Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

І одвідав Господь Сарру, так як рече, і сотворив Господь Саррі так, як глаголав.

1

The Birth of Isaac

The Lord visited Sarah as he had said, and the Lord did to Sarah as he had promised.

2

І завагонївши Сарра, вродила Авраамові сина в старощах того часу, як і глаголав йому Господь.

2

And Sarah conceived and bore Abraham a son in his old age at the time of which God had spoken to him.

3

І дав Авраам імя синові свойму, що вродивсь йому, що вродила йому Сарра, Ізаак.

3

Abraham called the name of his son who was born to him, whom Sarah bore him, Isaac.a

4

Обрізав же Авраам Ізаака, сина свого, у восьмий день, так як заповідав йому Бог.

4

And Abraham circumcised his son Isaac when he was eight days old, as God had commanded him.

5

Авраамові ж було сто год віку, як родивсь йому син його Ізаак.

5

Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.

6

Рече ж Сарра: Сьміх менї сотворив Господь; хто бо почує, сьміятиметься з мене.

6

And Sarah said, “God has made laughter for me; everyone who hears will laugh over me.”

7

І рече: Хто б то сповістив Авраамові, що молоком своїм годувати ме дитину Сарра? Бо в старостї його я родила сина.

7

And she said, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? Yet I have borne him a son in his old age.”

8

І росло хлопятко, і відлучено його. І зробив Авраам бенкет великий того дня, як одлучено Ізаака.

8

God Protects Hagar and Ishmael

And the child grew and was weaned. And Abraham made a great feast on the day that Isaac was weaned.

9

Як побачила Сарра, що син Агари, Египтянки, насьміхається з Ізаака,

9

But Sarah saw the son of Hagar the Egyptian, whom she had borne to Abraham, laughing.b

10

Каже Авраамові: Прожени сю рабиню й сина її; не наслїдувати ме бо син рабинї сієї з моїм сином Ізааком.

10

So she said to Abraham, “Cast out this slave woman with her son, for the son of this slave woman shall not be heir with my son Isaac.”

11

Тяжко ж було чути слово се вельми Авраамові про сина його.

11

And the thing was very displeasing to Abraham on account of his son.

12

І рече Бог Авраамові: Нехай не буде тяжке тобі слово про хлопця і про рабиню. У всёму, що рече тобі Сарра, слухай гласу її; бо в Ізаацї наречеться тобі потомство.

12

But God said to Abraham, “Be not displeased because of the boy and because of your slave woman. Whatever Sarah says to you, do as she tells you, for through Isaac shall your offspring be named.

13

Сина ж рабинї сієї народом великим сотворю його; бо насїннє твоє він.

13

And I will make a nation of the son of the slave woman also, because he is your offspring.”

14

Устав же Авраам уранцї, і взяв хлїба та бурдюк води та й оддав Агарі, і положив за плечима в неї хлопця, та й одпустив її. Вона ж одійшовши заблудила в Бейер-Себа пустинї.

14

So Abraham rose early in the morning and took bread and a skin of water and gave it to Hagar, putting it on her shoulder, along with the child, and sent her away. And she departed and wandered in the wilderness of Beersheba.

15

Не стало ж води в бурдюцї, і покинь вона хлопця під ялиною.

15

When the water in the skin was gone, she put the child under one of the bushes.

16

Відойшовши ж сїла навпроти його віддалеки, як би дострелити з лука; каже бо: Нехай не бачу смерти дитини моєї. І седїла навпроти його, та й заголосила.

16

Then she went and sat down opposite him a good way off, about the distance of a bowshot, for she said, “Let me not look on the death of the child.” And as she sat opposite him, she lifted up her voice and wept.

17

Почув же Бог плач хлопячий, і кликне ангел Божий Агару з небес, і рече: Що тобі, Агаро? Не турбуйся; почув бо Бог плач хлопячий з місця, де воно тепер.

17

And God heard the voice of the boy, and the angel of God called to Hagar from heaven and said to her, “What troubles you, Hagar? Fear not, for God has heard the voice of the boy where he is.

18

Устань, та возьми хлопя і держи на руцї твоїй; народом бо великим сотворю його.

18

Up! Lift up the boy, and hold him fast with your hand, for I will make him into a great nation.”

19

І відкрив Бог очі їй, і побачила криницю з водою, і пійшла й налила бурдюк води, та й напоїла хлопя.

19

Then God opened her eyes, and she saw a well of water. And she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.

20

І був Бог з хлопчиком, і виріс та й оселивсь у степу і був стрілець-лучник.

20

And God was with the boy, and he grew up. He lived in the wilderness and became an expert with the bow.

21

І оселивсь у Фаран-степу, і взяла йому мати його жінку із землї Египецької.

21

He lived in the wilderness of Paran, and his mother took a wife for him from the land of Egypt.

22

Сталося ж того часу, що промовив Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, до Авраама, говорючи: Бог з тобою в усьому, що дїєш.

22

A Treaty with Abimelech

At that time Abimelech and Phicol the commander of his army said to Abraham, “God is with you in all that you do.

23

Оце ж клянись менї Богом, що не зрадиш мене, нї дїтей моїх, нї внуків моїх, а по правдї, як прихилен був я до тебе, так і ти будеш до мене, і до землї, де пробуваєш.

23

Now therefore swear to me here by God that you will not deal falsely with me or with my descendants or with my posterity, but as I have dealt kindly with you, so you will deal with me and with the land where you have sojourned.”

24

І рече Авраам: Кленусь.

24

And Abraham said, “I will swear.”

25

І докоряв Авраам Абимелеха, за колодязь водяний, що відняли раби Абимелехові.

25

When Abraham reproved Abimelech about a well of water that Abimelech’s servants had seized,

26

І каже йому Абимелех: Не знаю, хто вчинив тобі дїло таке, нї ти менї не оповідав єси, нї я чував, тільки сьогоднї.

26

Abimelech said, “I do not know who has done this thing; you did not tell me, and I have not heard of it until today.”

27

І вилучив Авраам сїм овечок, да товару, та й дав Абимелехові, і вчинили вони обидва умову.

27

So Abraham took sheep and oxen and gave them to Abimelech, and the two men made a covenant.

28

І поставив Авраам семеро ягниць овечих із отари окроме.

28

Abraham set seven ewe lambs of the flock apart.

29

І каже Абимелех Авраамові: Що се за семеро ягниць, що поставив єси окроме?

29

And Abimelech said to Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs that you have set apart?”

30

І рече Авраам: Що семеро сих ягниць візьмеш у мене, нехай будуть менї сьвідоцтвом, що я викопав колодязь сей.

30

He said, “These seven ewe lambs you will take from my hand, that thisc may be a witness for me that I dug this well.”

31

Того й проложено прізвище місцеві тому: Бейер-Себа, колодязь клятьби; бо там клялись обидва.

31

Therefore that place was called Beersheba,d because there both of them swore an oath.

32

І вчинили вони вмову коло колодязя клятьби. Піднявся ж Абимелех та Пихоль, гетьман війська його, та й вернулись у землю Филистимську.

32

So they made a covenant at Beersheba. Then Abimelech and Phicol the commander of his army rose up and returned to the land of the Philistines.

33

І посадив Авраам тамариску, і призвав там імя Господа Бога вічного.

33

Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba and called there on the name of the Lord, the Everlasting God.

34

Пробував же Авраам у землї Филистимській час довгий.

34

And Abraham sojourned many days in the land of the Philistines.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

English Standard Version

Буття 21

Genesis 21