Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Новый русский перевод
І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.
Иаков продолжил свой путь, и ангелы Божьи встретили его.
Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.
Когда Иаков увидел их, он сказал:
— Это Божий стан! — и назвал то место Маханаим.172
— Это Божий стан! — и назвал то место Маханаим.172
Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;
Иаков послал впереди себя вестников к своему брату Исаву в землю Сеир, страну Эдом.
І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.
Он дал им такой наказ:
— Скажите моему господину Исаву так: «Твой слуга Иаков говорит: Я жил у Лавана и был там до сего дня.
— Скажите моему господину Исаву так: «Твой слуга Иаков говорит: Я жил у Лавана и был там до сего дня.
І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.
У меня есть быки, ослы, овцы и козы, слуги и служанки. Я посылаю эту весть моему господину, чтобы найти милость в твоих глазах».
І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.
Посланцы вернулись и сказали Иакову:
— Мы были у твоего брата Исава, и теперь он сам идет тебе навстречу и с ним четыреста человек.
— Мы были у твоего брата Исава, и теперь он сам идет тебе навстречу и с ним четыреста человек.
Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.
В великом страхе и смятении Иаков разделил людей, которые были с ним, а также стада крупного и мелкого скота и верблюдов.
І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.
Он думал: «Если Исав нападет на одну половину,173 то другая уцелеет и спасется».
Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,
Иаков взмолился:
— О Боже моего отца Авраама, Боже моего отца Исаака, о Господь, сказавший мне: «Вернись в твою землю, к твоим родственникам, и Я дам тебе процветание»,
— О Боже моего отца Авраама, Боже моего отца Исаака, о Господь, сказавший мне: «Вернись в твою землю, к твоим родственникам, и Я дам тебе процветание»,
Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.
я недостоин той милости и верности, которые Ты явил Твоему слуге. У меня ничего не было, кроме посоха, когда я перешел Иордан, а теперь я возвращаюсь двумя станами.
Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.
Молю Тебя, спаси меня от руки моего брата Исава, потому что я боюсь, что он придет и нападет на меня и на матерей с детьми.
Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.
Ведь Ты сказал: «Я непременно дам тебе процветание и сделаю потомство твое многочисленным, как морской песок, который не сосчитать».
І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.
Он провел там ночь и из того, что у него было, выбрал подарок для своего брата Исава:
Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,
двести коз и двадцать козлов, двести овец и двадцать баранов,
Верблюдиць дійних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.
тридцать верблюдиц с верблюжатами, сорок коров и десять быков, двадцать ослиц и десять ослов.
І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.
Он поручил их слугам, каждое стадо особо, и сказал им:
— Идите впереди меня и держите между стадами некоторое расстояние.
— Идите впереди меня и держите между стадами некоторое расстояние.
І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?
Он научил того, кто шел первым:
— Когда мой брат Исав встретит тебя и спросит: «Чей ты? Куда идешь? Чей скот ты гонишь?» —
— Когда мой брат Исав встретит тебя и спросит: «Чей ты? Куда идешь? Чей скот ты гонишь?» —
Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.
тогда ты скажи: «Скот твоего слуги Иакова. Это подарок от него моему господину Исаву, а сам он идет за нами».
І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,
Он научил и второго, и третьего, и всех других, шедших за стадами:
— И вы так же скажете Исаву, когда он вас встретит.
— И вы так же скажете Исаву, когда он вас встретит.
І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.
И еще скажите: «Твой слуга Иаков идет позади нас». Потому что он думал: «Я умиротворю его этими дарами, которые посылаю впереди себя, а потом, когда мы встретимся, он, быть может, примет меня».
Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.
Так дары Иакова были отправлены вперед, а сам он провел ночь в лагере.
Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.
Той ночью Иаков встал и взял двух своих жен, двух служанок и одиннадцать сыновей и вброд перешел через реку Яббок.
І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.
Он перевел их через поток и переправил все свое добро.
Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;
И вот Иаков остался один, и Некто боролся с ним до самой зари.
Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.
Увидев, что не может пересилить, Он коснулся сустава бедра Иакова, так что бедро было вывихнуто, когда он боролся с Ним.
І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.
И Он сказал:
— Отпусти Меня, потому что восходит заря.
Но Иаков ответил:
— Не отпущу, пока не благословишь меня.
— Отпусти Меня, потому что восходит заря.
Но Иаков ответил:
— Не отпущу, пока не благословишь меня.
Рече ж йому: Як на імя тебе? Він же каже: Яков.
Он спросил:
— Как твое имя?
— Иаков, — ответил он.
— Как твое имя?
— Иаков, — ответил он.
І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.
Тогда Он сказал:
— Отныне твое имя будет не Иаков, а Израиль,174 потому что ты боролся с Богом и людьми и победил.
— Отныне твое имя будет не Иаков, а Израиль,174 потому что ты боролся с Богом и людьми и победил.
І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.
Иаков сказал:
— Прошу Тебя, скажи мне Твое имя.
Но Он ответил:
— Зачем ты спрашиваешь Мое имя?
И Он благословил его.
— Прошу Тебя, скажи мне Твое имя.
Но Он ответил:
— Зачем ты спрашиваешь Мое имя?
И Он благословил его.
І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.
Иаков назвал то место Пениэл,175 сказав: «Это потому, что я видел Бога лицом к лицу и остался жив».
Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
Солнце встало над ним, когда он проходил Пениэл,176 хромая из-за своего бедра.