Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Прикликав же Ізаак Якова, та й благословив його, і заповідав йому, говорючи: Не мусиш узяти за себе жени з Канаанських дочок.

1

Jacob Sent to His Uncle Laban

Then Isaac called Jacob and blessed him, and [a]charged him, and said to him: “You shall not take a wife from the daughters of Canaan.

2

Устань, та й одбіжи в Мезопотамію, в Падан-Арам, в господу Бетуїлову, в батьківщину матері твоєї, та й возьми собі звідти жену з дочок Лабанових, брата матері твоєї.

2

Arise, go to Padan Aram, to the house of Bethuel your mother’s father; and take yourself a wife from there of the daughters of Laban your mother’s brother.

3

Бог же мій нехай тебе благословить і намножить, щоб ти був купою народів.

3

“May God Almighty bless you,
And make you fruitful and multiply you,
That you may be an assembly of peoples;

4

І нехай тобі дасть благословеннє Авраамове і насїнню твойму по тобі, щоб одержав у наслїддє землю, де пробуваєш, що оддав Бог Авраамові.

4

And give you the blessing of Abraham,
To you and your descendants with you,
That you may inherit the land
In[b] which you are a stranger,
Which God gave to Abraham.”

5

Послав же Ізаак Якова, і зійшов він у Падан-Арам, у Мезопотамію, до Лабана Бетуйленка, Араміянина, до брата Ребеки, матері Якова та Езава.

5

So Isaac sent Jacob away, and he went to Padan Aram, to Laban the son of Bethuel the Syrian, the brother of Rebekah, the mother of Jacob and Esau.

6

Бачивши ж Езав, що благословив Ізаак Якова і послав у Мезопотамію, в Падан-Арам, щоб узяти собі звідти жінку, і що благословляючи його заповідав йому говорючи: Не мусиш брати жени з дочок Канаанських,

6

Esau Marries Mahalath

Esau saw that Isaac had blessed Jacob and sent him away to Padan Aram to take himself a wife from there, and that as he blessed him he gave him a charge, saying, “You shall not take a wife from the daughters of Canaan,”

7

І що послухав Яков отця свого й матері своєї, та й пійшов у Падан-Арам, у Мезопотамію:

7

and that Jacob had obeyed his father and his mother and had gone to Padan Aram.

8

І бачивши Езав, що не вподобав дочок Канаанських Ізаак, отець його,

8

Also Esau saw that the daughters of Canaan did not please his father Isaac.

9

Пійшов собі Езав до Ізмаїла, та й узяв Магалату, дочку Ізмаїла, сина Авраамового, сестру Небайотову, до жінок своїх.

9

So Esau went to Ishmael and took Mahalath the daughter of Ishmael, Abraham’s son, the sister of Nebajoth, to be his wife in addition to the wives he had.

10

І зійшов геть Яков від Бейер-Себи, від колодязя клятьби, та й помандрував у Гаран.

10

Jacob’s Vow at Bethel

Now Jacob went out from Beersheba and went toward Haran.

11

І приблудивсь до одного врочища, та й обночувавсь там, зайшло бо соньце. І взяв між каміннєм каменя на тому врочищі, та й положив його собі в голови, та лїг спати на місцї тому.

11

So he came to a certain place and stayed there all night, because the sun had set. And he took one of the stones of that place and put it at his head, and he lay down in that place to sleep.

12

І бачив сон, і се драбину поставлено на землї, верховина ж її сягає до небес, і ангели Божі возходять і низходять по нїй.

12

Then he dreamed, and behold, a ladder was set up on the earth, and its top reached to heaven; and there the angels of God were ascending and descending on it.

13

Господь же стоїть на їй і рече: Я Господь Бог Авраамів, отця твого, і Бог Ізааків. Земля, що на їй лежиш, тобі оддам її і насїнню твойму.

13

And behold, the Lord stood above it and said: “I am the Lord God of Abraham your father and the God of Isaac; the land on which you lie I will give to you and your descendants.

14

І буде насїннє твоє, як пісок земний і розпросторишся на захід соньця, і на схід соньця, і на північ, і на полуднє, і благословляться в тобі всї колїна землї, і у насїннї твойму.

14

Also your descendants shall be as the dust of the earth; you shall spread abroad to the west and the east, to the north and the south; and in you and in your seed all the families of the earth shall be blessed.

15

І се я з тобою й оберегати му тебе на всякій дорозї, що нею пійдеш, і верну тебе в 'цю землю; бо не покину тебе, докіль сотворю все, що глаголав тобі.

15

Behold, I am with you and will keep[c] you wherever you go, and will bring you back to this land; for I will not leave you until I have done what I have spoken to you.”

16

І прокинувсь Яков од сну свого, і каже: Певно єсть Господь на врочищі сьому, а я й не знав.

16

Then Jacob awoke from his sleep and said, “Surely the Lord is in this place, and I did not know it.”

17

І злякавсь, і каже: Яке страшне врочище се! Не що інше воно як дом Божий, а се ворота небесні.

17

And he was afraid and said, “How awesome is this place! This is none other than the house of God, and this is the gate of heaven!”

18

І встав Яков рано в ранцї, і взяв каменя, що положив там у голови собі, та й поставив його стовпа, та й злив олїй на верховину його.

18

Then Jacob rose early in the morning, and took the stone that he had put at his head, set it up as a pillar, and poured oil on top of it.

19

І прозвав Яков урочище то Бетель; прежне прізвище городу було Луз.

19

And he called the name of that place [d]Bethel; but the name of that city had been Luz previously.

20

І обрік Яков себе оброком, говорючи: Коли Бог буде зо мною, і сохранить мене в дорозї, що 'це верстаю, і дасть менї хлїб на їду й одежу на одїг,

20

Then Jacob made a vow, saying, “If God will be with me, and keep me in this way that I am going, and give me bread to eat and clothing to put on,

21

І верне мене здорового в господу панотцеву, тодї буде Господь менї Богом.

21

so that I come back to my father’s house in peace, then the Lord shall be my God.

22

І камінь сей, що поставив стовпа, буде в мене дом Божий, і з усього, що менї даси, десятину давати му тобі.

22

And this stone which I have set as a pillar shall be God’s house, and of all that You give me I will surely give a [e]tenth to You.”

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Буття 28

Genesis 28