Вітаю тебе на нашому сайті, де ми досліджуємо Святе Письмо! Ласкаво просимо!
Нехай твоя подорож у світ Біблії буде захоплюючою та надихаючою!
Ти можеш змінити мову читання: ru en
Паралельне читання
Переклад Куліша та Пулюя
Синодальный перевод
І Яков те ж верстав путь свою, і зустьріли його ангели Божі.
А Иаков пошёл путём своим. И встретили его Ангелы Божии.
Каже ж тодї Яков, зуздрівши їх: Се Божий полк, урочище те Маганаїм.
Иаков, увидев их, сказал: это ополчение Божие. И нарёк имя месту тому: Маханаим.
Послав же Яков посли поперед собою до Езава, брата свого в Сеїр землю, в Едом поле;
И послал Иаков пред собою вестников к брату своему Исаву в землю Сеир, в область Едом,
І наказав їм, говорючи: Такенькі мовляйте панові мойму Езавові: Так говорить раб твій Яков: У Лабана пробував я та й загаявсь там і досї.
и приказал им, сказав: так скажите господину моему Исаву: вот что говорит раб твой Иаков: я жил у Лавана и прожил доныне;
І придбав я воли й осли, і вівцї, і раби, й рабині, і посилаю тепер тобі панові мойму, звістку, щоб запобігти ласки твоєї в очах твоїх.
и есть у меня волы и ослы и мелкий скот, и рабы и рабыни; и я послал известить о себе господина моего, дабы приобрести благоволение пред очами твоими.
І вернулись посли до Якова, говорючи: Ходили ми до брата твого Езава, і се він сам іде на зустріч тобі, і чотири ста чоловіка з ним.
И возвратились вестники к Иакову и сказали: мы ходили к брату твоему Исаву; он идёт навстречу тебе, и с ним четыреста человек.
Злякався ж Яков вельми, і був у турботї; і подїлив людей, що були з ним, і вівцї, й воли, й верблюди на два коші.
Иаков очень испугался и смутился; и разделил людей, бывших с ним, и скот мелкий и крупный и верблюдов на два стана.
І каже сам собі: Як наступить Езав на один кіш і побє його, тодї другий кіш пійде втеком.
И сказал: если Исав нападёт на один стан и побьёт его, то остальной стан может спастись.
Каже ж Яков: Боже отця мого Авраама й отця мого Ізаака, Господе, ти що заповідав менї: Вертайсь у рідну землю твою та до родини твоєї, і я таланити му тобі,
И сказал Иаков: Боже отца моего Авраама и Боже отца моего Исаака, Господи, сказавший мне: «возвратись в землю твою, на родину твою, и Я буду благотворить тебе!»
Не заробив я нїже всїх тих благ і всієї вірностї тієї, що виявив єси рабові твойму; з палицею бо сією перебрів я сю Йордань, а тепер виріс у два коші.
Недостоин я всех милостей и всех благодеяний, которые Ты сотворил рабу Твоему, ибо я с посохом моим перешёл этот Иордан, а теперь у меня два стана.
Визволь мене, благаю тебе, з рук брата мого, з рук Езава! Боюсь бо, щоб не прийшов та не вбив мене, матері із дїтками.
Избавь меня от руки брата моего, от руки Исава, ибо я боюсь его, чтобы он, придя, не убил меня и матери с детьми.
Ти ж глаголав єси: Благо тобі сотворю, і вчиню імя твоє яко пісок морський, що не злїчити його задля многостї.
Ты сказал: «Я буду благотворить тебе и сделаю потомство твоё, как песок морской, которого не исчислить от множества».
І переночував там тієї ночі. І взяв із того, що прийшло йому в руки, гостиньця Езавові, братові свойму.
И ночевал там Иаков в ту ночь. И взял из того, что у него было, в подарок Исаву, брату своему:
Кіз двістї, а козлів двайцятеро, овечок двістї, а баранів двайцятеро,
двести коз, двадцать козлов, двести овец, двадцать овнов,
Верблюдиць дійних двайцятеро з їх жеребятами, та корів сорок, та бугаїв десятеро, ослиць двайцятеро, і десяток ослів.
тридцать верблюдиц дойных с жеребятами их, сорок коров, десять волов, двадцать ослиц, десять ослов.
І приручив їх рабам своїм, усяке стадо окроме, і звелїв рабам своїм: Гонїтесь бридьма через річку, та чинїте прогалину між стадом і стадом.
И дал в руки рабам своим каждое стадо особо и сказал рабам своим: пойдите предо мною и оставляйте расстояние от стада до стада.
І звелїв первому, говорючи: Як тебе зустьріне брат мій Езав, та спитає в тебе говорючи: Чий єси, і куди йдеш, і чиє се перед тобою?
И приказал первому, сказав: когда брат мой Исав встретится тебе и спросит тебя, говоря: «чей ты? и куда идёшь? и чьё это стадо пред тобою?»
Кажи: Раба твого Якова. Се подарунок панові мойму Езавові. Ось він і сам позад нас.
то скажи: «раба твоего Иакова; это подарок, посланный господину моему Исаву; вот, и сам он за нами».
І звелїв другому й третьому, й усїм, що гнались із стадами. Сими словами мовляйте Езавові, як зустьрінете його,
То же приказал он и второму, и третьему, и всем, которые шли за стадами, говоря: так скажите Исаву, когда встретите его;
І кажіть: Ось раб твій Яков і йде за нами. Бо каже сам собі: Вгамую його подарунками, що йдуть поперед мене, а потім побачу лице його. Може прийме мене.
и скажите: «вот, и раб твой Иаков за нами». Ибо он сказал сам в себе: умилостивлю его дарами, которые идут предо мною, и потом увижу лицо его; может быть, и примет меня.
Так ійшли дарунки поперед його. Сам же переночував ту ніч у коші.
И пошли дары пред ним, а он ту ночь ночевал в стане.
Уставши ж тієї ночі, узяв обидві жени свої, і обидві рабинї, й одинайцятеро синів своїх, і перейшов бридьма брід Ябок.
И встал в ту ночь, и, взяв двух жён своих и двух рабынь своих, и одиннадцать сынов своих, перешёл через Иавок вброд;
І взяв їх, і перебрів річку, і перевів усе, що мав.
и, взяв их, перевёл через поток, и перевёл всё, что у него было.
Остався ж Яков один, і боровсь із ним хтось, аж покіль обутьріло;
И остался Иаков один. И боролся Некто с ним до появления зари;
Вбачаючи ж, що не подужа його, ударив його по стегну, по суставу, і потерпів у Якова стегенний сустав, як боровсь із ним.
и, увидев, что не одолевает его, коснулся состава бедра его и повредил состав бедра у Иакова, когда он боролся с Ним.
І каже той: Пусти мене; бо вже день зоріє. Яков же каже: Не пущу; мусиш благословити мене.
И сказал ему: отпусти Меня, ибо взошла заря. Иаков сказал: не отпущу Тебя, пока не благословишь меня.
І рече йому: Від тепер буде тобі імя не Яков, а Ізраїль; ти бо з Богом боровсь і над людьми брати меш гору.
И сказал: отныне имя тебе будет не Иаков, а Израиль, ибо ты боролся с Богом, и человеков одолевать будешь.
І поспитав Яков його, і каже: Повідай менї, як на імя тебе звати? Про що питаєш, яке моє імя? І благословив його там.
Спросил и Иаков, говоря: скажи имя Твоё. И Он сказал: на что ты спрашиваешь о имени Моём? И благословил его там.
І приложив Яков тому врочищу прізвище: Пенуель, бачив бо я Бога лицем до лиця, тай вирятувалась душа моя.
И нарёк Иаков имя месту тому: Пенуэл; ибо, говорил он, я видел Бога лицом к лицу, и сохранилась душа моя.
Засяло ж йому соньце, як прийшов за Пенуель; він же кульгав на стегно.
И взошло солнце, когда он проходил Пенуэл; и хромал он на бедро своё.