Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.

1

Esau Comes to Meet Jacob

So Jacob went on his way, and the angels of God met him.

2

Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.

2

When Jacob saw them, he said, “This is God’s camp.” And he called the name of that place [a]Mahanaim.

3

Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;

3

Then Jacob sent messengers before him to Esau his brother in the land of Seir, the [b]country of Edom.

4

І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.

4

And he commanded them, saying, “Speak thus to my lord Esau, ‘Thus your servant Jacob says: “I have dwelt with Laban and stayed there until now.

5

І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.

5

I have oxen, donkeys, flocks, and male and female servants; and I have sent to tell my lord, that I may find favor in your sight.” ’ ”

6

І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.

6

Then the messengers returned to Jacob, saying, “We came to your brother Esau, and he also is coming to meet you, and four hundred men are with him.”

7

Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.

7

So Jacob was greatly afraid and distressed; and he divided the people that were with him, and the flocks and herds and camels, into two companies.

8

І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.

8

And he said, “If Esau comes to the one company and [c]attacks it, then the other company which is left will escape.”

9

Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,

9

Then Jacob said, “O God of my father Abraham and God of my father Isaac, the Lord who said to me, ‘Return to your country and to your family, and I will deal well with you’:

10

Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.

10

I am not worthy of the least of all the mercies and of all the truth which You have shown Your servant; for I crossed over this Jordan with my staff, and now I have become two companies.

11

Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.

11

Deliver me, I pray, from the hand of my brother, from the hand of Esau; for I fear him, lest he come and [d]attack me and the mother with the children.

12

Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.

12

For You said, ‘I will surely treat you well, and make your descendants as the sand of the sea, which cannot be numbered for multitude.’ ”

13

І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.

13

So he lodged there that same night, and took what [e]came to his hand as a present for Esau his brother:

14

Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,

14

two hundred female goats and twenty male goats, two hundred ewes and twenty rams,

15

Верблюдиць дійних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.

15

thirty milk camels with their colts, forty cows and ten bulls, twenty female donkeys and ten foals.

16

І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.

16

Then he delivered them to the hand of his servants, every drove by itself, and said to his servants, “Pass over before me, and put some distance between successive droves.”

17

І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?

17

And he commanded the first one, saying, “When Esau my brother meets you and asks you, saying, ‘To whom do you belong, and where are you going? Whose are these in front of you?’

18

Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.

18

then you shall say, ‘They are your servant Jacob’s. It is a present sent to my lord Esau; and behold, he also is behind us.’ ”

19

І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,

19

So he commanded the second, the third, and all who followed the droves, saying, “In this manner you shall speak to Esau when you find him;

20

І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.

20

and also say, ‘Behold, your servant Jacob is behind us.’ ” For he said, “I will appease him with the present that goes before me, and afterward I will see his face; perhaps he will accept me.”

21

Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.

21

So the present went on over before him, but he himself lodged that night in the camp.

22

Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.

22

Wrestling with God

And he arose that night and took his two wives, his two female servants, and his eleven sons, and crossed over the ford of Jabbok.

23

І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.

23

He took them, sent them [f]over the brook, and sent over what he had.

24

Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;

24

Then Jacob was left alone; and a Man wrestled with him until the [g]breaking of day.

25

Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.

25

Now when He saw that He did not prevail against him, He [h]touched the socket of his hip; and the socket of Jacob’s hip was out of joint as He wrestled with him.

26

І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.

26

And He said, “Let Me go, for the day breaks.”
But he said, “I will not let You go unless You bless me!”

27

Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.

27

So He said to him, “What is your name?”
He said, “Jacob.”

28

І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.

28

And He said, “Your name shall no longer be called Jacob, but [i]Israel; for you have struggled with God and with men, and have prevailed.”

29

І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.

29

Then Jacob asked, saying, “Tell me Your name, I pray.”
And He said, “Why is it that you ask about My name?” And He blessed him there.

30

І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.

30

So Jacob called the name of the place [j]Peniel: “For I have seen God face to face, and my life is preserved.”

31

Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.

31

Just as he crossed over [k]Penuel the sun rose on him, and he limped on his hip.

32

Тим же то й тепер не їдять сини Ізраїлеві жили, що на составі бедра, тому, що боровшийся зрушив жилу на составі бедра Якова.

32

Therefore to this day the children of Israel do not eat the muscle that shrank, which is on the hip socket, because He [l]touched the socket of Jacob’s hip in the muscle that shrank.

Паралельне читання

Переклад Куліша та Пулюя

New King James Version

Буття 32

Genesis 32