Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Буття 24:33
-
Переклад Куліша та Пулюя
І поставив перед ними наїдки. Він же каже: Не їсти му, поки не виповню мого посольства. І каже: Говори.
-
По тому поставив перед ним їжу але той сказав: "Не їстиму, поки не оповім своєї справи." Лаван же відрік: "Говори."
-
І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: „Не бу́ду їсти, аж поки не розкажу́ своєї справи“. А Лаван відказав: „Говори!“
-
Перед ними поставили хліб, щоб вони їли. А той сказав: Не їстиму, доки не розповім про свої справи. Вони ж мовили: Говори.
-
и предложена была ему пища; но он сказал: не стану есть, доколе не скажу дела своего. И сказали: говори.
-
And there was set meat before him to eat: but he said, I will not eat, until I have told mine errand. And he said, Speak on.
-
(en) New International Version ·
Then food was set before him, but he said, “I will not eat until I have told you what I have to say.”
“Then tell us,” Laban said. -
(en) English Standard Version ·
Then food was set before him to eat. But he said, “I will not eat until I have said what I have to say.” He said, “Speak on.” -
Перед ним поставили еду, но он сказал:
— Я не стану есть, пока не расскажу о моем поручении.
— Рассказывай, — ответил Лаван. -
Food was set before him to eat, but he said, “I will not eat until I have told about my errand.”
And he said, “Speak on.” -
(ru) Cовременный перевод WBTC ·
Потом Лаван дал им поесть, но слуга отказался, сказав: "Я не буду есть, пока не расскажу зачем пришёл". "Говори", — сказал Лаван. -
(en) New American Standard Bible ·
But when food was set before him to eat, he said, “I will not eat until I have told my business.” And he said, “Speak on.” -
(en) Darby Bible Translation ·
And there was set [meat] before him to eat; but he said, I will not eat until I have made known my business. And he said, Speak on. -
Then food was served. But Abraham’s servant said, “I don’t want to eat until I have told you why I have come.”
“All right,” Laban said, “tell us.”