Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!

Abraham’s Faith Confirmed

Now it came to pass after these things that God tested Abraham, and said to him, “Abraham!”
And he said, “Here I am.”

2

І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.

2

Then He said, “Take now your son, your only son Isaac, whom you love, and go to the land of Moriah, and offer him there as a burnt offering on one of the mountains of which I shall tell you.”

3

І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.

3

So Abraham rose early in the morning and saddled his donkey, and took two of his young men with him, and Isaac his son; and he split the wood for the burnt offering, and arose and went to the place of which God had told him.

4

На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.

4

Then on the third day Abraham lifted his eyes and saw the place afar off.

5

І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.

5

And Abraham said to his young men, “Stay here with the donkey; the [a]lad and I will go yonder and worship, and we will come back to you.”

6

Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.

6

So Abraham took the wood of the burnt offering and laid it on Isaac his son; and he took the fire in his hand, and a knife, and the two of them went together.

7

Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?

7

But Isaac spoke to Abraham his father and said, “My father!”
And he said, “Here I am, my son.”
Then he said, “Look, the fire and the wood, but where is the [b]lamb for a burnt offering?”

8

Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.

8

And Abraham said, “My son, God will provide for Himself the lamb for a burnt offering.” So the two of them went together.

9

Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.

9

Then they came to the place of which God had told him. And Abraham built an altar there and placed the wood in order; and he bound Isaac his son and laid him on the altar, upon the wood.

10

І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.

10

And Abraham stretched out his hand and took the knife to slay his son.

11

Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.

11

But the Angel of the Lord called to him from heaven and said, “Abraham, Abraham!”
So he said, “Here I am.”

12

І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.

12

And He said, “Do not lay your hand on the lad, or do anything to him; for now I know that you fear God, since you have not withheld your son, your only son, from Me.”

13

І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого.

13

Then Abraham lifted his eyes and looked, and there behind him was a ram caught in a thicket by its horns. So Abraham went and took the ram, and offered it up for a burnt offering instead of his son.

14

І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.

14

And Abraham called the name of the place, [c]The-Lord-Will-Provide; as it is said to this day, “In the Mount of the Lord it shall be provided.”

15

І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,

15

Then the Angel of the Lord called to Abraham a second time out of heaven,

16

Глаголючи: Мною самим клявсь я — се Господнє слово — за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.

16

and said: “By Myself I have sworn, says the Lord, because you have done this thing, and have not withheld your son, your only son —

17

Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.

17

blessing I will bless you, and multiplying I will multiply your descendants as the stars of the heaven and as the sand which is on the seashore; and your descendants shall possess the gate of their enemies.

18

І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.

18

In your seed all the nations of the earth shall be blessed, because you have obeyed My voice.”

19

Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.

19

So Abraham returned to his young men, and they rose and went together to Beersheba; and Abraham dwelt at Beersheba.

20

Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,

20

The Family of Nahor

Now it came to pass after these things that it was told Abraham, saying, “Indeed Milcah also has borne children to your brother Nahor:

21

Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,

21

Huz his firstborn, Buz his brother, Kemuel the father of Aram,

22

Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.

22

Chesed, Hazo, Pildash, Jidlaph, and Bethuel.”

23

Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.

23

And Bethuel begot [d]Rebekah. These eight Milcah bore to Nahor, Abraham’s brother.