Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 1) | (Буття 3) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Огієнка

  • Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.
  • І були скі́нчені небо й земля, і все во́їнство їхнє.
  • І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.
  • І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.
  • І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.
  • І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.
  • Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,
  • Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог створив небо і землю.
  • Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.
  • І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Госпо́дь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.
  • Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.
  • І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.
  • І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.
  • І створив Господь Бог люди́ну з пороху зе́много. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, — і стала люди́на живою душею.
  • І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.
  • І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
  • І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.
  • І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
  • І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.
  • І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма́ початками.
  • Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.
  • Імення одному Пішон, — оточує він усю землю Хавіла, де є золото.
  • А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.
  • А золото тієї землі добре; там бделій і камінь онікс.
  • А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.
  • Ім'я́ ж другої річки Ґіхон, — вона оточує ввесь край Етіопії.
  • А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.
  • А ім'я річки третьої — Тигр, — вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта — вона Ефрат.
  • І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.
  • І взяв Господь Бог людину, і в еденському ра́ї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.
  • І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.
  • І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: „Із кожного дерева в раю́ ти можеш їсти.
  • З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.
  • Але з дерева знання́ добра й зла — не їж від нього, бо в день їди́ твоєї від нього ти напевно помреш!“
  • І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
  • І сказав Господь Бог: „Не добре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього“.
  • І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
  • І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину́, і все птаство небесне, і до Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі — воно ймення йому.
  • І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
  • І назвав Ада́м імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.
  • І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
  • І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, — і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.
  • І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
  • І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.
  • І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.
  • І промовив Адам: „Оце́ тепе́р вона — кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона жінкою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.
  • Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
  • Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, — і стануть вони одним тілом“.
  • І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.
  • І були вони на́гі обоє, Адам та жінка його, і вони не соро́мились.

  • ← (Буття 1) | (Буття 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025