Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
New King James Version
Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.
Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.
So he lifted his eyes and looked, and behold, three men were standing by him; and when he saw them, he ran from the tent door to meet them, and bowed himself to the ground,
І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.
and said, “My Lord, if I have now found favor in Your sight, do not pass on by Your servant.
Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.
Please let a little water be brought, and wash your feet, and rest yourselves under the tree.
Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.
And I will bring a morsel of bread, that you may refresh your hearts. After that you may pass by, inasmuch as you have come to your servant.”
They said, “Do as you have said.”
They said, “Do as you have said.”
І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.
So Abraham hurried into the tent to Sarah and said, “Quickly, make ready three measures of fine meal; knead it and make cakes.”
І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.
And Abraham ran to the herd, took a tender and good calf, gave it to a young man, and he hastened to prepare it.
І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.
So he took butter and milk and the calf which he had prepared, and set it before them; and he stood by them under the tree as they ate.
І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.
Then they said to him, “Where is Sarah your wife?”
So he said, “Here, in the tent.”
So he said, “Here, in the tent.”
Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.
And He said, “I will certainly return to you according to the time of life, and behold, Sarah your wife shall have a son.”
(Sarah was listening in the tent door which was behind him.)
(Sarah was listening in the tent door which was behind him.)
Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.
Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.
Therefore Sarah laughed within herself, saying, “After I have grown old, shall I have pleasure, my lord being old also?”
І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.
And the Lord said to Abraham, “Why did Sarah laugh, saying, ‘Shall I surely bear a child, since I am old?’
Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
Is anything too hard for the Lord? At the appointed time I will return to you, according to the time of life, and Sarah shall have a son.”
Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
But Sarah denied it, saying, “I did not laugh,” for she was afraid.
And He said, “No, but you did laugh!”
And He said, “No, but you did laugh!”
Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
Abraham Intercedes for Sodom
Then the men rose from there and looked toward Sodom, and Abraham went with them to send them on the way.
Then the men rose from there and looked toward Sodom, and Abraham went with them to send them on the way.
Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
And the Lord said, “Shall I hide from Abraham what I am doing,
Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.
since Abraham shall surely become a great and mighty nation, and all the nations of the earth shall be blessed in him?
Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усьо, що глаголав до його.
For I have known him, in order that he may command his children and his household after him, that they keep the way of the Lord, to do righteousness and justice, that the Lord may bring to Abraham what He has spoken to him.”
Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.
And the Lord said, “Because the outcry against Sodom and Gomorrah is great, and because their sin is very grave,
Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.
I will go down now and see whether they have done altogether according to the outcry against it that has come to Me; and if not, I will know.”
І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.
Then the men turned away from there and went toward Sodom, but Abraham still stood before the Lord.
І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?
And Abraham came near and said, “Would You also destroy the righteous with the wicked?
Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?
Suppose there were fifty righteous within the city; would You also destroy the place and not spare it for the fifty righteous that were in it?
Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?
Far be it from You to do such a thing as this, to slay the righteous with the wicked, so that the righteous should be as the wicked; far be it from You! Shall not the Judge of all the earth do right?”
Рече ж Господь: Коди буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.
So the Lord said, “If I find in Sodom fifty righteous within the city, then I will spare all the place for their sakes.”
І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.
Then Abraham answered and said, “Indeed now, I who am but dust and ashes have taken it upon myself to speak to the Lord:
Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.
Suppose there were five less than the fifty righteous; would You destroy all of the city for lack of five?”
So He said, “If I find there forty-five, I will not destroy it.”
So He said, “If I find there forty-five, I will not destroy it.”
І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.
And he spoke to Him yet again and said, “Suppose there should be forty found there?”
So He said, “I will not do it for the sake of forty.”
So He said, “I will not do it for the sake of forty.”
Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.
Then he said, “Let not the Lord be angry, and I will speak: Suppose thirty should be found there?”
So He said, “I will not do it if I find thirty there.”
So He said, “I will not do it if I find thirty there.”
І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.
And he said, “Indeed now, I have taken it upon myself to speak to the Lord: Suppose twenty should be found there?”
So He said, “I will not destroy it for the sake of twenty.”
So He said, “I will not destroy it for the sake of twenty.”
І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.
Then he said, “Let not the Lord be angry, and I will speak but once more: Suppose ten should be found there?”
And He said, “I will not destroy it for the sake of ten.”
And He said, “I will not destroy it for the sake of ten.”