Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
Перечув же Яков слова синів Лабанових, що мовляли: Узяв Яков усе, що було в батька нашого, і з того, що було в батька нашого, вбивсь у всю славу його.
Иаков услышал, как сыновья Лавана говорили: «Иаков забрал все, чем владел наш отец, и скопил себе богатство за счет нашего отца».
І дививсь Яков на лице Лабанове, аж воно до його не таке, як перше.
И Иаков заметил, что Лаван относится к нему не так, как раньше.
Каже ж Господь Яковові: Вертайсь на батьківщину твою, і до роду твого, і буду з тобою.
Господь сказал Иакову:
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
— Возвращайся в землю отцов, к своей родне, и Я буду с тобой.
Послав же Яков, і покликав Лею й Рахелю на поле, де були стада.
Иаков послал сказать Рахили и Лии, чтобы они вышли в поле, где были его отары.
І каже їм: Бачу я лице батька вашого, що не таке до мене, як перше; Бог же панотця мого був зо мною.
Он сказал им:
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
— Я вижу, что ваш отец относится ко мне не так, как прежде, но Бог моего отца со мной.
І самі знаєте, що всьою снагою моєю працював я батькові вашому.
Вы знаете, что я работал на вашего отца изо всех сил,
Батько ж ваш ошукав мене, і переміняв плату мою десять раз; та не попустив йому Бог ушкодити менї.
а ваш отец обманывал меня, десять раз меняя мою плату. Но Бог не дал меня ему в обиду.
Як скаже було так: Пестрі будуть плата твоя; тодї котяться вівцї всї пестрими; як же скаже: Крапасті будуть плата твоя, тодї котяться всї вівцї крапастими.
Если он говорил: «Платой твоей будут крапчатые», то весь скот рождал крапчатых, а если он говорил: «Платой твоей будут пестрые», то весь скот рождал пестрых.
Так одняв Бог усю скотину в батька вашого й дав менї.
Так Бог забрал скот у вашего отца и отдал мне.
І сталось того часу, як вівцї гуляли, зняв я очі мої й бачив уві снї: се, которі барани і козли спинались на вівцї й кози, були переполасі крапасті й рябі.
Однажды, в то время, когда спаривается скот, мне приснился сон: я поднял взгляд и увидел, что козлы, покрывавшие коз, были пестрыми, крапчатыми или пятнистыми.
І рече менї ангел Божий уві снї: Якове! Я ж кажу: Ось я!
Ангел Бога сказал мне во сне: «Иаков». Я ответил: «Я здесь».
І рече: Споглянь лишень очима твоїми, та подивись: усї барани й козли, що спинаються на вівцї й кози, переполасі, пестрі й крапасті; вбачав бо я все, що Лабан тобі витворяє.
Он сказал: «Взгляни, и ты увидишь: все козлы, покрывающие скот, — пестрые, крапчатые или пятнистые, потому что Я увидел как обошелся с тобой Лаван.
Я Бог з Бетеля, де намастив єси стовпа і обрікся єси менї словом. Тепер же встань, ізійди з сієї країни, та вертайсь на країну рідну.
Я — Бог Вефиля, где ты возлил масло на памятник и поклялся Мне; оставь же немедленно эту землю и возвращайся в землю, где ты родился».
І відказуючи Рахеля й Лея, сказали йому: Хиба є тутеньки нам частина й наслїддє в господї, в батька нашого?
Рахиль и Лия ответили:
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
— Да есть ли у нас еще доля в наследстве отца?
Хиба ж не за чужениць уважає нас він? Попродав бо нас і зажер срібло наше.
Разве не видно, что он считает нас за чужих? Он продал нас и истратил то, что за нас выручил.
Бо все багатирство й слава, що відняв Бог у батька нашого, наше й дїток наших. Оце ж тепереньки все, що Бог рече, чини.
Конечно же, все богатство, которое Бог забрал у отца, принадлежит нам и нашим детям, так что поступай, как велит тебе Бог.
Зьнявся ж Яков, і посадив сини свої і жени на верблюди.
Иаков посадил детей и жен на верблюдов,
І позабирав усю скотину свою й усї добутки, що здобув у Падам-Арамі в Мезопотамії, щоб вертатись до Ізаака, батька свого в Канаан землю.
погнал весь скот впереди себя, и взяв все добро, которое он скопил в Паддан-Араме, отправился в путь к своему отцу Исааку в землю Ханаана.
Як же відлучився Лабан стригти вівцї свої, покрала Рахеля ідоли в батька свого;
Когда Лаван ушел стричь овец, Рахиль украла его божков.167
І викрався Яков несподївано Лабанові, Араміянинові, не сповістивши його про втеки.
А Иаков обманул арамея Лавана, не известив его о своем уходе.
І втїк сам з усїм своїм, і перебрів через річку й простував у Галаад гори.
Он бежал со всем своим имуществом и, перейдя реку,168 направился к нагорьям Галаада.
Переказано ж Лабанові на третїй день, що Яков утїк.
На третий день Лавану сообщили, что Иаков бежал.
І взявши сини й браттє своє з собою, здоганяв його семиденним погоном, та й наздогнав його на Галаад горах.
Взяв с собой родственников, он погнался за Иаковом и через семь дней настиг его в нагорьях Галаада.
Прийшов же Бог до Лабана Араміянина ночною добою вві снї, і рече йому: Остерегайся звязуватись із Яковом.
Но ночью Бог явился арамею Лавану во сне и сказал ему: «Берегись, не говори ничего Иакову, ни хорошего, ни плохого».
І наздогнав Лабан Якова. Яков же поставив намети свої на горі, і Лабан отаборив браттє своє на Галаад горах
Лаван догнал Иакова. Иаков уже поставил шатер в нагорьях Галаада, и Лаван с родней тоже стали там лагерем.
Каже ж Лабан Яковові: Що вкоїв єси? Про що викравсь єси потай мене, та позавозив дочки мої мов бранки?
Лаван сказал Иакову:
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
— Что ты сделал? Ты обманул меня и увел моих дочерей, как пленников на войне.
Чого втїкав єси потай мене, та викравсь від мене, не сповістивши мене? Відпустив би тебе з покликами й пісьнями, з тимпанами й гуслями.
Почему ты убежал тайком? Почему ты не сказал мне, чтобы я мог проводить тебя с радостью и с песнями, под музыку бубна и арфы?
І не дозволив єси менї цїлувати внуки мої й дочки мої. Се ж учинив єси по дурному, вдїявши таке.
Ты не дал мне даже поцеловать на прощание внуков и дочерей. Ты поступил безрассудно.
Тепер би мав я силу покарати тебе, та Бог отця твого вчора вночі рече до мене, словами: Остерегайся звязуватись із Яковом.
В моих силах причинить тебе зло, но прошлой ночью Бог твоего отца сказал мне: «Берегись, не говори Иакову ничего, ни хорошего, ни плохого».
Нехай би ти пійшов геть тому, що тяжко зажуривсь по господї отця твого, про що ж украв єси боги мої?
Допустим, ты ушел, потому что тебе не терпелось вернуться в отцовский дом, но зачем ты украл моих божков?
Відказав же Яков і рече до Лабана: Бо злякався, думаючи, що поодіймаєш дочки твої в мене і усе моє,
Иаков ответил Лавану:
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
— Я боялся, потому что думал, что ты силой отнимешь у меня твоих дочерей.
У кого ж ізнайдеш боги твої, той не жити ме на сьвітї. Перед нашою браттєю познавай, що твоє в мене, та й бери собі. Не знав же Яков, що Рахеля покрала боги.
Если же ты найдешь у кого-нибудь здесь своих божков, тому не жить. В присутствии родни смотри сам, есть ли у меня что-нибудь твое, и если есть, то забирай обратно.
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
Иаков не знал, что божков украла Рахиль.
Увійшовши ж Лабан у Яковів намет і в Леїну кущу, і в кущу двох рабинь, не знайшов. Увійшов же й у намет Рахелин.
Лаван вошел в шатер Иакова, в шатер Лии и в шатер двух служанок, но ничего не нашел. После шатра Лии он вошел в шатер Рахили.
Рахеля ж узяла ідоли, та й підложила під верблюдове сїдло, та й сїла на них. І обшарив Лабан усю кущу, та й не знайшов.
Рахиль же взяла домашних божков, положила их в верблюжье седло и села на них. Лаван обыскал весь шатер, но ничего не нашел.
І каже батькові свойму: Не гнївись, панотченьку, що не можу встати перед тобою; бо звичайне женське в мене. Шукав же він та й не знайшов ідолів.
Рахиль сказала отцу:
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
— Не гневайся, мой господин: я не могу встать перед тобой, потому что у меня то, что обычно бывает у женщин.
Как он ни искал, он не смог найти божков.
Прогнївився ж Яков і звязавсь у сварку з Лабаном: Яка провина моя? Який гріх мій, що вганяв єси так гаряче за мною?
Иаков был вне себя от гнева и стал выговаривать Лавану:
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
— В чем мое преступление? — спросил он. — Какой грех я совершил, что ты пустился за мной в погоню?
Переглянув єси всї речі домові в мене, що ж ізнайшов єси з усїх річей дому твого? Поклади тутеньки перед браттєю твоєю й браттєю моєю, щоб розсудили між обома нами.
Ты обыскал все мое добро — что ты нашел из своего имущества? Положи, что нашел, перед твоей и моей родней, и пусть они нас рассудят.
Двайцять років оце вже я з тобою. Вівцї твої й кози твої не звергали, і баранїв із отари твоєї не їв я.
Двадцать лет я прожил у тебя: твои овцы и козы не выкидывали, баранов из твоих стад я не ел.
Зьвіроїдини не принїс до тебе; із мого нїс я втрату сю; з мого власного вимагав єси, чи вхоплено в день, чи в ночі.
Растерзанных диким зверем я не приносил к тебе, но сам возмещал убытки; ты же требовал с меня платы за все, что было украдено, днем ли это случилось или ночью.
У день бо пекла мене спека, в ночі морозила холоднеча, і сон утїкав од очу в мене.
Вот каково мне было: зной палил меня днем, холод терзал меня ночью, и сон бежал от моих глаз.
Так пробував я двайцять років у твоїй господї. Парубкував я чотирнайцять років задля двох дочок твоїх і шість років за вівцї твої, ти ж переміняв плату мою десять раз.
Таковы были те двадцать лет, что я жил в твоем доме. Я работал на тебя четырнадцать лет за двух твоих дочерей и шесть лет за скот, а ты десять раз менял мою плату.
Коли б не Бог отця мого, Бог Авраамів, та не страх Ізааків був ізо мною, певно тепер в порожнї випустив би єси мене. Бідуваннє моє й працю рук моїх побачив Бог і докорив тебе вчора в ночі.
Если бы не был со мной Бог моего отца, Бог Авраама, Тот, Кого боялся169 Исаак, то ты, конечно, отослал бы меня с пустыми руками. Но Бог увидел мои лишения и труд моих рук и рассудил нас прошлой ночью.
Відказав же Лабан, і каже до Якова: Дочки, мої дочки, і дїти, мої дїти, і скотина, моя скотина, і все, що видиш, то моє; що ж можу я заподїяти сим дочкам моїм або дїтям, що вони породили?
Лаван ответил Иакову:
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
— Эти дочери — мои дочери, дети — мои дети, и стада — мои стада; все, что ты видишь, все мое. Но что же я могу теперь сделать с моими дочерьми или с детьми, которых они родили?
Оце ж нумо чинити умову, я й ти, і нехай він буде за сьвідка між мною й тобою.
Давай же заключим договор, ты и я, и пусть он будет свидетельством между нами.
І взявши Яков каменя, поставив його на спомин.
Иаков взял камень и поставил его памятным знаком.
Каже ж Яков до браттї своєї: Назбирайте каміння. І назбирали каміння й зробили могилу і трапезували там на могилї.
Он сказал своей родне:
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
— Наберите камней.
Они набрали камней, сложили их грудой и сели возле нее за трапезу.
І прозвав його Лабан Егар-Сагадута; Яков же прозвав його Галлед.
Лаван назвал ее Иегар-Сагадута, а Иаков — Гал-Эд.170
Каже ж Лабан до Якова: Ся могила, се сьвідок між мною й тобою. Тим і прізвище дано могилї Галлед.
Лаван сказал:
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
— Эта насыпь — свидетельство между тобой и мной сегодня.
Вот почему ее назвали Гал-Эд,
І Мизпа від того, що Лабан сказав: Нехай вартує Господь між мною й тобою, як ми розійдемось різно одни з одним.
а также Мицпа,171 ведь он сказал:
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
— Пусть Господь смотрит за тобой и мной, когда мы будем вдали друг от друга.
Коли зневажати меш дочок моїх або візьмеш над мої дочки жен, не чоловік буде між нами, нї! Бог сьвідок між мною й тобою.
Если ты будешь плохо обходиться с моими дочерьми или возьмешь себе других жен, кроме моих дочерей, — даже если никого с нами нет, помни, что Бог — Свидетель между тобой и мной.
І каже Лабан Яковові: Дивись на сю могилу і дивись на стовпа, що я поставив між мною й тобою.
Еще Лаван сказал Иакову:
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
— Вот груда камней и памятный столб, который я поставил между тобой и мной.
Ся могила сьвідок і сей стовп сьвідок, що не перейду за сю могилу до тебе, і ти не перейдеш за сю могилу і за сього стовпа до мене на шкоду.
Эти камни — свидетельство, и этот памятный столб — во свидетельство того, что я не перейду за эту груду камней на твою сторону, чтобы причинить тебе зло, и ты не перейдешь за этот памятный знак и груду камней на мою сторону, чтобы причинить мне зло.
Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їх отця, суди між нами. І клявсь Яков страхом отця свого Ізаака.
Пусть Бог Авраама и Бог Нахора, Бог их отца, судит между нами.
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
И Иаков поклялся Тем, Которого боялся его отец Исаак.
І принїс Яков жертву на горі, і покликав браттє своє до вживання хлїба солї, і вживали хлїб сїль, та й обночувались на горі.
Он принес жертву там в нагорье и пригласил родственников разделить трапезу. Они поели и переночевали там,