Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

Змій же був хитріщий над усякого польового зьвіра, що Господь Бог создав. І каже він жіньцї: Чи справдї Бог сказав: Не мусите їсти нї з якого дерева райського? І каже жінка змієві: З усякого дерева райського їсти мемо,

1

Из всех диких зверей, которых создал Господь Бог, самым хитрым был змей. Он спросил женщину:
— Правда ли Бог сказал: «Не ешьте ни с какого дерева в саду»?

2

З плоду ж дерева, що серед раю, рече Бог, не їжте з його, анї доторкати метесь до нього, ато помрете.

2

Женщина ответила змею:
— Мы можем есть плоды с деревьев сада,

3

І каже змій жіньцї: Нї бо, не помрете.

3

но Бог сказал: «Не ешьте плодов с дерева, которое посередине сада, и не трогайте их, иначе вы умрете».

4

А се Бог знає, що скоро попоїсте з нього, відкриються вам очі, і будете як боги, знающі добре й лукаве.

4

— Нет, вы не умрете, — сказал змей женщине.

5

І вбачала жінка, що добре дерево на їду, і принадне очима дивитись і надило тим, щоб усе знати; і взяла плоду з його та й скоштувала, і дала чоловікові свойму з собою, і скоштували.

5

— Просто Бог знает, что когда вы съедите их, ваши глаза откроются, и вы станете как Бог,17 познав добро и зло.18

6

І відкрились їм обом очі, і схаменулись вони, що були нагі; і позшивали листя смоковне, та й поробили пояси.

6

Тогда женщина увидела, что плод дерева был хорош в пищу и приятен на вид, и что дерево было желанно, как источник мудрости; и она взяла один из плодов и съела. Она дала плод и мужу, который был с ней, и он ел его.

7

І почули глас Господа Бога ходячого в раї по прохолодї, і поховались чоловік і жінка його від лиця Господа Бога посеред райського дерева.

7

Их глаза открылись, и они поняли, что наги; тогда они сшили себе повязки из листьев инжира.

8

І покликне Господь Бог до чоловіка, і рече йому: Де єси?

8

Подул ветерок,19 и они услышали, как Господь Бог ходит20 по саду. Адам и его жена спрятались от Господа Бога среди деревьев сада,

9

І каже він: Голос почув я твій у саду та й злякавсь, тим що наг, та й сховавсь.

9

но Господь Бог воззвал к Адаму:
— Где ты?

10

І рече він: Хто зъясував тобі, що наг єси? Хиба скоштував з того древа, що заповідав я тобі з одного сього не їсти?

10

Адам ответил:
— Я услышал Тебя21 в саду и испугался, потому что я наг, вот я и спрятался.

11

І каже чоловік: Жінка, що дав єси бути зо мною, вона дала менї з дерева, я й попоїв.

11

Он спросил:
— Кто сказал тебе, что ты наг? Ты ел плоды дерева, с которого Я запретил тебе есть?

12

І рече Господь Бог жіньцї: Що ти вкоїла? І каже жінка: Змій спокусив мене, я й скоштувала.

12

Адам ответил:
— Женщина, которую Ты дал мне, чтобы она была со мной, — это она дала мне плод с того дерева, и я съел его.

13

І рече Господь Бог змієві: За те, що вдїяв таке, проклят єси між усїма скотами, і між усїм зьвірєм польовим. Лазити меш поповза, човгати меш на грудях твоїх і на череві ходити меш, і їсти меш землю по всї днї життя твого.

13

Тогда Господь Бог сказал женщине:
— Что же ты сделала?
Женщина ответила:
— Змей обманул меня, вот я и ела.

14

І положу ворогуваннє між тобою й жінкою і між насїннєм твоїм і насїннєм її, воно рощавлювати ме тобі голову, ти ж упивати мешся йому в пяту.

14

Тогда Господь Бог сказал змею:

— За то, что ты сделал это,
проклят ты больше любого скота
и всех диких зверей!
Ты будешь ползать на брюхе,
ты будешь есть прах
во все дни твоей жизни.

15

А жінцї рече: Наготую тобі муки в вагонїннях твоїх; мучившись роджати меш дїти, а до мужа твого поривати ме тебе, він же панувати ме над тобою.

15

Я положу вражду
между тобой и женщиной
и между твоим потомком и ее потомком22:
он будет поражать тебя в голову,
а ты будешь жалить его в пяту.23

16

І чоловікові рече: Що послухав єси гласу жени твоєї та попоїв з того дерева, що заповідав я сього єдиного не їсти, проклята земля задля тебе; в печалї і тузї харчувати мешся з неї по всї днї живота твого.

16

А женщине Он сказал:

— Я мучительной сделаю беременность твою:
в страдании ты будешь рожать детей.
Ты будешь желать мужа,
и он будет властвовать над тобою.

17

Тернину да осет родитиме вона тобі, і їстимеш польове зело.

17

Адаму же Он сказал:

— Так как ты послушался жены и съел плод с дерева,
о котором Я велел тебе: «Не ешь от него»,
проклята из-за тебя земля:
в тяжком труде ты будешь питаться от нее
во все дни твоей жизни.

18

У поту лиця твого їстимеш хлїб твій, аж покіль вернешся в землю, що з неї й узято тебе. Земля бо єси і землею візьмешся.

18

Она произрастит тебе колючки и сорняки,
ты будешь питаться полевыми злаками.

19

І дав чоловік жіньцї своїй імя Ева: бо вона мати всїх живих.

19

В поте лица своего ты будешь есть свой хлеб,
пока не вернешься в землю,
из которой был взят;
потому что ты — прах,
и в прах ты вернешься.

20

І поробив Господь Бог чоловікові й жіньцї його одежу із шкір та й зодїг їх.

20

Адам назвал свою жену Ева,24 потому что она стала матерью всех живущих.

21

І рече Господь Бог: Оце і чоловік став як один ізміж нас, зрозумівши добре й лукаве, і тепер коли б не простїг руку свою, та не взяв із древа животового, да не попоїв, і не став жити во вік.

21

Господь Бог сделал одежды из кожи и одел в них Адама и его жену.

22

І вислав його Господь Бог із саду Едену порати землю, що з неї й узятий.

22

Потом Господь Бог сказал:
— Познав добро и зло, человек стал теперь как один из Нас. Нельзя, чтобы он протянул руку, и, сорвав плод также и с дерева жизни, съел его и стал жить вечно.

23

І вигнав чоловіка. І поставив на востоцї за садом Еденом херовимів з поломяними голими мечами обертасами стерегти дорогу до животового древа.

23

И Господь Бог изгнал его из сада Эдем, чтобы он трудился на земле, из которой был взят.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

Новый русский перевод

Буття 3

Бытие 3