Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.

Jacob Meets Rachel

So Jacob went on his journey and came to the land of the people of the East.

Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.

2

And he looked, and saw a well in the field; and behold, there were three flocks of sheep lying by it; for out of that well they watered the flocks. A large stone was on the well’s mouth.

3

І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.

3

Now all the flocks would be gathered there; and they would roll the stone from the well’s mouth, water the sheep, and put the stone back in its place on the well’s mouth.

4

Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.

4

And Jacob said to them, “My brethren, where are you from?”
And they said, “We are from Haran.”

5

Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.

5

Then he said to them, “Do you know Laban the son of Nahor?”
And they said, “We know him.”

6

Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.

6

So he said to them, “Is he well?”
And they said, “He is well. And look, his daughter Rachel is coming with the sheep.”

7

І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.

7

Then he said, “Look, it is still [a]high day; it is not time for the cattle to be gathered together. Water the sheep, and go and feed them.”

8

Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.

8

But they said, “We cannot until all the flocks are gathered together, and they have rolled the stone from the well’s mouth; then we water the sheep.”

9

Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.

9

Now while he was still speaking with them, Rachel came with her father’s sheep, for she was a shepherdess.

10

І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.

10

And it came to pass, when Jacob saw Rachel the daughter of Laban his mother’s brother, and the sheep of Laban his mother’s brother, that Jacob went near and rolled the stone from the well’s mouth, and watered the flock of Laban his mother’s brother.

11

І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.

11

Then Jacob kissed Rachel, and lifted up his voice and wept.

12

І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.

12

And Jacob told Rachel that he was her father’s relative and that he was Rebekah’s son. So she ran and told her father.

13

Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.

13

Then it came to pass, when Laban heard the report about Jacob his sister’s son, that he ran to meet him, and embraced him and kissed him, and brought him to his house. So he told Laban all these things.

14

І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.

14

And Laban said to him, “Surely you are my bone and my flesh.” And he stayed with him for a month.

15

Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.

15

Jacob Marries Leah and Rachel

Then Laban said to Jacob, “Because you are my relative, should you therefore serve me for nothing? Tell me, what should your wages be?”

16

У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.

16

Now Laban had two daughters: the name of the elder was Leah, and the name of the younger was Rachel.

17

Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.

17

Leah’s eyes were [b]delicate, but Rachel was beautiful of form and appearance.

18

Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.

18

Now Jacob loved Rachel; so he said, “I will serve you seven years for Rachel your younger daughter.”

19

Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.

19

And Laban said, “It is better that I give her to you than that I should give her to another man. Stay with me.”

20

І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.

20

So Jacob served seven years for Rachel, and they seemed only a few days to him because of the love he had for her.

21

Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.

21

Then Jacob said to Laban, “Give me my wife, for my days are fulfilled, that I may go in to her.”

22

Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.

22

And Laban gathered together all the men of the place and made a feast.

23

І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.

23

Now it came to pass in the evening, that he took Leah his daughter and brought her to Jacob; and he went in to her.

24

Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.

24

And Laban gave his maid Zilpah to his daughter Leah as a maid.

25

Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?

25

So it came to pass in the morning, that behold, it was Leah. And he said to Laban, “What is this you have done to me? Was it not for Rachel that I served you? Why then have you deceived me?”

26

Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.

26

And Laban said, “It must not be done so in our [c]country, to give the younger before the firstborn.

27

Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.

27

Fulfill her week, and we will give you this one also for the service which you will serve with me still another seven years.”

28

Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.

28

Then Jacob did so and fulfilled her week. So he gave him his daughter Rachel as wife also.

29

Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.

29

And Laban gave his maid Bilhah to his daughter Rachel as a maid.

30

І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.

30

Then Jacob also went in to Rachel, and he also loved Rachel more than Leah. And he served with Laban still another seven years.

31

Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.

31

The Children of Jacob

When the Lord saw that Leah was [d]unloved, He opened her womb; but Rachel was barren.

32

І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.

32

So Leah conceived and bore a son, and she called his name [e]Reuben; for she said, “The Lord has surely looked on my affliction. Now therefore, my husband will love me.”

33

І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.

33

Then she conceived again and bore a son, and said, “Because the Lord has heard that I am [f]unloved, He has therefore given me this son also.” And she called his name [g]Simeon.

34

І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.

34

She conceived again and bore a son, and said, “Now this time my husband will become attached to me, because I have borne him three sons.” Therefore his name was called [h]Levi.

35

І завагонїла знов, і вродила сина, і каже: Теперь дякувати му Господеві. Задля того дала йому імя: Юда. Та й перестала роджати.

35

And she conceived again and bore a son, and said, “Now I will praise the Lord.” Therefore she called his name Judah.[i] Then she stopped bearing.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Буття 29

Genesis 29