Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!

Ти можеш змінити мову читання: ru en


Паралельне читання

← (Буття 28) | (Буття 30) →

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

  • І вставши Яков на ноги, пійшов у землю восточню.
  • Иаков продолжил путешествие и пришел в землю восточных народов.
  • Дивиться, коли ж колодязь на степу, і було там три отарі овець, що полягали коло його. З того бо колодязя наповано стада. Над усьтєм же колодязьним лежав камінь великий.
  • Там он увидел колодец в поле и возле него три отары овец, потому что из того колодца поили скот. Колодец был закрыт большим камнем.
  • І скуплювались там усї стада, і одвалювано каменя від усьтя колодязного, і наповано вівцї, та й знов навалювано каменя на усьтє колодязне на місцї свойму.
  • Когда все отары собирались, пастухи отваливали камень от колодца и поили овец, а потом клали камень на прежнее место.
  • Рече ж їм Яков: Браттє, звідки ви? Вони ж кажуть: Ми з Гарану.
  • Иаков спросил пастухов:
    — Братья, откуда вы?
    — Мы из Харрана, — ответили они.
  • Рече ж їм: Чи знаєте Лабана Нагоренка? Вони ж кажуть: Знаємо.
  • Он сказал им:
    — Знаете ли вы Лавана, внука Нахора?
    — Да, знаем, — ответили они.
  • Рече ж їм: Чи жив, здоров? Вони ж кажуть: Жив і здоров. Ось і Рахеля, дочка його, йде з вівцями.
  • Иаков спросил:
    — Все ли у него благополучно?
    — Благополучно, — ответили они. — А вот и Рахиль, его дочь, идет с овцами.
  • І рече Яков: Ще дня багацько, не пора скуплювати докупи скотину. Понаповайте вівцї, та йдїть, пасїте.
  • — Солнце еще высоко, — сказал он, — еще не время собирать отары. Напоите овец и гоните их обратно на пастбище.
  • Вони ж кажуть: Не зможемо, докіль усї отарі скупляться докупи, та одвалять каменя з колодязного усьтя; тодї й понаповаємо вівцї.
  • — Мы не можем, — ответили они, — пока не соберутся все отары, и камень не отвалят от колодца; тогда мы напоим овец.
  • Ще ж він говорив до них, аж ось Рахеля пригналась із отецькими вівцями; вона бо доглядала їх.
  • Он еще разговаривал с ними, когда подошла Рахиль с овцами отца: она пасла овец.
  • І сталось, як зуздрів Яков Рахелю, дочку Лабанову, брата матері своєї, приступив Яков, одвалив каменя від усьтя колодязного, та й напоїв вівцї Лабанові, брата материного.
  • Когда Иаков увидел Рахиль, дочь своего дяди Лавана, он подошел, отвалил камень от колодца и напоил Лавановых овец.
  • І поцїлував Яков Рахелю, та й заплакав у голос.
  • Потом Иаков поцеловал Рахиль и, громко заплакав,
  • І повідав Рахелї, що він брат отця її, і що він син Ребечин. І побігши вона, повідала панотцеві свойму сї речі.
  • сказал Рахили, что он — родственник ее отца и сын Ревекки. Она побежала и рассказала об этом отцу.
  • Сталось ж, як почув Лабан вістї про Якова, побіг зустріч йому, і обнявши його цїлував, і ввів його в господу свою, і повідав Лабанові всї речі сї.
  • Услышав о приходе своего племянника Иакова, Лаван выбежал навстречу, обнял его, поцеловал и привел к себе в дом. Иаков рассказал ему обо всем,
  • І каже йому Лабан: Справдї від костей моїх і від тїла мого єси ти. І пробув з ним днїв місяць.
  • и Лаван сказал ему:
    — Ты моя плоть и кровь.
    Когда Иаков прожил у него месяц,
  • Каже ж Лабан Яковові: Що брат менї доводишся, чи то ж мусиш робити на мене дармо? Скажи менї, яка тобі плата.
  • Лаван сказал ему:
    — Хотя ты мне и родственник, почему ты должен работать на меня даром? Скажи мне, что тебе заплатить.
  • У Лабана ж та було дві дочцї: старша на імя Лея, меньша ж Рахеля.
  • А у Лавана были две дочери: старшую звали Лия, а младшую — Рахиль.
  • Лея недуговала очима, Рахеля ж була високого зросту, й принадна видом вельми.
  • Лия была не так красива,151 как Рахиль, а Рахиль была стройна и хороша собой.
  • Уподобав же Яков Рахелю, і каже: Парубкувати му в тебе сїм год за Рахелю, дочку твою меньшу.
  • Иаков полюбил Рахиль и ответил Лавану:
    — Я буду работать на тебя семь лет за твою младшую дочь Рахиль.
  • Каже ж йому Лабан: Лучче менї тобі оддати її, нїж мусїв би другому мужеві. Живи зо мною.
  • Лаван сказал:
    — Лучше я отдам ее тебе, чем кому-то другому. Оставайся у меня.
  • І парубкував Яков за Рахелю сїм років, і здались вони йому, наче кілька днїв, тим що любив її.
  • Иаков служил семь лет, чтобы получить Рахиль, но они показались ему как несколько дней, потому что он любил ее.
  • Каже ж тодї Яков Лабанові: Дай менї жену мою; бо сповнивсь речінець мій, щоб увійти до неї.
  • Потом Иаков сказал Лавану:
    — Дай мне мою жену, чтобы мне жить с ней как с женой: пришел мой срок.
  • Зібрав же Лабан усїх мужів громадських і зробив учту.
  • Лаван созвал всех окрестных жителей и устроил пир.
  • І сталось у вечорі, що взяв він Лею, дочку свою, та й увів до Якова. І ввійшов до неї Яков.
  • Но когда настал вечер, он взял свою дочь Лию и дал ее Иакову, и Иаков лег с ней.
  • Дав же Лабан Леї, дочцї своїй, Зелфу, рабиню свою за служебку.
  • Лаван дал в служанки дочери свою служанку Зелфу.
  • Сталося ж у раньцї, дивиться, се була Лея. І каже Яков Лабанові: Що се ти вдїяв менї? Чи не задля Рахелї ж парубкував я в тебе? Про що ж так ошукав єси мене?
  • Когда настало утро, оказалось, что это Лия! Иаков сказал Лавану:
    — Что ты сделал со мной? Я же служил тебе за Рахиль. Почему ты обманул меня?
  • Відказав же Лабан: Неможна так чинити в нашій землї, видавати меньшу перше старшої.
  • Лаван ответил:
    — У нас здесь нет обычая выдавать замуж младшую дочь раньше старшей.
  • Скіньчай же тиждень сей; я дам тобі й ту за роботу, що робити меш на мене ще сїм других лїт.
  • Заверши брачную неделю этой дочери, а потом мы дадим тебе и младшую, за другие семь лет работы.
  • Учинив же Яков так, та й скіньчив тиждень з сією; і дав йому Лабан Рахелю, дочку свою, за жінку.
  • Иаков так и сделал: провел неделю с Лией, а потом Лаван отдал ему в жены свою дочь Рахиль.
  • Дав же Лабан Рахелї дочцї своїй Баллу, рабиню свою, за служебку.
  • Лаван дал в служанки Рахили свою служанку Валлу.
  • І ввійшов до Рахелї, влюбив же Рахелю більш нїж Лею. І парубкував у його других сїм років.
  • Иаков стал жить и с Рахилью, и любил Рахиль больше, чем Лию. Он работал на Лавана еще семь лет.
  • Бачив же Господь, що ненавидна була Лея, відчинив утробу їй: Рахеля ж була неплідна.
  • Когда Господь увидел, что Лия нелюбима, Он открыл ей чрево,152 а Рахиль была бесплодна.
  • І завагонїла Лея, і вродила сина, і дала йому імя Рубен, говорючи: Певно зглянувся Господь на моє горе. Тепер же любити ме мене чоловік мій.
  • Лия забеременела и родила сына. Она назвала его Рувим,153 потому что сказала: «Это потому, что Господь увидел мое несчастье. Теперь мой муж, конечно, будет меня любить».
  • І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Що почув Господь, яка я ненавидна, тим дав менї й сього сина. І дала йому імя: Симеон.
  • Она снова забеременела и, когда родила сына, сказала: «Так как Господь услышал, что я нелюбима, Он дал мне еще и этого». И она назвала его Симеон.154
  • І завагонїла знов, і вродила сина і каже: Тепер же буде мій чоловік прихилен до мене; породила бо йому три сини. Тим дала йому імя: Левій.
  • Она снова забеременела, и когда родила сына, сказала: «Теперь, наконец, мой муж привяжется ко мне, потому что я родила ему трех сыновей». Поэтому он был назван Левий.155
  • І завагонїла знов, і вродила сина, і каже: Теперь дякувати му Господеві. Задля того дала йому імя: Юда. Та й перестала роджати.
  • И снова она забеременела и, когда родила сына, сказала: «На этот раз я возблагодарю Господа». Поэтому она назвала его Иуда.156 Потом она перестала рожать.

  • ← (Буття 28) | (Буття 30) →

    Історія оновлень Історія оновлень

    © UA biblenet - 2025