Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.

And the Lord appeared to him by the oaksa of Mamre, as he sat at the door of his tent in the heat of the day.

Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.

2

He lifted up his eyes and looked, and behold, three men were standing in front of him. When he saw them, he ran from the tent door to meet them and bowed himself to the earth

3

І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.

3

and said, “O Lord,b if I have found favor in your sight, do not pass by your servant.

4

Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.

4

Let a little water be brought, and wash your feet, and rest yourselves under the tree,

5

Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.

5

while I bring a morsel of bread, that you may refresh yourselves, and after that you may pass on — since you have come to your servant.” So they said, “Do as you have said.”

6

І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.

6

And Abraham went quickly into the tent to Sarah and said, “Quick! Three seahsc of fine flour! Knead it, and make cakes.”

7

І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.

7

And Abraham ran to the herd and took a calf, tender and good, and gave it to a young man, who prepared it quickly.

8

І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.

8

Then he took curds and milk and the calf that he had prepared, and set it before them. And he stood by them under the tree while they ate.

9

І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.

9

They said to him, “Where is Sarah your wife?” And he said, “She is in the tent.”

10

Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.

10

The Lord said, “I will surely return to you about this time next year, and Sarah your wife shall have a son.” And Sarah was listening at the tent door behind him.

11

Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.

11

Now Abraham and Sarah were old, advanced in years. The way of women had ceased to be with Sarah.

12

Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.

12

So Sarah laughed to herself, saying, “After I am worn out, and my lord is old, shall I have pleasure?”

13

І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.

13

The Lord said to Abraham, “Why did Sarah laugh and say, ‘Shall I indeed bear a child, now that I am old?’

14

Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.

14

Is anything too hardd for the Lord? At the appointed time I will return to you, about this time next year, and Sarah shall have a son.”

15

Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.

15

But Sarah denied it,e saying, “I did not laugh,” for she was afraid. He said, “No, but you did laugh.”

16

Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.

16

Then the men set out from there, and they looked down toward Sodom. And Abraham went with them to set them on their way.

17

Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?

17

The Lord said, “Shall I hide from Abraham what I am about to do,

18

Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.

18

seeing that Abraham shall surely become a great and mighty nation, and all the nations of the earth shall be blessed in him?

19

Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усьо, що глаголав до його.

19

For I have chosenf him, that he may command his children and his household after him to keep the way of the Lord by doing righteousness and justice, so that the Lord may bring to Abraham what he has promised him.”

20

Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.

20

Then the Lord said, “Because the outcry against Sodom and Gomorrah is great and their sin is very grave,

21

Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.

21

I will go down to see whether they have done altogetherg according to the outcry that has come to me. And if not, I will know.”

22

І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.

22

Abraham Intercedes for Sodom

So the men turned from there and went toward Sodom, but Abraham still stood before the Lord.

23

І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?

23

Then Abraham drew near and said, “Will you indeed sweep away the righteous with the wicked?

24

Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?

24

Suppose there are fifty righteous within the city. Will you then sweep away the place and not spare it for the fifty righteous who are in it?

25

Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?

25

Far be it from you to do such a thing, to put the righteous to death with the wicked, so that the righteous fare as the wicked! Far be that from you! Shall not the Judge of all the earth do what is just?”

26

Рече ж Господь: Коди буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.

26

And the Lord said, “If I find at Sodom fifty righteous in the city, I will spare the whole place for their sake.”

27

І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.

27

Abraham answered and said, “Behold, I have undertaken to speak to the Lord, I who am but dust and ashes.

28

Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.

28

Suppose five of the fifty righteous are lacking. Will you destroy the whole city for lack of five?” And he said, “I will not destroy it if I find forty-five there.”

29

І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.

29

Again he spoke to him and said, “Suppose forty are found there.” He answered, “For the sake of forty I will not do it.”

30

Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.

30

Then he said, “Oh let not the Lord be angry, and I will speak. Suppose thirty are found there.” He answered, “I will not do it, if I find thirty there.”

31

І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.

31

He said, “Behold, I have undertaken to speak to the Lord. Suppose twenty are found there.” He answered, “For the sake of twenty I will not destroy it.”

32

І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.

32

Then he said, “Oh let not the Lord be angry, and I will speak again but this once. Suppose ten are found there.” He answered, “For the sake of ten I will not destroy it.”

33

Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.

33

And the Lord went his way, when he had finished speaking to Abraham, and Abraham returned to his place.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Буття 18

Genesis 18