, мовляв, ти моя сестра, щоб заради тебе не було мені лиха та щоб вижив завдяки тобі."
І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.
І справді, ледве Аврам увійшов у Єгипет, побачили єгиптяни, що жінка була вельми гарна.
І як побачили її врядовики Фараонові, дак вихваляли перед Фараоном, і взято молодицю в палати Фараонові.
Побачили її і фараонові вельможі та й розхвалили перед фараоном, і взято жінку в палати фараона,
І з Аврамом обійшовся він добре задля неї, і надїлено його вівцями й волами, ослами й рабами, рабинями й ослицями й верблюдами.
що обійшовся з Аврамом добре заради неї, і були в нього вівці, воли, осли, раби, рабині, ослиці й верблюди.
Та вдарив Господь Фараона й дом його тяжкими язвами задля Сари, жінки Аврамовоі.
Та ударив Господь фараона і його дім тяжкими карами за Сараї, жінку Аврама.
І прикликав Фараон Аврама та й каже: Що се вдїяв єси менї? Чом не сказав єси менї, що вона жінка тобі?
От і прикликав фараон Аврама та й каже: "Що ти це мені вдіяв? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
Про що певнив єси: Вона сестра менї? Я й узяв її собі за жінку. Тепер же ось тобі жінка твоя; возьми її та й ійди собі.
Чому ж сказав: "Вона — моя сестра". Я й узяв її собі за жінку. Ось тобі твоя жінка, візьми її та йди геть"