Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 22) | (Буття 24) →

Переклад Куліша та Пулюя

Переклад Турконяка

  • Було ж віку Сарриного сто і двайцять і сїм год. Се года живота Сарриного.
  • Був же вік Сарри — сто двадцять сім років.
  • І вмерла Сарра в Кирят-Арбі. Се Геброн в Канаан землї. Прийшов же Авраам плакати по Саррі да падкувати.
  • І померла Сарра в місті Арвок (це Хеврон), що в долині, у Ханаанській землі. Тож прийшов Авраам голосити за Саррою і ридати.
  • І встав Авраам од мерця свого, і рече синам Хетовим:
  • І підвівся Авраам від своєї померлої дружини, і промовив синам Хетовим, кажучи:
  • Пересельник і чужениця я в вас! Дайте ж менї в наслїддє гробовище між вами, щоб менї поховати мерця мого від мене.
  • Я є у вас чужинцем і мандрівником; дайте ж мені у вас місце для гробниці, і поховаю мою небіжчицю з-перед мого обличчя.
  • Відказали ж Авраамові сини Хетові говорючи:
  • А Хетові сини відповіли Авраамові, кажучи:
  • Нї, добродію! Князь від Бога ти єси в нас; вибравши гробовище з наших, поховай мерця твого. Нїхто бо з нас не заборонить гробовища свого тобі, щоб тобі поховати мерця твого таменьки.
  • Ні, пане, послухай же нас. Ти серед нас — цар від Бога; в найкращих наших гробницях поховай свою небіжчицю. Адже ніхто з нас не відмовить тобі у своїй гробниці, аби поховати в ній твою небіжчицю.
  • Устав же Авраам і вклонився землякам, синам Хетовим.
  • Підвівшись, Авраам вклонився народові тієї землі, синам Хетовим;
  • І каже до них Авраам і промовив: Коли вам по душі, щоб менї поховати мертве моє від мене, послухайте мене, і мовляйте про мене Ефронові Зогаренкові.
  • і заговорив до них Авраам, кажучи: Якщо маєте в душі вашій, щоби поховати мою небіжчицю з-перед обличчя мого, то послухайте мене і поговоріть про мене з Ефроном Саарським,
  • І нехай поступиться менї печерою Махпеловою, що конець поля його. За повну цїну нехай поступиться менї нею в наслїднє гробовище між вами.
  • нехай дасть мені подвійну печеру, яка належить йому, на частині його поля. За добре срібло нехай при вас віддасть її мені у власність для гробниці.
  • Ефрон же седїв посеред синів Хетових. Відказуючи ж Ефрон Хетїянин Авраамові каже так, що чули його сини Хетові і всї, що повиходили до міської царини.
  • Ефрон же сидів [1] серед синів Хетових. У відповідь Ефрон-хет сказав Авраамові так, що чули сини Хетові й усі, які входили до міста, кажучи:
  • Нї, добродїю! Вислухай мене. Те поле оддаю тобі й печеру, що на йому, перед очима синів народу мого оддаю тобі; поховай мерця твого.
  • Будь зі мною, пане, і послухай мене. Поле і печеру на ньому я тобі даю. Перед усіма моїми громадянами віддав я тобі. Поховай свою небіжчицю.
  • І поклонивсь Авраам перед земляками,
  • І поклонився Авраам перед народом тієї землі,
  • І каже Ефронові в слухи перед усїма земляками: Вислухай ти мене! Гроші за ниву возьми в мене; і поховаю мертве моє таменьки.
  • і сказав Ефронові, щоби чув народ землі: Оскільки ти на моєму боці, послухай мене. Візьми в мене гроші за поле, і я поховаю там мою небіжчицю.
  • Відказав же Ефрон Авраамові:
  • Та Ефрон відповів Авраамові, кажучи:
  • Нї, добродїю! Землї тут за чотирі ста секлїв срібла; та що воно між мною й тобою? Ти ж поховай мерця твого.
  • Ні, пане. Бо я чув, що земля варта чотириста дідрахм срібла; та що то є між мною і тобою? Тож похорони свою небіжчицю.
  • І послухав Авраам Ефрона, та й одважив Авраам Ефронові срібло, скільки він казав в слухи перед синами Хетовими, чотирі ста секлїв срібла ходячого в купцїв.
  • І послухав Авраам Ефрона, і дав Авраам Ефронові срібло, про яке оголосив, так що чули Хетові сини, — чотириста дідрахм чистого купецького срібла.
  • І стало поле Ефронове в Махпелщинї, що навпроти Мамрійщини, поле й печера на йому з усїма деревами на полї, що було в усїх межах своїх, забезпечене,
  • І стало Ефронове поле з подвійною печерою, що напроти Мамврії, — поле й печера, яка була на ньому, і кожне дерево, яке було на полі, що в довкіллі, у його межах, —
  • Авраамові в наслїдню державу перед синами Хетовими й перед усїма, що приходили до міської царини.
  • Авраамовою власністю перед синами Хетовими та всіма, які входили до міста.
  • І після того поховав Авраам Сарру, жінку свою, в печері Махпелевого поля, навпроти Мамрійщини. Се Геброн у Канаан землї.
  • Після цього поховав Авраам Сарру, свою дружину, у подвійній печері на полі, що напроти Мамврії (це Хеврон), у землі Ханаанській.
  • Так дісталось Авраамові від синів Хетових поле й печера на йому в наслїдню державу на гробовище.
  • Так Хетовими синами було закріплено за Авраамом поле й печеру, що була на ньому, — як власність для поховання.

  • ← (Буття 22) | (Буття 24) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025