Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 1) | (Буття 3) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.
  • І довершені були небо та земля, і повне їхнє впорядкування.
  • І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.
  • І закінчив Бог шостого дня Свої діла, котрі робив, і відпочив сьомого дня від усіх Своїх діл, котрі створив.
  • І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.
  • І поблагословив Бог сьомий день, і освятив його, бо в той день відпочив від усіх Своїх діл, які почав Бог творити.
  • Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,
  • Це книга походження неба та землі, коли це сталося, — того дня, в який Бог створив небо і землю,
  • Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.
  • і всяку польову зелень — перше, ніж з’явилася на землі, і всяку польову рослинність — перше, ніж посходила: тому що не дав Бог дощу на землю, і не було людини, щоб обробляти землю.
  • Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.
  • Та із землі виходило джерело й зрошувало всю поверхню землі.
  • І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.
  • І, взявши порох із землі, Бог створив людину, і вдихнув у її обличчя дихання життя, і стала людина душею живою.
  • І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.
  • І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і оселив там людину, яку створив.
  • І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.
  • І ще виростив Бог із землі всякі дерева — гарні на вигляд і придатні для їжі, дерево життя посеред раю і дерево, що дає знання добра і зла.
  • І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.
  • А з Едему виходить ріка, щоби зрошувати рай; звідти вона розділяється на чотири рукави.
  • Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.
  • Назва одного — Фісон: він протікає повз усю Евілатську землю — там, де є золото;
  • А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.
  • золото тієї землі добре, і там є гранат і зелений камінь.
  • А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.
  • А назва другої ріки — Ґеон: це та, що протікає повз всю землю Ефіопії.
  • А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.
  • Третя ріка — Тигр: вона тече напроти ассирійців. Четверта ж ріка — Євфрат.
  • І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.
  • І взяв Господь Бог людину, яку створив, і оселив її в раю, щоб обробляти його та доглядати.
  • І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.
  • І заповів Господь Бог Адамові, кажучи: Плоди з усякого дерева, що в раю, вживатимеш у їжу.
  • З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.
  • А з дерева пізнання добра і зла — не їжте з нього: у той день, коли з’їсте з нього, неодмінно помрете [1]!
  • І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.
  • І сказав Господь Бог: Недобре бути чоловікові самотнім. Створімо для нього помічника — такого, як він.
  • І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.
  • І створив Бог ще із землі всіх польових звірів, і всіх небесних птахів; Він привів їх до Адама, щоби побачити, як їх назве. І як назвав Адам кожну живу душу, — так вона і звалася.
  • І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.
  • І дав Адам назви всім тваринам, всім небесним птахам і всім польовим звірам, та Адамові не знайшлося помічника, подібного до нього.
  • І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.
  • Тож Бог наслав глибокий сон на Адама, і той заснув. І Бог взяв одне з його ребер, а його місце заповнив тілом.
  • І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.
  • Ребро, яке взяв у Адама, Господь Бог перетворив на жінку і привів її до Адама.
  • І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.
  • І сказав Адам: Це тепер кістка з моїх кісток і тіло з мого тіла! Вона буде називатися жінкою, адже зі свого чоловіка була взята.
  • Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.
  • Тому залишить чоловік свого батька й матір і пристане до своєї жінки, — і будуть обоє одним тілом.
  • І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.
  • І були обоє нагі, — і Адам, і його жінка, — та не соромилися.

  • ← (Буття 1) | (Буття 3) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025