Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en

Паралельне читання

← (Буття 19) | (Буття 21) →

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Буття 20

Genesis 20

  • 1
    І відкочував Авраам ізвідти до землї полуденньої, та й оселивсь між Кадесом і Суром, і якийсь час пробував у Герарі.
  • 1
    Abraham and Abimelech

    And Abraham journeyed from there to the South, and dwelt between Kadesh and Shur, and stayed in Gerar.
  • 2
    Про жінку ж свою Сарру казав Авраам, що сестра вона менї. Абимелех же, царь Герарський, післав та й взяв Сарру.
  • 2
    Now Abraham said of Sarah his wife, “She is my sister.” And Abimelech king of Gerar sent and took Sarah.
  • 3
    І прийшов Бог до Абимелеха в ночі вві снї, і рече йому: Оце ти вмреш за сю молодицю, що взяв єси; вона ж мужня жена.
  • 3
    But God came to Abimelech in a dream by night, and said to him, “Indeed you are a dead man because of the woman whom you have taken, for she is [a]a man’s wife.”
  • 4
    Абимелех же не приторкнувсь до її, та й каже: Господе, чи то ж погубиш безвинний рід?
  • 4
    But Abimelech had not come near her; and he said, “Lord, will You slay a righteous nation also?
  • 5
    Хиба ж не сам він казав менї: Вона сестра менї? І вона менї казала: Він брат менї. У чистотї серця мого і в безвинностї рук моїх учинив я се.
  • 5
    Did he not say to me, ‘She is my sister’? And she, even she herself said, ‘He is my brother.’ In the [b]integrity of my heart and innocence of my hands I have done this.”
  • 6
    Рече ж йому Бог у снї: І я знаю, що в чистотї серця твого і в безвинностї рук твоїх учинив єси се, тим і впинив тебе від гріха проти мене, і не попустив тебе коснутись її.
  • 6
    And God said to him in a dream, “Yes, I know that you did this in the integrity of your heart. For I also withheld you from sinning against Me; therefore I did not let you touch her.
  • 7
    Тепер же оддай жену мужу, бо він пророк, і помолиться за тебе, і жити меш. Як же не віддаси, дак знай, що вмреш сам і все твоє.
  • 7
    Now therefore, restore the man’s wife; for he is a prophet, and he will pray for you and you shall live. But if you do not restore her, know that you shall surely die, you and all who are yours.”
  • 8
    І встав рано вранцї Абимелех і призвав усї кметї свої, та й промовив усї словеса сїї в уші їх, і полякались усї люде вельми.
  • 8
    So Abimelech rose early in the morning, called all his servants, and told all these things in their hearing; and the men were very much afraid.
  • 9
    І призвав Абимелех Авраама, та й промовив до його: Що вдїяв єси менї? І чим провинив я тобі, що навів єси на мене й царство моє гріх великий? Дїло таке, що нїхто не чинив, укоїв єси менї:
  • 9
    And Abimelech called Abraham and said to him, “What have you done to us? How have I [c]offended you, that you have brought on me and on my kingdom a great sin? You have done deeds to me that ought not to be done.”
  • 10
    І промовив Абимелех до Авраама: Що в тебе було на думцї, як чинив єси таке?
  • 10
    Then Abimelech said to Abraham, “What did you have in view, that you have done this thing?”
  • 11
    Рече ж Авраам: Думав бо, що нема благочестя на місцї сьому, і вбють мене задля жени моєї.
  • 11
    And Abraham said, “Because I thought, surely the fear of God is not in this place; and they will kill me on account of my wife.
  • 12
    Отже справдї вона сестра менї по панотцеві, а не по панїматцї, та стала менї женою.
  • 12
    But indeed she is truly my sister. She is the daughter of my father, but not the daughter of my mother; and she became my wife.
  • 13
    І було, як вивів мене Бог із отецької домівки моєї, кажу їй: Ось яку правду чинити меш менї: у всякому містї, куди прийдемо, там кажи про мене, що се брат мій.
  • 13
    And it came to pass, when God caused me to wander from my father’s house, that I said to her, ‘This is your kindness that you should do for me: in every place, wherever we go, say of me, “He is my brother.” ’ ”
  • 14
    Узяв же Абимелех вівцї і бички, і раби й рабинї, та й дав Авраамові, і віддав йому Сарру.
  • 14
    Then Abimelech took sheep, oxen, and male and female servants, and gave them to Abraham; and he restored Sarah his wife to him.
  • 15
    І промовив Абимелех Авраамові: Оце земля моя перед тобою; де б тобі нї було до вподоби, оселяйся.
  • 15
    And Abimelech said, “See, my land is before you; dwell where it pleases you.”
  • 16
    До Сарри ж промовив: Оце дав я братові твойму тисячу срібняків, се буде тобі чесна намітка до лиця твого, і про все, що було з тобою і з усїма твоїми, в усьому будеш оправдана.
  • 16
    Then to Sarah he said, “Behold, I have given your brother a thousand pieces of silver; indeed this [d]vindicates you before all who are with you and before everybody.” Thus she was [e]rebuked.
  • 17
    Помолився ж Авраам Богу, і вигоїв Бог Абимелеха, і жену його, і рабинї його, і почали роджати.
  • 17
    So Abraham prayed to God; and God healed Abimelech, his wife, and his female servants. Then they bore children;
  • 18
    Бо позамикав був Господь усяку утробу в домівцї в Абимелеха задля Сарри, жінки Авраамової.
  • 18
    for the Lord had closed up all the wombs of the house of Abimelech because of Sarah, Abraham’s wife.
    • ← (Буття 19) | (Буття 21) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025